• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Європейські інтеграційні процеси.

Відправним моментом інтеграції в Західній Європі стало утворення в 1951 році Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Пізніше виникли Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) і Євратом. На основі цих трьох Європейських співтовариств і виник сучасний Європейський Союз - ЄС (European Union - ЕU).

У 1987 році між членами Європейських співтовариств був підписаний Єдиний європейський акт, за яким передбачалося створення Сполучених Штатів Європи, в межах яких не мало би бути національних кордонів і перепон на шляху переміщень людей, капіталів, товарів і послуг. З цією метою намічалося, що повинні бути введені єдині:

- громадянський паспорт;

- валюта;

- система стандартів;

- система комунікацій і транспорту; • спільна митна система;

- податки.

За таким же актом скасовуються усі платежі та регулюючі інструкції, спрямовані на обмеження взаємної торгівлі, мають визнаватися рівноцінними національні сертифікати та дипломи про освіту.

7 лютого 1992 року держави-члени Європейських співтовариств підписали Договір про Європейський Союз. З 1 листопада 1993 року Договір вступив у силу, тобто з цього моменту починається відлік часу існування Європейського Союзу. На даний час членами Європейського Союзу (ЄС) є такі країни: Австрія, Бельгія, Велика Британія (Об’єднане Королівство – United Kingdom, якщо за документами ЄС), Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, ФРН, Швеція. 1 травня 2004 р. до них приєдналися ще 10 країн: Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина, Угорщина, Чехія (п’яте розширення – частина І); 1 січня 2007 р. – Болгарія і Румунія (п’яте розширення – частина ІІ); липня 2013 р. – Хорватія (шосте розширення – частина ІІ). Таким чином, сьогодні у ЄС нараховується 28 країн-членів.

Головна особливість існування й функціонування ЄС полягає в тому, що його органи наділені повноваженнями на прийняття з ряду питань співробітництва ухвал, які мають безпосередню обов’язкову силу для країн-членів.

Основні завдання Європейського Союзу:

- Сприяння економічному й соціальному прогресу, його збалансованості й стійкості (для цього необхідними є створення простору без внутрішніх кордонів, підсилення економічного й соціального зближення, заснування економічного валютного союзу включаючи запровадження єдиної валюти).

- Затвердити свій статус і призначення на міжнародній арені (робити це шляхом проведення спільної зовнішньої політики та політики безпеки, включаючи можливе формування спільної оборонної політики, яка з часом приведе до спільної оборони).

- Підсилювати захист прав та інтересів громадян країн-членів (шляхом введення громадянства ЄС).

- Розвивати тісне співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ.

- Зберігати, а при необхідності й переглядати та удосконалювати систему зв’язків і відносин, яка склалася у співтовариствах.

Керівні органи ЄС: Європейська Рада (складається з голів держав і урядів, голови Європейської Комісії і міністрів закордонних справ; сесії проводяться двічі на рік); Європейська комісія (виконавчий орган, який складається з 20 членів, незалежних від урядів своїх держав, мандат Комісії збігається з виборчим терміном Європейського парламенту); Європейський Парламент (представницький орган, який складається з 626 депутатів і обирається на п’ять років); Рада Європейського Союзу (політичний орган, до якого входять міністри урядів); Європейський Суд (складається з 15 суддів і 9 генеральних прокурорів і відповідає за інтерпретацію та застосування вимог Договору).

Штаб-квартира в м. Брюссель (Бельгія), де знаходиться більшість органів, включаючи Європейську Раду та Європейську Комісію, а також в Люксембурзі, де функціонує Європейський Парламент.

Інтеграційні процеси охопили й інші регіони Європи, але там вони не досягнули такої глибини, як у Західній Європі. Другою за часом існування та за результатами функціонування є Європейська асоціація вільної торгівлі - ЄАВТ, що була створена в 1960 році.

Завдання ЄАВТ:

- створення зони вільної торгівлі промисловими товарами;

- розвиток економічної активності;

- досягнення повної зайнятості й фінансової стабільності;

- зростання продуктивності праці;

- раціональне використання ресурсів. Цій асоціації притаманні такі особливості:

- високий рівень розвитку промисловості та велика питома вага зовнішньої торгівлі в економіці країн-учасниць;

- суверенні права країн-учасниць і відсутність наднаціональних інститутів;

- вільна зовнішньоекономічна політика з третіми країнами;

- відсутність устремлінь до створення економічного союзу або ще більшої інтеграції.

Необхідно відзначити, що з 1993 року країни ЄАВТ отримали в ЄС режим найбільшого сприяння в торгівлі з країнами ЄС, а Австрія, Велика Британія, Данія, Фінляндія і Швеція навіть вступили в різний час до ЄС, автоматично вийшовши з ЄАВТ. На даний час членами ЄАВТ є Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Керівні органи ЄАВТ: Рада (складається з представників від кожної країни-члена, які збираються двічі на місяць і на рівні міністрів двічі на рік, а рішення приймаються в консенсусному плані); Постійні комітети; Секретаріат.

Штаб-квартира знаходиться в м. Женева (Швейцарія).

У Центральній та Східній Європі зародилися або зароджуються й інші інтеграційні угрупування. На теренах Центральної Європи створено Центральну європейську ініціативу. У причорноморській зоні зародилось Чорноморське економічне співробітництво, яке навіть заснувало Чорноморський банк реконструкції та розвитку. Країни колишньої Радянської Прибалтики об’єднались в Союз Балтійських держав (Балтію). Решта країн, що утворились також на

теренах колишнього Радянського Союзу, спробували об’єднатись в Союз Незалежних Держав, а тепер стараються, щоправда з різними намірами і зусиллями, надати цьому інтеграційному угрупованню життєздатного режиму функціонування у вигляді Євро-Азійського Союзу і зони вільної торгівлі.

Союз Незалежних Держав (СНД) створено в грудні 1991 року, відразу після розпаду Радянського Союзу.

Членами СНД є такі країни: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизтан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменія, Україна, Узбекистан.

Основні завдання СНД:

- мирне врегулювання спорів і конфліктів при розпаді СРСР;

- здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній і культурній областях;

- сприяння всебічному і збалансованому економічному та соціальному розвитку держав-членів в рамках спільного економічного простору, а також міждержавному співробітництву та інтеграції.

Керівні органи СНД: Рада голів держав; Рада голів урядів; Рада міністрів іноземних справ; Координаційно-консультативний комітет; Рада міністрів оборони; Виконавчий секретаріат; Міжпарламентська асамблея.

Штаб-квартира СНД знаходиться в м. Мінськ (Білорусь).

Цікавою для нас є організація, в якій бере участь Україна, Чорноморське економічне співробітництво - ЧЕС або ЧМЕС. Створено ЧМЕС в 1992 році з метою перетворення Чорного моря в море миру, стабільності та добробуту шляхом розвитку дружніх і добросусідських відносин.

Членами ЧМЕС є такі країни: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна.

Основні завдання ЧМЕС:

- розвиток економічного співробітництва між державами-членами на основі гельсінського Заключного акту і рішень ОБСЄ;

- сприяння економічному, технологічному і соціальному прогресу, а також вільному підприємництву;

- оптимальне використання усіх можливостей для розширення та диверсифікації співробітництва;

- розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва як між країнами-членами, так і з іншими зацікавленими країнами;

- охорона специфічних економічних інтересів країн-членів, особливо тих, які перебувають на етапі переходу до ринкової економіки

- лібералізація та гармонізація режимів зовнішньої торгівлі згідно з практикою ВТО з подальшим приєднанням усіх членів ЧМЕС до ВТО;

- поглиблення співробітництва ЧМЕС з ЄС і поступове створення Євро-Чорноморського економічного простору.

У рамках ЧМЕС країни-члени співпрацюють у таких сферах:

- торгівля та економічний розвиток;

- банківська справа і фінанси;

- зв’язок;

- енергетика;

- транспорт;

- сільське господарство і сільськогосподарська промисловість;

- охорона здоров’я і фармацевтика;

- охорона довкілля;

- туризм;

- наука і техніка;

- обмін статистичними даними та економічною інформацією;

- співробітництво між митними та іншими прикордонними органами;

- боротьба з організованою злочинністю, незаконною торгівлею наркотиками, зброєю та радіоактивними матеріалами.

Керівні органи ЧМЕС: Нарада міністрів закордонних справ (збирається двічі на рік); Постійний міжнародний секретаріат (виконавчий орган); Парламентська асамблея; Ділова рада (неурядова організація при ЧМЕС).

У рамках ЧМЕС з 1999 року діє Чорноморський банк торгівлі та розвитку, а також Міжнародний центр чорноморських досліджень (з 1998 року).

Штаб-квартира ЧМЕС знаходиться в м. Стамбул (Туреччина).

Читайте також:

1. Англійський сад - нове слово в європейській парковій культурі.
2. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
3. Гідрологічні процеси.
4. Головні інтеграційні об”єднання світу
5. Дискретні (перервні) процеси.
6. Емпіризм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Локка.
7. Емпіризм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Локка.
8. Етнополітичні процеси в країнах Західної Європи (інтеграційні та сепаратистські тенденції).
9. Європейські інтеграційні процеси. Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
10. Європейські проекти використання ІКТ в освіті
11. Європейські хартії по збереженню історичного середовища.

Переглядів: 1812