• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимова приголосних

У латинськiй мовi – 18 приголосних (consonantes). Бiльшiсть приголосних вимовляється як вiдповiднi звуки українського алфавiту. Зупинімося на тих, якi мають рiзне звучання залежно вiд позицiї у словi.

с –вимовляється, як українськi [ц] i [к].

cперед e, i, y, oe, ae, eu вимовляється, як [ц]:

centenarium [центенарiум] – центнер

cera [цера] – вiск

circŭlus [цiркулюс] – коло

cisterna [цiстерна] – пiдземне водосховище

citrus [цiтрус] – цитрусове дерево

cyclus [цiклюc] – цикл

cyaneus [цiанеус] – темно-синiй

cycnus [цiкнус] – лебiдь

cylindrus [цiлiндрус] – цилiндр, валок

caelum [целюм] – небо

caеremonia [церемонiя] – пошана, культ

coenobīta [ценобiта] – монах

coeptum [цептум] – початок

coetus [цетус] – зв’язок, збори

ceu [цев] – нiби

У рештi випадкiв cвимовляється, як український [к]:

color [кольор] – колiр

calor [кальор] – тепло

culmen [кульмен] – верхiвка, точка

cautio [кавцiо] – обережнiсть

calcium [кальціум] – кальцій

credo [кредо] – вiрю.

Вимова латинського звука «c», як український [ц] традицiйна в українськiй навчальнiй практицi. Встановлено, що в латинськiй мовi класичної епохи cв усiх позицiях звучало, як український [к]. Перехiд до звучання [ц]почався у ранньому середньовiччi.

g –вимовляється, як український [ґ]у словах ґрунт, ґудзик

gravĭtas [ґравiтас] – важкiсть, тягар

granum [ґранум] – зерно

gloria [ґльорiа] – слава

h – вимовляється приблизно, як український [г] у словах глина, огiрок:

hortus [гортус] – сад

habilĭtas [габiлiтас] – придатнiсть

k –вживається для позначення звука [к] i трапляється у декiлькох словах, запозичених з інших мов:

kalium [калiум] – калiй

Kaeso [Кезо] – Кезон, чоловiче iм’я

Kalendae [Калєнде] – Календи, перше число мiсяця

kefir [кефiр] – кефiр

kinesis [кiнезіс] – рух

l – вимовляється м’яко, як український [ль]:

lapis [ляпiс] – камiнь

lac [ляк] – молоко

littĕra [лiттера] – буква, літера

s –вимовляється здебiльшого, як український[с]:

subsidium [субсiдiум] – допомога, пiдтримка, субсидія

sequester [секвестер] – посередник

sal [саль] – сiль

Примiтка.

У серединi слова мiж двома голосними (в iнтерво­кальнiй позицiї) або мiж голосною, з одного боку, i приголосним m або n, – з іншого, sвимовляється, як український [з]: petrōsus [петрозус] – кам’янистий lusor [люзор] – спiвець neoplasma [неоплазма] – новоутворення suspensio [суспензiо] – суспензiя

x – вiдповiдає українським словосполученням [кс] i [кз]:

radix [радiкс] – корiнь

lex [лекс] – закон

Примiтка.

На початку слова мiж голосними x вимовляється, як [кз]: exĭtus [екзiтус] – кiнець exemplum [екземплюм] – приклад

z –вимовляється, як український [з] і трапляється у словах грецького походження:

zona [зона] – зона, пояс,

zodiācus [зодiакус] – зодiак

zoon [зоон] – тварина

zephyrus [зефiрус] – захiдний вiтер

У словах негрецького походженняz читається як [ц]:

zincum [цiнкум] – цинк

influenza [iнфлюенца] – iнфлюенца (один з видiв грипу).

Читайте також:

1. Асиміляції приголосних в українській мові
2. Асиміляція приголосних у потоці мовлення
3. Вимова абревіатур
4. Вимова голосних
5. Вимова голосних звуків
6. Вимова голосних звуків в українській мові
7. Вимова приголосних
8. Вимова приголосних звуків
9. Вправи для відробітку голосних і приголосних звуків
10. Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мові. Позиційні зміни приголосних і голосних звуків
11. Зміни приголосних при збігу їх

Переглядів: 530