Поняття та особливості фінансово-правових санкцій

[Нагребельний] Дотримання норм фінансового права забезпечується можливістю держави застосовувати заходи примусу за порушення обов’язків, передбачених фінансовим законодавством. За фінансове правопорушення до правопорушника застосовуються фінансові санкції. За загальним уявленням фінансова санкція є формою реагування держави на порушення фінансового законодавства і є зовнішнім матеріальним вираженням державно-владного примусу за здійснення фінансового правопорушення.

Визначення поняття фінансової санкцій за змістом і функціональними ознаками може створювати дефініцію і як санкція будь-якої галузі права, що має характер грошового стягнення спрямованого до державного фонду грошових коштів, і як санкція, яка передбачена специфічними нормами фінансового законодавства (штраф і пеня). У всякому разі фінансові санкції встановлені нормами фінансового законодавства, мають чітко визначений характер, застосовуються за правопорушення у галузі фінансової діяльності, звертаються на колективний прибуток (майно) порушника фінансової дисципліни, не виключають можливості та застосовуються поряд із заходами адміністративної чи карної відповідальності в залежності від суспільно-шкідливого чи суспільно-небезпечного характеру вчиненого.

В той же час законодавча практика України йде не тотожнім шляхом у розумінні та наповнення практичним змістом такого поняття, як фінансова санкція. Понад 50 законів та 500 нормативних актів вживають терміни «фінансові санкції», «економічні санкції», «штрафні санкції», «штрафи» та «пеня» [Іванський А. Й. Місцеві ради у відносинах фінансово-правової відповідальност]

У законодавстві України цей термін вживається у таких трьох значеннях:

¾ заходи, які застосовуються до правопорушника і які тягнуть для нього певні несприятливі наслідки;

¾ структурна частина загальної норми права, що вказує на можливі заходи впливу на порушника даної норми;

¾ частина рішення суду, яка дозволяє застосування примусових заходів до винної особи. [Устинова І.П. Юридичний зміст та ознаки фінансово-правової санкції, с. 133]

Взагалі під терміном «санкція» у праві розуміють міри примусового впливу за порушення встановленого порядку діяльності, які мають попереджувальну, компенсаційну чи репресивну функції. Разом із тим, цей термін вживається у науковій літературі по-різному і має різний зміст. Не зважаючи на відмінність у формулюваннях, точки зору збігаються в тому, що санкція фінансово-правової норми завжди застосовується лише при порушенні правового припису і являє собою вказівку на наслідки такого порушення.

Відтак, фінансові санкції – це засоби державного примусу, передбачені фінансово-правовими нормами, що покладають на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан.

Фінансово-правові санкції, залежно від способу охорони бюджетних правовідносин, поділяються на:

- правовідновлювальні, реалізація яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправними діяннями фінансовим інтересам держави, примусове виконання невиконаних фінансових обов’язків, а також на відновлення порушених фіскальних (бюджетних) прав держави. Правовідновлювальною фінансовою санкцією є пеня, функція якої полягає у компенсування державі чи місцевому утворенню ту шкоду, а точніше збитки, які вони несуть у зв’язку з несвоєчасною сплатою до відповідних бюджетів податків та інших обов’язкових платежів, несвоєчасним поверненням бюджетних коштів тощо. Пеня як фінансово-правова санкція є додатковим фінансовим обтяженням для правопорушника і відрізняється від пені як цивільно-правової санкції. Пеня як фінансова санція не може встановлюватися угодою сторін, перераховується виключно у дохід держави чи місцевого утворення, її стягнення здійснюється у безспірному порядку уповноваженими державними ораганами;

- каральні (штрафні), реалізація яких спрямована на попередження фінансового правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників фінансового законодавства. Вони встановлюються за фінансові правопорушення з метою покарання правопорушника, а також попередження нових правопорушень. Штраф як фінансово-правова санкція відрізняється від адміністративного штрафу і цивільно-правового штрафу. Штраф як фінансово-правова санкція на відміну від адміністративного не може бути замінений іншим стягненням, уповноважений орган на власний розсуд не може звільнити від накладення фінансового штрафу, виключається можливість стягнення і оскарження штрафу в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення і , досить часто, накладається разом зі стягненням недоїмки по податках та пені. На відміну від цивільно-правового штрафу він накладається за фінансові правопорушення, сплачується платником податків, отримувачем бюджетних кредитів за рахунок прибутку і не може встановлюватися угодою сторін.

Основними ознаками фінансових санкцій, які відображають їх кількісні і якісні характеристики є: формальні, розрахункові та процесуальні ознаки. Формальні ознаки відображають спосіб накладення фінансових санкцій. За формальними ознаками фінансові санкції поділяються на санкції нарахування і санкції вилучення. Санкції нарахування - це фінансові санкції, розмір яких визначається по встановленому законодавцем алгоритму. Такими, зокрема можна вважати штраф і пеню. Для санкцій вилучення характерним є те, що певна грошова сума підлягає вилученню з огляду на її походження. Такою, зокрема можна вважати вилучення незаконно отриманого доходу.[Усенко Р.А. Фінансові санкції за адміністративним законодавством Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Київ, 2007.http://studrada.com.ua/content/%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-]

Розрахункові ознаки фінансових санкцій вказують на певні базові параметри або розрахункові одиниці, відносно яких визначається розмір застосовуваних фінансових санкцій. Так, для визначення розміру фінансових санкцій у вигляді штрафу, що накладається на юридичних осіб, крім традиційного визначення розміру штрафу на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, використовуються різні методи, зміст яких залежить від параметрів господарської діяльності юридичної особи.

Виходячи з видів фінансових санкцій можна виділити наступні підстави їх класифікації:

а) за ступенем визначеності:

- абсолютно-визначені, тобто такі, що не можуть бути зменшені чи збільшені органом, що їх застосовує;

- відносно-визначені, тобто такі, які мають вищу та нижчу межу розміру;

- фінансові санкції як складові кумулятивних санкцій (такі, що включають в себе заходи юридичної відповідальності різного роду);

б) за способом охорони правопорядку: штрафні і правовідновлюючі;

в) в межах функціональної класифікації: основні і додаткові;

г) за підставою застосування: адміністративний делікт, протиправний стан, цивільний делікт;

д) за об’єктом (сферою) державного управління де застосовуються фінансові санкції;

е) за розрахунковими ознаками – ті, що обраховуються в фіксованій сумі, кратно до певної суми, в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та ознаки фінансового правопорушення як підстави фінансово-правової відповідальності	\|	Відповідальність за порушення бюджетного законодавства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.