• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правове регулювання податку на прибуток підприємства

В Україні існує два види прибуткового податку: податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб. Пріоритетне значення сьогодні з нашій країні надається податку на прибуток підприємств, що є даниною традиціям колишнього СРСР, коли основними платниками податків були великі державні підприємства.

Але ринкова економіка виходить з того, що левова частина прибуткового податку повинна надходити від приватних осіб, тому що будь-яке підприємство є лише інструментом для громадян заробити собі певні доходи. Тому у другій половині 80-х років минулого сторіччя у країнах із розвинутою економікою пройшла хвиля широкомасштабних податкових реформ, спрямованих на зниження рівня оподаткування. Протягом цих років податок на прибуток корпорацій неухильно зменшувався. Лідером у зменшенні прибуткових податків були США: тільки за 1984-1990 роки ставка федерального та місцевих податків була зменшена з 51 до 39 відсотків. [Бандурка]

Така економічна філософія на зменшення ставки податку на прибуток підприємств покладена і в основу Податкового кодексу України, розділ III якого саме присвячено механізму стягнення податку на прибуток підприємств.

Так стаття 10 Прикінцевих положень цього документа встановлює такі ставки податку на прибуток підприємств:

¾ з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;

¾ з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;

¾ з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків;

¾ з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

Платниками податку на прибуток підприємств:

а) з числа резидентів є:

¾ суб’єкти господарювання - юридичні особи, які проводять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

¾ управління залізниць, підприємства залізничного транспорту, які отримують прибуток від основної та неосновної діяльності залізничного транспорту;

¾ неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню;

¾ відокремлені підрозділи платників податків;

б) з нерезидентів:

¾ юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

¾ постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

За Податковим кодексом тимчасово звільняються від оподаткування деякі види економічної діяльності. Так, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування:

а) прибуток суб’єктів господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях «п’ять зірок», «чотири зірки» та «три зірки»;

б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, крім тих, які виробляють продукцію на давальницькій сировині;

в) прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;

г) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівельної промисловості;

д) прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності, а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;

е) прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.[ПКУ]

У податковому законодавстві для таких підприємств поставлено умову: кошти, вивільнені від оподаткування, потрібно спрямовувати на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є:

а) прибуток з джерелом надходження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

б) дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України.

Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:

¾ прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;

¾ прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;

¾ прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.

Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше, ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань, та включає:

а) дохід від реалізації товарів, виконання робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного агента тощо);

б) дохід банківських установ.

До інших доходів включаються:

а) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів;

б) доходи від операцій оренди (лізингу);

в) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням договору або відповідних державних органів;

г) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, яка визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості;

д) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів);

е) суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

є) фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого споживачем, що повертаються на його користь;

ж) суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

з) суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового соціального страхування або бюджетів;

и) доходи, не враховані при обчисленні доходу, періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

і) дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів;

ї) інші доходи платника податку за звітний податковий період.[ПКУ]

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань). Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. А дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації. Визначаються ці витрати лише на підставі первинних документів.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, з урахуванням наступного:

¾ датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов’язання з податку та збору;

¾ датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов’язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів)), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку;

¾ витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об’єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт послуг).

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

¾ прямих матеріальних витрат;

¾ прямих витрат на оплату праці;

¾ амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

¾ вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

¾ інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включаються до складу витрат:

¾ витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності;

¾ платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;

¾ суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

¾ витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги);

¾ витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів;

¾ суми податку на прибуток; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаються платником податку для виробничого або невиробничого використання; податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів;

¾ витрати на утримання органів управління об’єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;

¾ дивіденди;

¾ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами;

¾ вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку;

¾ суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

¾ витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації);

¾ витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами;

¾ витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інженірінга.[ПКУ]

До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів робіт, послуг; витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру; будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод).

Також, до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів. Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизація кожного об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання об’єкта, встановленого платником податку наказом по підприємству, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого Податковим кодексом України помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта в експлуатацію; призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, консервації і проводиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

Основна ставка податку на прибуток підприємств, встановлена Податковим кодексом України, становить 16 відсотків (з 1 січня 2014 року). Податок нараховується платником самостійно.

Згідно ст. 154 ПК України звільняється від оподаткування:

¾ прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці;

¾ прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів;

¾ прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

¾ прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття»;

¾ прибуток державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія» від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей;

¾ прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг;

¾ прибуток підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами на капітальні вкладення з будівництва електричних мереж.[ПКУ]

На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року вводяться податкові канікули, тобто застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом; та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом України, та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень і середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.[ПКУ]

Читайте також:

1. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
2. IV група- показники надійності підприємства
3. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
4. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. V розділ. Товарна політика підприємства
7. V. Підриємницький дохід і прибуток
8. WEB - сайт підприємства в Інтернет
9. А) Капітал підприємства, його кругообіг та обіг.
10. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
11. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
12. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням

Переглядів: 1351