• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Опис спектральних приладів

Для вивчення спектрів випромінювання і поглинання деяких елементів в даній роботі використовується спектральний прилад– монохроматор УМ–2. Основними елементами будь-якого призмового спектрального приладу, як вказано на рис 2 і 3, є: призма, виготовлена з матеріалу зі значною дисперсією, призначена для розкладання світла в спектр; коліматорна труба зі щілиною та об'єктивом, що дає паралельний пучок світла, який падає на призму; зорова труба з об'єктивом та окуляром, якій призначений для фокусування і спостерігання спектра.

На рис. 2 дана принципова схема спектроскопу. Тут вузька вхідна щілина прибору освітлюється джерелом, випромінювання якого досліджується. Вхідна щілина приладу розміщена в фокальній площині об'єктиву О₁. Падаючі із об'єктиву паралельні промені проходять через призму, заломлюються нею і внаслідок дисперсії розкладаються в спектр. Оскільки всі монохроматичні промені виходять із призми паралельними пучками, то об'єктив О₂ збирає їх в одну точку фокальної площини, де розміщена вихідна щілина приладу. За допомогою зорової труби з висувним окуляром О₃ спостерігають кольорові зображення вхідної щілини або спектр.

Оптична схема монохроматора УМ-2 показана на рис. 3. Світло від джерела 1 фокусується конденсорною лінзою 2 на вхідній щілині 3 приладу. Через щілину 3 світло падає на об'єктив коліматора 4 і паралельним пучком проходить диспергуючу призму 5. Під кутом 90⁰ до падаючого пучка світла розміщується вихідна труба монохроматора. Повертаючи призмовий столик на різні кути відносно падаючого пучка світла, отримують на вихідній щілині світло різної довжини хвилі.

Для монохроматора, як і для будь-якого спектрального приладу, можна побудувати градуювальну криву, тобто залежність довжини хвилі, яка пройшла через вихідну щілину приладу, від кута обертання призми, який вказаний на барабані. Користуючись цією кривою зазвичай розв'язують зворотну задачу: по показам шкали барабана визначають довжини хвиль у досліджуваному спектрі.

1. S – вхідна щілина;

2. О ,О ,О - об'єктиви;

3. S – вихідна щілина.

Рис. 3.

1 – джерело світла; 2 - конденсор; 3 - лінза; 4 - вхідна щілина; 5 - об'єктив коліматора; 6 - диспергуюча призма; 7 - об'єктив зорової труби; 8 - вихідна щілина.

Монохроматор УМ – 2 призначений для різних спектральних досліджень і розв'язку різноманітних аналітичних задач. Монохроматор УМ – 2 виділяє вузькі монохроматичні діапазони спектра у видимій і ближчій інфрачервоній областях в діапазоні довжин хвиль від 3800 до 10000 А (1А=10^-10м).

Для живлення неонової лампи, лампи розжарення і лампочок освітлення шкал і показника використовується блок живлення.

Читайте також:

1. Вибір вимірювальних приладів
2. Виготовлення заготівель і деталей приладів методами порошкової металургії
3. Виготовлення заготовок і деталей приладів
4. Вимоги, що ставляться до ваговимірювальних приладів.
5. Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
6. Встановлення задніх світлових приладів.
7. Встановлення передніх світлових приладів.
8. Денні випробувань нових зразків пожежонебезпечних приладів,
9. Дослідження напівпровідникових приладів.
10. Експлуатація приладів для вимірювання параметрів середовищ
11. Експлуатація приладів релейного захисту і вимірювання, захисних і протипожежних засобів
12. За допомогою яких приладів можна визначити несправності діодів в електронній системі запалення?

Переглядів: 896