Загальні принципи педагогічного проектування і діяльнісний підхід до його реалізації

Спираючись на теорію і практику проектувальної діяльності, виділимо загальні принципи педагогічного проектування:

1) принцип людських пріоритетів, тобто орієнтація на людину, як на учасника педагогічного процесу чи ситуації. При цьому, як правило, для педагога можуть служити наступні вказівки: підкоряйте проектовані процеси і ситуації реальним потребам і можливостям особистості студента, не нав'язуйте тверде виконання навчальних цілей;

2) принцип діагностичного цілеубачення, що дозволяє в процесі проектування організувати навчання як передбачувана, достовірна і цілеспрямована взаємодія суб'єктів навчання. У цьому напрямку педагогу можуть служити рекомендації: при постановці цілей навчання, які спираються на реально виявлені параметри особистості студента і повинні виробляти спільні

цілі і способи їхнього досягнення;

3) принцип саморозвитку означає створення динамічних і гнучких проектованих систем, процесів, ситуацій. Тут педагогу допоможуть наступні вказівки: розробляйте легко замінні моделі, проекти процесу навчання, що піддаються модернізації і корекції. Проекти навчання повинні створюватися також для багаторазового використання.

Підтверджуючи принцип людських пріоритетів, В. Серіков виклав також гіпотетичні закономірності проектування особистісно-орієнтованого навчання: на відміну від проектування традиційного навчання, де предметом проектної діяльності є фрагмент змісту навчання (спеціально структурований навчальний матеріал і спосіб його засвоєння), у особистісно-орієнтованому навчання елементом проектування стає «подія в житті особистості», що складає реальний життєвий досвід; проектування навчання стає спільною діяльністю суб'єктів навчання; стирається грань між змістовним і процесуальним аспектами навчання, тобто процес навчальної взаємодії стає джерелом особистісного досвіду людини.

Виходячи з вимог наступності, систематичності, послідовності, перспективності й актуальності проектованої системи дій педагога, був обраний комплексний підхід до проектування навчальних задач. Прикладом проектування традиційної системи навчальних задач на основі цілеубачення (з елементами інноваційних технологій навчання) служить система педагогічних вправ для викладачів, розроблена Д. Толлінгеровою і Д. Голоушовою. Вона заснована на вирішенні проблемних педагогічних задач, і в якості посібника використовується в набірі робочих аркушів із заздалегідь підготовленими завданнями (дидактичними модулями). Дослідники затверджують, що викладач повинний так само свідомо і цілеспрямовано учитися проектувати навчальні задачі, як і навчатися всім іншим педагогічним умінням. З урахуванням даної вимоги цими авторами і був розроблений проект по підготовці викладачів умінню оцінювати когнітивну вимогливість навчальних задач і цілеспрямовано складати їх. Специфіка процесу проектування навчальних задач заснована на тім, що в них конструюється і здійснюється педагогічний процес, який гарантує досягнення поставлених цілей. Таким чином, ефективно діє механізм цілеубачення. У цьому зв'язку бачиться доцільним у структурі педагогічного проектування виділити наступні дії по цілеубаченню: постановка цілей, їхнє уточнення, повна орієнтація педагога й студентів у ході навчання на поставлені цілі, спрямованість цілей суб'єктів навчання на успішне досягнення оптимальних результатів взаємодії в педагогічному процесі, оцінка результатів відповідно до початкових цілей, корекція цілей і цілісного процесу навчання. У контексті проектування навчальних задач здійснюється взаємозв'язок двох основних компонентів цілеубачення: загальне цілеубачення, обумовлене державним стандартом, і цілеубачення навчальної дисципліни.

Аналіз досліджень в області систематики задач і таксономії цілеубачення (Б. Блума, В. Ляудис, Р. Сенаторової, Д. Толлінгерової) дозволяє виділити в традиційній системі (таксономії) цілеубачення шість груп: мнемонічного відтворення даних; простих розумових операцій; потребуюче складних розумових операцій з даними; потребуюче повідомлення даних; спрямоване на творче мислення; рефлексивного характеру.

З опорою на систему цілеубачення і на можливості різноманітного впровадження цілей усіх ступіней складності в навчанні була почата спроба структурування педагогічного процесу в контексті особистісно-орієнтованого цілеубачення.

Відповідно до адаптації особистісно-орієнтованого навчання в традиційній системі навчання бачиться доцільним упровадження наступної класифікації груп цілеубачення: науково-пізнавальні; практико-преобразуючі; ціннісно-орієнтовані; рефлексивні-комунікативні; цілеубачення творчого характеру.

Розглядаючи проблему проектування навчальних задач з позиції принципу природорозумності, важливо визначити особливості можливостей тих, яких навчають в різні періоди навчання. Наприклад, у педагогічній психології виділені чотири етапи формування пізнавальних дій у навчанні: мотиваційний і орієнтований, предметно-практичний, зовнішніх і внутрішніх дій. При цьому в системному проектуванні навчальних задач необхідно враховувати той психологічний факт, що пізнавальна діяльність розвивається в міру послідовних змін особистості. Дане положення випливає з закономірності – процеси пам'яті і мислення мають різні форми реалізації: предметно-практичну, образну і словесно-логічну. Три форми пізнавальної діяльності пов'язані між собою генетично – словесно-логічне мислення ґрунтується на предметно-практичному й образному. Система навчальних задач у процесі проектування відповідає формам розвитку пізнавальної діяльності студентів. Виділяють предметно-практичне чи образне мислення, а також словесно-логічне мислення і пам'ять.

Проектування навчальних задач орієнтовано на особистісний підхід в навчанні, тому головною задачею виступає забезпечення комфортних, безконфліктних і безпечних умов розвитку особистості тих, кого навчають, котрі забезпечать реалізацію природних можливостей індивідуального вільного і творчого розвитку учасників педагогічного процесу в умовах суб'єкт-суб'єктних взаємин.

У проектуванні навчальних задач акцентується проблема формування творчих якостей особистості. Тому виникає потреба у вивченні питання структурних компонентів особистості в сполученні з творчою самореалізацією студентів і одночасного засвоєння ними культурно-історичних досягнень людської цивілізації. Наприклад, О. Хутірський розробив технологію реалізації особистісного потенціалу того, якого навчають, джерела якої закладені в педагогіці ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких задач) Г. Альтшуллера. Дана технологія включає три рівні діяльності « винахідника» : 1) рішення приватної задачі; 2) рішення загальнонаукової проблеми; 3) рішення соціально-технічної чи загальнолюдської задачі.

Діяльність викладача при цьому включає складання програми занять (системи завдань) з навчальної теми таким чином, щоб для кожної навчальної задачі існували більш складні. Студенти, таким чином, мають можливість переходити на більш високий рівень пізнання поступово від часнопредметного до загальнопредметного чи метапредметному. Так, кожна з тем, представлених у навчальних програмах, засвоюється на рівні, найбільш відповідному особистісному потенціалу того, якого навчають.

Педагогічне проектування придбало в сучасному освітньому просторі широке поширення. Воно постійно удосконалюється і знаходить нові якості і характеристики: конструктивність, концептуальність, планову і проектну діяльність педагогів, діагностичність і можливість педагогічної корекції.

Узагальнюючи результати аналізу проблем цілеубачення, теорії навчальних задач і педагогічного проектування, необхідно відзначити, що в основі проектування навчальних задач у контексті цілеубачення лежать проектувальні уміння і навички педагога (проектувальна діяльність виступає тут як мистецтво) у виді етапів проектування, принципів проектування навчальних задач, при цьому навчальна задача виступає як проективна дидактична одиниця, а система навчальних задач проектується з урахуванням усіх рівнів цілеубачення.

Результатом методологічного пророблення питань проектування виступає модель діяльності проектування, що представляється звичайно або у виді онтологічної схеми, або, що більш близько педагогіці, у виді алгоритму діяльності (дій, процедур) проектування. Причому, зразки подібних алгоритмів можуть бути задані на різних рівнях. Так, наприклад, В. Гінецинський пропонує узагальнений алгоритм проектування педагогічної системи, а в теорії планомірного формування розумових дій загальна схема інтеріоризації, по суті, являє собою алгоритм проектування навчальної діяльності (П. Гальперін, Н. Тализіна, І. Іл’ясов, В. Ляудіс, З. Решетова, Т. Габай та ін.).

Іншим варіантом проектування навчальної діяльності є роботи Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, І. Волкова, С. Лисенкової, Є. Ільїна та ін. У роботах названих авторів, що за жанром тяжіють до науково-популярної публіцистики, представлені своєрідні описи-проекти навчального процесу, де є суб'єкт навчання, робота яка важко операціоналізована, а її рефлексія – скоріше позначення деякої області спільної діяльності (« подія» ), дає розвиваючий ефект.

Психіка людини нерозривно пов'язана з його діяльністю і діяльністю же обумовлена. Механізмом здійснення діяльності, як було показано вище, є рішення задач. Задачею того, який навчає, є навчання студентів умінню здійснювати діяльність, чи виконувати дії й операції, за допомогою яких вона реалізується.

Проектування навчальної діяльності необхідно починати не з формулювання деякої системи, а з психологічного аналізу майбутньої діяльності. У діяльності того, якого навчають, крім проектування навчальної діяльності, можна виділити ще два центральних аспекти: організація і забезпечення навчальної діяльності; керування навчальною діяльністю.

Кінцевою метою навчання є формування способу дії. До організації і здійснення педагогічного проектування виділимо наступну послідовність таких дій:

1. Визначення мети проектування (цілеубачення).

2. З'ясування системи педагогічних факторів і умов, що впливають на досягнення мети (орієнтування).

3. Опис педагогічної дійсності, що підлягає проектуванню (діагностика вихідного стану).

4. Фіксування (вибір) рівня й оперативних одиниць педагогічного мислення для прийняття рішень по створенню проекту (рефлексія).

5. Висування гіпотез про варіанти досягнення мети й оцінка імовірності їхнього досягнення в конкретних умовах (прогнозування).

6. Побудова конкретної моделі (проекту) педагогічного об'єкта (моделювання).

7. Побудова методики виміру параметрів педагогічного об'єкта (екстраполюючий контроль).

8. Реалізація проекту (упровадження).

9. Оцінка результатів здійснення проекту і порівняння їх з теоретично очікуваними (оцінювання).

10. Побудова оптимізованого варіанта конкретного педагогічного об'єкта (корекція).

Дана схема специфікована щодо проектування в системі особистісно-орієнтованого навчання і діяльнісного навчання.

Висновки. Сутність проектування складається в конструюванні бажаних станів майбутнього. Проектувальник вибудовує моделі, виходячи з концептуального розуміння об'єкта, який конструюють, і бачення наукових, просвітніх, практичних проблем діяльності. Проект спрямований на досягнення соціальної чи особистіснозначимої мети й орієнтований на використання в умовах конкретного місця, часу і наявних у розпорядженні ресурсів.

Ядром і істотою навчальної діяльності є рішення навчальних задач. Навчальна задача – це будь-яка задача, пропонована тому, якого навчають, якщо вона спрямована на досягнення навчальних цілей. У навчальній задачі утилітарне значення має не відповідь, а сам процес її одержання, тому що спосіб дій формується тільки в процесі рішення навчальних задач.

Проектна навчальна діяльність – це і ціль (бажання), і продукт (результат) діяльності студентів (навчання). Для того, щоб ціль і прямий продукт навчальної діяльності збігалися, тобто в результаті навчання виходило те, що намітив проектувальник (викладач), необхідно керувати навчальною діяльністю.

Ключові слова: педагогічне проектування, дидактичні принципи, діяльнісний підхід.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційна структура проектного навчання (за К.Бахановим)	\|	Поняття технологій навчання, їх класифікація та загальна характеристика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.