Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Функціонування вільних економічних зон в Україні

Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13 жовтня 1992 року № 2673-XII визначає порядок створення і ліквідації та механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими Радами народних депутатів, органами державної виконавчої влади та іншими органами.

Відповідно до вищезгаданого нормативного акта спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації.

У разі створення спеціальної (вільної) економічної зони за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України відповідне рішення може бути прийнято лише після одержання письмової згоди відповідної місцевої Ради народних депутатів України та місцевої державної адміністрації, на території якої передбачається розташувати спеціальну (вільну) економічну зону.

У разі коли ініціатива у створенні спеціальної (вільної) економічної зони належить місцевим Радам народних депутатів та місцевим державним адміністраціям, вони подають відповідну пропозицію Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України повинен розглянути пропозицію про створення спеціальної (вільної) економічної зони у шестидесятиденний строк з дня її надходження і подати висновок з цього питання до Верховної Ради України.

Пропозиції щодо зміни статусу і території спеціальної (вільної) економічної зони подаються в порядку, передбаченому цим Законом для створення спеціальної (вільної) економічної зони.

Загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Республіці Крим визначаються згідно з Законом України “Про розмежування повноважень між органами державної влади України і Республіки Крим”.

Документи про створення спеціальної (вільної) економічної зони повинні містити:

а) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про створення спеціальної (вільної) економічної зони (у разі створення спеціальної (вільної) економічної зони за їх ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, на території яких має бути розташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі створення спеціальної (вільної) економічної зони за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України);

б) проект положення про її статус та систему управління, офіційну назву спеціальної (вільної) економічної зони;

в) точний опис кордонів спеціальної (вільної) економічної зони та карту її території;

г) техніко-економічне обгрунтування доцільності створення і функціонування спеціальної (вільної) економічної зони;

д) проект закону про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони.

Інші документи вимагатися не можуть.

Основними передумовами створення і ефективного функціонування вільних економічних зон в Україні є вигідне географічне розташування держави, розвиненість її зовнішньоекономічних зв'язків, наявність природно-кліматичних умов, значних трудових і природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури.

Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих і науково-технічних зон.

В Україні створена певна законодавча база функціонування вільних економічних зон, таких як “Закарпаття”, “Інтерпорт – Ковель”, “Порто-франко” (Одеса), “Аджалик” (Одеська обл.), “Жовква”, “Мостиска”, “Яворів” (всі три - Львівська обл.), зональні проекти Миколаївської та Чернівецької облдержадміністрацій, Дніпропетровської області.

Концепцією створення вільних економічних зон в Україні рекомендується з метою практичного відпрацювання організаційних, фінансових та виробничих механізмів віддавати перевагу локальним вільним економічним зонам, що розміщуються на невеликих територіях і мають вузьку спеціалізацію.

Але на території різних вільних економічних зон застосовуються не всі з вище перерахованих пільг, а лише частина. Для прикладу наведемо характеристику трьох основних вільних економічних зон України.

ПЕЕЗ “Сиваш”

Метою створення Північно-Кримської експериментальної економічної зони (ПЕЕЗ) “Сиваш” було відродити промислові підприємства Армянська, Красноперекопська та Красноперекопського району. Для ПЕЕЗ “Сиваш” встановлені наступні пільги:

- податок на прибуток знижується на 50 %;

- сировина, матеріали та обладнання, які ввозяться для власного виробництва, не оподатковуються ПДВ та митом;

- вивезення за кордон продукції, що виробляється, не підлягає квотуванню та ліцензуванню.

Тепер ПЕЕЗ “Сиваш” впевненіше дивиться вперед. Тут було розпочато складання комп'ютерів, аудіо- та відеотехніки (ведуться переговори з фірмою Philips про поставку технологічної лінії, київські партнери готові хоч сьогодні поставляти комплектуючі вироби). Дуже перспективний для всієї України проект по спільному будівництву на території зони Сивашської вітроелектростанції потужністю 150 тис. кВт.

Постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1735 “Про ліквідацію Державної компанії ““Адміністрація Північнокримської експериментальної економічної зони “Сиваш” зона припинила свої існування.

СЕЗ “Донецьк” та “Азов”

З початку 90-х років в Донецькій обл. серйозно ставляться до створення в себе вільної економічної зони. За ці роки був розроблений проект закону “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”. Було підраховано та обґрунтовано кожен етап роботи з моменту, коли зона отримає реальне “право на життя”, і до 2025 року розписаний.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Донецької області передбачає створення відразу двох спеціальних економічних зон: “Донецьк” та “Азов”, що створені на строк 60 років.

В спеціальній економічній зоні “Донецьк” повинні розміщуватись підприємства, що застосовують новітні технології з метою виробництва товарів на експорт та внутрішній ринок, а також з метою створення імпортозамінюючих виробництв. В спеціальній економічній зоні „Азов” розташовуються підприємства, що здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, упакуванню, а також торгівлі та виробництва товарів на експорт. Крім того, в спеціальній економічній зоні можуть розташовуватись банківські, страхові, аудиторські та фінансові підприємства.

У вільній економічній зоні передбачено оподаткування прибутку за ставкою 20 %; пільги з оподаткування репатрійованого прибутку для нерезидентів (2/3 від встановленої ставки 15 %); звільнення продукції, виготовленої в зоні для експорту, та товарів, ввезених в зону для власного споживання, від сплати мита та ПДВ. Імпорт товарів для власного виробництва та експорт товарів виробництва вільної економічної зони не підлягають ліцензуванню та квотуванню.

Ввезений із-за митних кордонів товар може використовуватись:

- по-перше, для повторного вивезення за митні кордони України (реекспорт);

- по-друге, для ввезення на митну територію України;

- по-третє, для виробничих потреб, тобто як сировина та матеріали.

Імпорт ввезеного в спеціальну економічну зону товару без його переробки дає можливість здійснювати зовнішньоторговельні операції без ПДВ та ввізного мита.

Ввезення товарів із спеціальної економічної зони на митну територію України оподатковуються як при імпорті, тобто ввізне мито, акциз та ПДВ знімаються при перетині кордонів спеціальної економічної зони. Це перетворює зону в свого роду ліцензійний склад, де знаходяться імпортні товари до того часу, коли для них знайдеться покупець, готовий оплатити їх вартість разом з імпортними податками. Такий режим може виявитись привабливим для імпортерів, особливо консигнаторів (комісіонерів) у зовнішньоекономічних договорах.

У випадку експорту товарів, вироблених в спеціальній економічній зоні з використанням раніше ввезеної на територію спеціальної економічної зони сировини та матеріалів, вивізне мито та акциз не стягуються, а ПДВ стягується за нульовою ставкою.

Але всі ці пільги не поширюються на бартерні операції. Операції купівлі-продажу, що відбуваються всередині вільної економічної зони, також підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

Застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності до суб'єктів підприємництва передбачає:

- звільнення на період реалізації інвестиційного проекту (але не більше як 5 років) від обкладання ввізним (експортним) митом сировини, матеріалів, обладнання (крім підакцизних товарів) та від ПДВ - обладнання в момент його ввезення в Україну;

- звільнення від оподаткування на 3 роки нових підприємств, інвестиції в які еквівалентні не менш як 1 млн. дол. З четвертого по шостий роки - оподаткування прибутку таких підприємств здійснюється за ставкою 50 % від діючої. Ця пільга застосовується з моменту отримання першого прибутку.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 456-р “Про деякі питання оподаткування у спеціальних економічних зонах “Закарпаття”, “Азов” та “Донецьк” було передбачено, що з метою забезпечення ефективного функціонування режиму спеціальної митної зони у спеціальних економічних зонах “Закарпаття”, “Азов” та “Донецьк” Держмитслужбі під час перетинання межі спеціальної економічної зони забезпечити митне оформлення товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальних економічних зонах, із справлянням податку на додану вартість і акцизного податку як при імпорті товарів в Україну.

ВЕЗ “Славутич”

Закон України “Про спеціальну економічну зону “Славутич” від 03 червня 1999 року № 721-XIV визначає порядок створення, ліквідації та особливості механізму функціонування спеціальної економічної зони “Славутич”.

СЕЗ “Славутич” створюється і діє в адміністративно-територіальних межах міста Славутич Київської області терміном до 1 січня 2020 року.

З метою створення нових робочих місць для працевлаштування персоналу Чорнобильської АЕС, що вивільняється у зв'язку з достроковим виведенням її з експлуатації в адміністративних межах міста Славутича Київської області утворюється вільна економічна зона “Славутич”.

На території СЕЗ “Славутич” установлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Органами управління СЕЗ “Славутич” є:

- Славутицька міська рада та її виконавчий комітет у межах своїх повноважень;

- орган господарського розвитку і управління СЕЗ “Славутич”, утворений Славутицькою міською радою за участю окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на території СЕЗ “Славутич”.

Суб’єктами СЕЗ “Славутич” є суб’єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території СЕЗ “Славутич” і реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Славутицької міської ради інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 200 тисяч доларів США, на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цього інвестиційного проекту та які зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ “Славутич” як суб’єкти СЕЗ “Славутич”.

Суб'єктом вільної економічної зони “Славутич” надаються наступні пільги щодо оподаткування:

- звільнення на перші два роки з моменту реєстрації в зоні від оподаткування прибутку суб'єктів зони, у яких кількість працюючих осіб, вивільнених у зв'язку з достроковим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС, які мали там основне місце роботи, становить протягом звітного періоду не менше як 50 % загальної чисельності (але не менше як 10 працівників) та фонд оплати праці таких працюючих протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці, що включаються до складу валових витрат, а загальна сума фактично вкладених інвестицій у створення нового підприємства чи створення нових робочих місць шляхом розширення виробництва (реконструкції, технічного переозброєння) є еквівалентною не менш як 200 тис. дол. США. На наступні 3 роки податок на прибуток таких суб'єктів оподатковується за ставкою в розмірі 50 % діючої ставки оподаткування;

- звільнення від плати за землю на період функціонування зони „Славутич” її суб'єктів, які мають земельні ділянки в цій зоні і в яких виконуються наведені вище умови;

- звільнення від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться в Україну суб'єктами зони для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційних проектів.

В Житомирській області пріоритетними видами діяльності є виробництво м'ясних продуктів, молочних продуктів, тканин з інших матеріалів, ґрунтування та дублення шкіри, виробництво штучних або, синтетичних волокон, виробництво тари з пластмас (виробництво мішків).

За допомогою вільних економічних зон відбувається швидка та ефективна інтеграція регіонів в систему світових господарських зв'язків. Територія отримує потужний імпульс для розвитку комунікаційної, ділової та соціальної інфраструктури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вільні економічні зони: поняття, види, порядок створення	\|	СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.