а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень, жд, зд, ст, рд додається звук -н-, -л-, -ц-, ( тоді середні проривні д, т випадають):
ж (д) нтижденъ - тижневий, тижні, тижнів, тижнями;
з (д) нпроїзд - виїздний, об'їзний, проїзний;
с (т) някість - якісно, якісний; честь – чесний;
с (т) ллестощі - облесливий, улесливо, улесливістъ;
с (т) цмicmumu -місце, місцевістъ, місцина;
р (д) цсерденько - серце, серцевина, серцевий.
А також у звукосполученні с(л) н випадає л:масл -масний, Масниця;
б) у групах приголосних зк, ск при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -е-, (випадає -к).
з (к) нбрязк - брязнуло, брязнути, брязне;
с (к) нтиск - тиснуло, тиснути, тисне.
Винятки:
стл кістлявий, пестливий, хвастливий;
стншістнадцять, зап'ястний, хворостняк;
стсшіcmcom, буквалівсъкий;
скнвипускний, тоскно.
При відмінюванні цих слів та творенні похідних від них залишаються проривні т,к.
2. Спрощення не відбувається:
а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні: