Вплив багатонаціональних підприємств на національну економіку

БНП постійно відчувають ворожість і негативне ставлення до власної діяльності у всіх країнах перебування. Звичайно, можна у всьому підтримувати міжнародний бізнес цих підприємств або відкидати саму ідею закордонного втручання в національну економіку — проте, і в тому, і в іншому випадках необхідне розуміння впливу продажу, виробництва та інших операцій на економіки країн, де відбувається їхня діяльність. Саме тому слід уважно аналізувати й оцінювати найважливіші економічні втрати і вигоди країн від їх діяльності, звертаючи увагу на розуміння взаємодії фірми з органами державного регулювання, конкурентами в країні походження і перебування та іншими учасниками рицку, які чинять тиск на БНП.

Хоча основним критерієм наслідків діяльності БНП виступає економічний чинник, не слід забувати про роль політичних і соціальних чинників, тобто аналіз має охоплювати всі три аспекти впливу багатонаціональних підприємств на економіку.

БНП, власне, є методом організації економічної діяльності. Якщо країна бажає отримати продукт ззовні, вона може досягти цього шляхом торгівлі між урядовими агенціями, приватними підприємствами, або бізнесу в рамках БНП (тобто ПЗІ, внутрішньофірмового експорту). Дозволяючи діяльність БНП, уряд приймаючої країни оцінює ефективність операцій (збільшення економічного добробуту, викликане завдяки їхнім конкурентним перевагам порівняно з національними та малими фірмами), якщо вони мають доступ до низькозатратних чинників виробництва, міжнародних каналів розподілу і сучасної технології. З іншого боку, уряд повинен зважати на монопольну владу (економічну міць, якою володіють БНП порівняно з іншими фірмами та урядами, завдяки величині, багатонаціо-нальності, інформованості та менеджменту), яка дає змогу БНП, використовуючи конкурентні переваги, отримувати надприбутки або знищувати місцевих конкурентів, які не можуть змагатися з високоефективною організацією цих підприємств.

Отже, оцінюючи економічний вплив БНП на економіку країн перебування, слід брати до уваги два фундаментальні чинники: вигоди від операційної діяльності цих підприємств та втрати від їхньої монопольної влади.

Необхідно з'ясувати (за допомогою кількісних чи аналітичних показників), наскільки операційна діяльність БНП на ринку перевищує втрати від використання ними своєї монопольної влади. Оскільки ці підприємства впливають на уряди, виробників і споживачів у більш ніж одній країні, виникає питання: чию позицію слід брати до уваги для оцінки їхньої діяльності? З першого погляду, в міжнародній діяльності БНП зацікавлені як країна походження, так і перебування, бо вони отримують вигоди. Але показники вигоди кожної з них відрізняються. Наприклад, експорт українських автомобілів "IVECO-КрАЗ" у Францію покращує торговельний баланс України з Францією і, одночасно, погіршує торговий баланс Франції. "IVECO" отримує прибутки і в Україні, і у Франції і, переказуючи частину доходів до "материнської" фірми в Італію, покращує її платіжний баланс. Вплив БНП на економіку кожної країни різний, а, отже, і політика кожного з урядів щодо їхнього діяльності буде відрізнятися.

Країна перебування (host country) розглядає БНП, по-перше, як джерело забезпечення товарами і послугами, які не в змозі виробляти з тими самими затратами (через їхню ефективність); а, по-друге, як загрозу цих підприємств національній економіці з монопольною владою (зростання цін, переказ інвестицій, знищення місцевих конкурентів).

Країна походження (home country) сприяє розширенню міжнародного бізнесу ТНК (це спричиняє збільшення обсягів експорту й отримання додаткових валютних надходжень), проте негативно ставиться до "експорту праці", оскільки міжнародний бізнес БНП зменшує зайнятість у країні. Розглядаючи конкурентні переваги, можна відмітити, що ті з них, які знижують витрати, забезпечують прибутки, можуть розподілятися між БНП і країною перебування. Наприклад, економія масштабів виробництва (через ПЗІ) приводить до зниження затрат на одиницю продукції, що дає змогу збільшити прибуток фірми. Цей прибуток може бути розподілений з країною перебування завдяки нижчим цінам для споживачів і податків. Так само відкритість практики менеджменту може бути використана цими підприємствами для розвитку місцевої ефективності використання ресурсів, яке може бути розділене з країною перебування в різних формах, включаючи людські ресурси і податки. З іншого боку, будь-яке використання конкурентних переваг, які дають змогу БНП подолати конкуренцію інших фірм, може призвести до знищення місцевих виробників і їхнього панування на ринку. Загрозу для уряду країни перебування становить також здатність цих підприємств переміщати свої ресурси в інші країни, якщо у конкретній країні справи йдуть погано. Вплив цих підприємств на економіки країни походження і перебування важко оцінити без розгляду особливостей їхньої діяльності на різних ринках (експорт, контрактні угоди, ПЗІ та ін.)Так, експорт можна легко визначити, але важко оцінити. Наприклад, уявимо ситуацію коли "ГАЗ" експортує автомобілі зі свого українського філіалу в Криму до Росії. З першого погляду, це покращує торговельний баланс України. Проте все набагато складніше:

1) оскільки "ГАЗ" експортує з Росії двигуни і ходову в Україну, необхідно визначити співвідношення "експорт-імпорт";

2) вплив на платіжний баланс повинен охоплювати рух капіталів (тобто капіталовкладення), переказ прибутків таін.

Наведемо схему потоків коштів, товарів, технології і трудових ресурсів для складального заводу "ГАЗ" у Криму:

Вплив ПЗІ на економіку приймаючої країни, як зазначалось, також неоднозначний, оскільки їх природа викликана різними причинами: по-перше, існують ПЗІ в добувні галузі промисловості з метою доступу до сировини (добувні ПЗІ) (нафта, метали, сільське господарство), які спричиняють переважання експорту над імпортом країни перебування; по-друге, ПЗІ запроваджуються для отримання ресурсів (факторні ПЗІ), коли місцеве виробництво пов'язане з закордонним продажем — знову співвідношення експорту та імпорту також на користь країни перебування; по-третє, одною з причин ПЗІ (сервісні ПЗІ) є обслуговування місцевого ринку — коли імпорт основних складових значно переважає експорт, оскільки продукція призначена для споживання на місцевому ринку. Тому вплив різних видів ПЗІ багатонаціональних підприємств на платіжний баланс країни перебування протилежний. І хоча перші два чинники покращують платіжний баланс країни, частка останніх у загальному обсязі інвестицій найбільша. Як правило, рамки оцінки інвестиційного проекту визначаються притоком і відпливом фінансових ресурсів в процесі його реалізації, поточною "цінністю" проекту для країни, пов'язаною з "соціальними цінностями". Цей вид соціальної оцінки розглядає лише дохідну частину проекту. Подібно і БНП приймає рішення про впровадження певного інвестиційного проекту виходячи з його прибутковості. Різниця між оцінкою БНП і урядом приймаючої країни якраз і залежить від "соціальної цінності" проекту. Наприклад, фірма розглядає повернення прибутків "материнській" компанії як грошові вливання від реалізованого проекту. Уряд же приймаючої країни оцінює цей процес як вилучення капіталу з країни. Податки є відпливом капіталу для фірми, але вливанням в економіку країни перебування. Загальна перевага вливань в економіку розглядається як вигода проекту для країни. Наведемо схематичний приклад розгляду проекту "Daewoo-ЗАЗ" з позицій південнокорейської транснаціональної корпорації і уряду України.

Зазначимо, що автомобілі, ціна яких на ринках розвинутих країн — 5000 дол. США, в Україні продаватимуться за 6000 у зв'язку з малим обсягом ринку і вищими затратами (імпорт обмежений митною політикою з метою захисту інвестиційного проекту). Хоча Україна може імпортувати автомобілі за нижчою ціною, місцеве виробництво розцінюється як бажане, і "Daewoo" дозволили встановити вищу ціну в обмін на інвестиції в Україну. Україна ж оцінює автомобілі в 5000 дол., оскільки це ціна заміщення імпорту.

Затрати на місцеві матеріали оцінюються однаково з погляду як компанії, так і уряду, оскільки ціна матеріалів є витратами для "Daewoo" і альтернативними витратами країн. Тобто Україна відмовляється від альтернативного залучення матеріалів, якщо компанія використовує їх для власного виробництва.

Так само оцінюється імпорт матеріалів, і хоча країна може розглядати як альтернативу імпорту вітчизняне виробництво, вона змушена погодитися з імпортом, оскільки компанія може встановити внутрішні трансфертні ціни на імпортовану продукцію, рівень яких буде значно нижчим. Заробітну плату місцевих робітників і затрати на працю фірма оцінює за ціною, яку платить за них. Проте часто оцінка уряду приймаючої країни буває значно нижчою. Якщо в країні існує безробіття, і робота людей в іноземного інвестора скорочує кількість незайнятих, економічна вартість в такому випадку нижча для країни, ніж заробітна плата. Тобто якщо країна створює нові робочі місця, а не переміщує зайнятих з однієї компанії в іншу, виникають соціальні вигоди від зменшення безробіття, в іншому випадку соціальна цінність інвестиційного проекту буде нижчою за приватну.

Адміністративно-накладні витрати "материнської" компанії важко оцінити з погляду уряду приймаючої країни. Припустимо, що соціальна і приватна оцінки в нашому прикладі збігаються. Затрати на кредити оцінюються однаково компанією і урядом, якщо останній вважає, що альтернативні витрати дефіцитних фінансових коштів дорівнюють відсотку за кредитом. Якщо ж проект фінансується за допомогою зовнішніх джерел, з'являється валютний ризик, який, у свою чергу, може спричинити зростання альтернативних витрат. Податкові канікули для "Daewoo" в Україні збільшують приватні прибутки проекту, але зменшують соціальні вигоди країни, яка не отримує надходжень в бюджет. Переведений до "материнської" компанії прибуток є притоком готівки для "Daewoo", але відпливом її для уряду України. Якщо прибуток реінвес-тується у країну перебування, він є вигодою як для неї, так і для приватного інвестора. Проте якщо такі реінвестиції відбуваються в результаті заборони переказу прибутків за кордон, цінність їх для ТНК може бути нульовою, або меншою за вкладені кошти. Отже, оцінки інвестиційного проекту "Daewoo-ЗАЗ" відрізняються з позицій приватної і соціальної перспектив. Якщо компанія намагається досягти сприятливої норми прибутку з метою підтвердити принадливість проекту для своїх власників, то уряд має на меті досягнення соціальних вигод, щоб довести правильність вибору напрямку використання національних ресурсів. Наш приклад показує позитивну норму прибутку для обох сторін, проте приватні вигоди значно переважають соціальну значимість проекту.

Слід зазначити, що баланс соціальних доходів не є єдиним фінансовим критерієм соціальної вартості проекту. Існують інші додаткові мірила оцінки, такі як, наприклад, відношення соціальної вигоди до витрат. Для цього застосовують коефіцієнт соціальних вигод і затрат — відношення суми всіх соціальних вигод від потенційного проекту до всіх соціальних затрат, генерованих ним. Якщо цей коефіцієнт більший за одиницю, проект оцінюється як вигідний для країни перебування. В нашому випадку

К = 5000: 4700 = 1,076,

отже, проект має практичну цінність для України. Для більш об'єктивної оцінки інвестиційного проекту варто розглянути можливі альтернативи, зокрема імпорт продукції іншого БНП; ПЗІ іншого БНП; власне виробництво з метою порівняти його з існуючим проектом, і вибрати той шлях, який приведе до найбільшої чистої соціальної вигоди.

Отже, можна прийти до висновку, що ПЗІ відіграють все більшу роль як у всій системі світового господарства як одна з форм сучасних міжнародних економічних зв'язків, так і в рамках національної економіки, пов'язуючи її з міжнародними ринками. ПЗІ відіграють центральну роль в стратегії БНП, що самі по собі нині є величезними потужними виробниками, і можуть своєю могутністю зрівнятися з економікою окремої держави. Різні види ПЗІ як провідної форми діяльності БНП неоднаково діють на національну економіку, їхній вплив на макроекономічні показники часто протилежний. Тому уряди приймаючих країн повинні з увагою і застереженням слідкувати за рухом ПЗІ в країні, регулюючи бажані й небажані потоки іноземного капіталу. З іншого боку, БНП впливають не лише на становище держави і відповідні дії урядів. Тому дуже важливо враховувати ставлення до їхньої діяльності людей, адже вони — ті суб'єкти економіки, добробут яких безпосередньо залежить від цих підприємств. Профспілки, партії, об'єднання споживачів можуть негативно ставитися до урядової політики щодо міжнародного бізнесу (рухи "ан-тиглобалістів" і "зелених", компанія на захист українського виробника тощо). Отже, окрім загального впливу на економіку в цілому, БНП приносить вигоди країні, якщо вони грають за правилами уряду та не викликають негативної реакції споживачів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості стратегій міжнародного бізнесу	\|	ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ВИМІРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.