Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Передмова

Мелітополь – 2004

Викладач-методист

 


Розділ „Історія української культури” має на меті дати цілісну картину розвитку різних сфер культури українського народу в їх комплексі і взаємо-зв`язку. В ньому розкрито характер і структуру української культури, її жит-тєздатність та місце у світі, її роль в утвердженні національного буття та дер-жавності українського народу.

Національна культура є спільним творінням і набутком незлічених поко-лінь, перебуває у постійному русі, несе в собі відгомін давно минулих епох і готує грунт для існування власного носія в майбутньому. Будучи зосереджен-ням історичного досвіду, культура дає лад суспільству, упорядковує стосунки між людьми, визначає особливості їх менталітету.

Культура людства твориться у взаємодії національних культур і реально існує як їх органічна складова. Однією із складових світової культури є націо- нальна українська культура. Вона проявляється у світогляді українців, їхній національній самосвідомості, релігійних вірувуннях, правових нормах, смаках і уподобаннях, наукових і художніх звершеннях, міфологічних і художніх образах, логічних поняттях, закріпленних у національній мові та інших знакових системах.

Узагальнюючих, синтетичних праць про історію української культури ще не створено. Були капітальні розробки з історії української літератури, з фоль-клористики, з історії окремих галузей мистецтва. Короткі оглядові розділи присвятив культурі Д.Дорошенко у „Нарисі історії України” (Варшава, 1932-1933 рр.). Першу спробу виділити національну культуру в окремий предмет розгляду здійснив 1918 р. І. Огієнко, видавши працю „Українська культура. Ко- ротка історія культурного життя українського народу” (К., 1918). Пізніше, 1937 р., у Галичині у видавництві Івана Тиктора вийшла „Історія української культури. У повному обсязі збірних лекцій (власне, колективу монографію) „Українська культура” а видано у Подебрадах, перевидано 1947 і 1988 рр. (теж за кордоном) і нарешті 1933 р. – в Україні.

1939-1944 рр. у Німеччині друкувалися німецькою мовою огляди україн-ської культури М. Антоновича та І. Мірчука. Останній у 1949 р. видав англій-ською мовою збірник наукових статей про Україну та її культуру. Значним здобутком української культури стало видання науковцями еміграції загальної частини „Енциклопедії українознавства” з оглядом, зокрема, галузей українсь-кої культури і мистецтва. Значну увагу народній культурі приділив Є. Онаць-кий в „Українській малій енциклопедії” (Буенос-Айрес, 1957-1964 рр.).

Натомість у двох виданнях „Української радянської енциклопедії”, в „Українському радянському енциклопедичному словнику” та у „Радянській енциклопедії історії України”, попри наявність великого фактичного й іншого матеріалів, не було істотних культурологічних узагальнень, якщо не рахувати повторення певних штампів вульгаризованої версії історичного матеріалізму.

Є. Маланюк видав у 1954 р. у Нью-Йорку „Нариси історії нашої культури”. В Едмонті у 1984 р. видано „Нариси з історії української культури” у трьох книжках (тексти давалися паралельно українською та англійською

-2-

мовами). У 1985 р. Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка видало об`ємну працю Мирослава Семчишина „Тисяча років української культури (історичний огляд куль-турного процесу)”.

Загальної систематизованої історії української культури за 70 років радян-ської влади так і не було створено. Хоча у 1931 р. вийшов нарис А. Козаченка „Українська культура, її минувшина і сучасність”. У 1961 р. опубліковано „Іс-торію української культури (З найдавніших часів до середини ХУІІ ст.)” М. Марченка.

У 1996 р. В Києві опубліковано комплексну фундаментальну працю „Фе-номен української культури: методологічні засади осмислення”, в якій узагаль-нено основні риси української культури в контексті світової культури. На но-вих концептуальних засадах побудований „Нарис історії культури України” М. Поповича (1998 р.). Культура розглядається як комплекс характерних матері-альних, духовних, інтелектуальних і емоційних рис суспільства.

Актуальні проблеми історії української культури з нових позицій розгля-даються в таких фундаментальних дослідженнях, як 15-томна серія „Україна крізь віки”, тритомна „Стародавня історія України”, опублікованих томах де-сятитомника „Історія релігії в Україні”, серійних випусках наукових праць Ін-ституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України „Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”.

Вагомим підсумком творчих пошуків українських культурологів у 90-ті роки стало опублікування новаторських колективних праць: „Історія українсь- кої літератури ХІХ століття” (у 3 книгах), „Нарис історії української літерату- ри ХХ ст.”, „Українська література в системі літератур Європи і Америки (ХІХ-ХХ ст.), „Український театр: історія і сучасність”, „Українське кіномистецтво в контексті світової культури” та інші. У них розглядаються ключові проблеми теорії та історії національної духовної культури.


Читайте також:

  1. ПЕРЕДМОВА
  2. Передмова
  3. ПЕРЕДМОВА
  4. ПЕРЕДМОВА
  5. ПЕРЕДМОВА
  6. ПЕРЕДМОВА
  7. ПЕРЕДМОВА
  8. Передмова
  9. Передмова
  10. Передмова
  11. ПЕРЕДМОВА
  12. ПЕРЕДМОВА




Переглядів: 611

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види українського козацтва | Періодизація української культури.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.