• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

План

Звітність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

ТЕМА 9

1. Особливості формування фінансової звітності

2. Склад статистичної звітності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, порядок її оформлення

1. Особливості формування фінансової звітності

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності",яке затверджено Наказ Міністерства фінансів України 31.03.99 № 87 зі змінам та доповненнями визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Принцип єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Відповідно до П(С)БО 2У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах.

Суб'єкти підприємницької діяльності України (за виключенням суб'єктів малого підприємництва) повинні складати 5 форм фінансової звітності — Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3), Звіт про власний капітал (форма № 4), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5). Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника, вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці — в національній валюті України. У зв'язку з цим підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю та проводять розрахунки в іноземній валюті, повинні перераховувати валютні статті в гривні за курсом НБУ.

Згідно з П(С)БО 2 відображенню у Балансі підлягають:

— активи, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена й очікується отримання в майбутньому економічних вигод пов'язаних з їх використанням;

—зобов'язання, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;

—власний капітал одночасно з відображенням активів, або зобов'язань, які призводять до його зміни.

При чому всі монетарні статті відображаються за офіційним валютним курсом НБУ на дату його складання (останній день звітного періоду).

Монетарні статті — це статті балансу про грошові кошти, а також ті активи й зобов'язання, які будуть отримані, або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей, або їх еквівалентів.

Згідно з П(С)БО 3 відображенню у Звіті про фінансові результати підлягають:

—доходи, оцінка яких може бути достовірно визначена в результаті надходження активу, або погашення зобов'язання, що призводить до збільшення власного капіталу підприємства (крім застосування капіталу за рахунок внесків учасників);

— витрати, оцінка яких може бути достовірно визначена, в результаті вибуття активу, або збільшення зобов'язання, що призводить до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення, або розподілу між власниками).

Специфічними видами доходів та витрат, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та підлягають відображенню в Звіті про фінансові результати, є курсові різниці (за виключенням тих, що виникають від фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України). Зміна курсів валют впливає також на заповнення річної форми фінансової звітності — Звіту про рух грошових коштів форми № 3 у випадку, якщо на дату його складання в балансі підприємства відображені статті в іноземній валюті.

Так, у рядку 040 “Прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць” у графі “Надходження” відображаються збитки, у графі “Витрати” — прибутки від курсових різниць, що виникли внаслідок перерахунку у результаті перерахунку статей Балансу в іноземній валюті, не пов'язаних з операційною діяльністю.

В рядку 420 “Вплив зміни валютних курсів на залишок грошових коштів” показується сума збільшення, або зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті в результаті коливань валютного курсу протягом звітного періоду.

Звіт про власний капітал (ф. № 4) — форма річної фінансової звітності, в якій відображаються всі зміни у власному капіталі підприємства, що відбулись протягом року.

Особливість складання цієї форми звітності для підприємств, що здійснили фінансові інвестиції в господарські одиниці за межами України, полягає в тому, що курсові різниці по даній статті відображаються в складі іншого додаткового капіталу у вільному рядку 280 “Звіту про власний капітал”.

У Примітках до річної фінансової звітності наводиться інформація:

1) про суму курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду;

2) про суму курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформація, що пояснює взаємозв'язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду.

Інформація, наведена у п. 1, відображається у розділі VIII “Доходи і витрати” Приміток до річної фінансової звітності у рядках 760 “Операційні курсові різниці” та 860 “Неопераційні курсові різниці” всіма підприємствами, а також і тими, для яких оприлюднення не є обов'язковим.

Вимоги інших пунктів щодо розкриття інформації у фінансовій звітності стосуються підприємств, для яких оприлюднення річної звітності є обов'язковим. Причому таку інформацію подають у довільній формі (письмово, у формі таблиць тощо).

Відповідно до чинного законодавства України підприємства, які мають дочірні підприємства, в тому числі зарубіжні, повинні складати консолідовану фінансову звітність.

Включення до консолідованої фінансової звітності статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України (зарубіжного підрозділу), перерахованих у валюту звітності, здійснюється відповідно до П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність” шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності всіх дочірніх підприємств і аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

Власне порядок включення до фінансової звітності підприємства показників статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України у валюті звітності наведено в П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Холдингові компанії (підприємства) можуть створювати дочірні підприємства за кордоном. Такі підприємства ведуть облік в грошовій одиниці країни розташування, тому при підготовці річної консолідованої фінансової звітності виникає необхідність перерахунку даних звітності зарубіжних дочірніх підприємств у валюту підприємства, що звітується. При цьому консолідована бухгалтерська звітність та перерахунки статей залежать від характеру господарських зв'язків головного підприємства з зарубіжними дочірніми, які визначаються наступними факторами:

—ступінь впливу дочірнього підприємства на грошові потоки головного;

—ступінь залежності господарської діяльності дочірнього підприємства від діяльності головного;

— валюта, в якій здійснюються основні господарські операції;

— валютний ризик, пов'язаний зі структурою фінансових операцій головного та дочірнього підприємств.

Зв'язки між головним підприємством та зарубіжним дочірнім можуть характеризуватися як:

1) тісний взаємозв'язок діяльності дочірнього і головного підприємства;

2) відносна незалежність зарубіжного підприємства.

У випадку якщо між головним підприємством і зарубіжним дочірнім встановлений тісний зв'язок, останнє в значній мірі визначає грошові потоки та результати діяльності головного підприємства. Це може проявлятися в тому, що дочірнє підприємство:

— виступає в ролі агента з продажу товарів головного підприємства на локальних ринках та переводить всю виручку останньому;

— його діяльність є продовженням діяльності головного підприємства;

— здійснює постачання сировини та матеріалів головному підприємству;

— здійснює фінансову та інвестиційну діяльність в інтересах всієї групи.

Показники статей звітності дочірніх підприємств при таких умовах відповідно до П(С)БО 21 перераховуються в валюту звітності по курсу, який застосовується при обліку операцій в іноземній валюті. Зокрема, на дату балансу статті звітності перераховуються наступним чином:

— монетарні статті (грошові кошти, розрахунки з дебіторами та кредиторами) в іноземній валюті — з використанням валютного курсу на дату балансу;

— немонетарні статті, які враховуються по історичній собівартості — за валютним курсом на дату здійснення операції;

— немонетарні статті зі справедливою вартістю в іноземній валюті — з валютним курсом на

дату здійснення цієї справедливої вартості.

У випадку, якщо зарубіжне підприємство діє відносно автономно по відношенню до головного та його діяльність відповідає всім наведеним характеристикам, показники статей фінансової звітності такого підприємства включаються в звітність підприємства, що звітується, в наступному порядку:

— монетарні і немонетарні статті (крім статей власного капіталу) перераховуються за валютним курсом на дату балансу;

— статті доходів, витрат та руху грошових коштів перераховуються за валютним курсом на дату здійснення операцій;

— показники статей власного капіталу (крім нерозподіленого прибутку, або непокритого збитку) потрібно відображати за валютним курсом на дату їх визнання;

— нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на дату балансу визначається виходячи з нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок року;

— чистого прибутку (збитку) за даними перерахованого Звіту про фінансові результати за звітній період;

— суми прибутку, розподіленого у звітному періоді (списаного збитку) та перерахованого за валютним курсом на дату його розподілу.

Цей порядок застосовується тільки до показників фінансової звітності господарських одиниць, які відповідають певним ознакам класифікації:

1)операції з підприємством становлять незначну частку в обсязі діяльності господарської одиниці;

2) основним джерелом фінансування діяльності господарської одиниці є доходи від власних операцій, або місцевої позики;

3) витрати на заробітну плату, матеріали та інші елементи операційних витрат господарської одиниці сплачуються, або відшкодовуються переважно в іноземній валюті;

4) оплата реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється переважно в іноземній валюті;

5) рух грошових коштів підприємства відокремлено від поточної діяльності господарської одиниці за межами України і не зазнає прямого впливу її господарської діяльності.

За таких умов на фінансовий стан головного підприємства впливають чисті інвестиції та результати діяльності зарубіжного дочірнього підприємства, а не розміри його активів та пасивів.

Відповідно до законодавства й установчих документів кількісні характеристики зарубіжних підрозділів визначаються власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) підприємства.

При зміні зазначених вище ознак класифікації діяльності зарубіжного підрозділу застосування порядку перерахування показників статей фінансової звітності підприємства в

гривні починається з дати таких змін.

У Примітках до річної фінансової звітності наводиться інформація про:

— характер і причину зміни;

— вплив зміни на власний капітал;

— вплив зміни на чистий прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року.

Якщо господарська одиниця за межами України не відповідає ознакам класифікації, то показники фінансової звітності перераховують у валюту звітності в порядку, визначеному для операцій в іноземній валюті.

За всіма характеристиками така господарська одиниця відповідає закордонним господарським одиницям, які є частиною операцій підприємства, що регулюється П(С)Б021. Таким чином, господарські одиниці підприємств поділено на дві групи:

—закордонна господарська одиниця, яка є складовою частиною операцій підприємства, що складає звіт;

— закордонне підприємство.

Показники статей звітності зарубіжного підрозділу, що відповідають ознакам класифікації, включаються до фінансової звітності підприємства при складанні консолідованого звіту у валюті звітності (в гривнях), тому вони підлягають перерахуванню із застосуванням середньозваженого валютного курсу за відповідний місяць.

Показником гіперінфляції є характеристики економічного середовища в країні, що включають, але не обмежуються наступним:

—основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх матеріальних цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

— основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. Ціни можуть також наводитися в цій валюті;

—продаж і придбання у кредит здійснюються за цінами, що компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду кредиту, навіть якщо цей період є коротким;

— ставки відсотка, заробітна плата та ціни індексуються;

—кумулятивний темп інфляції за період трьох років наближається до 100 %, або перевищує цей рівень.

Якщо економіка країни втрачає ознаки гіперінфляційної, а показники фінансової звітності зарубіжного підрозділу більше не коригуються, то згідно з П(С)БО 22 “Вплив змін цін та інфляції” оцінка статей фінансової звітності на дату її останнього подання визнається історичною собівартістю для перерахування в валюту звітності.

Накопичена курсова різниця консолідованого балансу — різниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей активу та пасиву балансу господарської одиниці.

Накопичена курсова різниця в складі іншого додаткового капіталу - суми перерахунку курсових різниць по фінансових інвестиціях у закордонне підприємство.

Залишок Із знаком «мінус» Іншого додаткового капіталу - від'ємна сума курсової різниці, яка при вирахуванні перевищила кредитове сальдо»іншого додаткового капіталу».

Перерахунок статей руху коштів в результаті операційної діяльності здійснюється за середньозваженим курсу за рік, а статей руху коштів в результаті інвестиційної та фінансової діяльності — за історичним курсом (на дату здійснення операції). Курсові різниці, які виникли при перерахунку статей Звіту про рух грошових коштів, визначається за наступною формулою:

Кр = (3К - 3П) - (ЧРо + ЧРі + ЧРф),

де Кр — курсова різниця;

ЗК — залишок коштів на кінець року;

3П — залишок коштів на початок року;

ЧРо — чистий рух коштів від операційної діяльності;

ЧРі — чистий рх коштів від інвестиційної діяльності;

ЧРф — чистий рух коштів від фінансової діяльності.

Порядок складання та зміст форм фінансової звітності для представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встановлюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва”. Відповідно до П(С)БО 25 представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності за результатами господарської діяльності складають спрощені за показниками форми № 1-м “Баланс” та № 2-м “Звіт про фі­нансові результати”.

2. Склад статистичної звітності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, порядок її оформлення

Наказ Державного комітету статистики України від 16.07.2010 р. № 283 “Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики зовнішньої торгівлі товарами і послугами”втратив силу ???????????????????77передбачає, що відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України “Про державну статистику”, враховуючи положення статей 80, 81 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень зі статистики зовнішньої торгівлі товарами та послугами й отримання повної, всебічної й об’єктивної статистичної інформації:

1. Затвердити форми державних статистичних спостережень зі статистики зовнішньої торгівлі товарами і послугами, що додаються, та ввести їх у дію, починаючи:

1.1. Зі звіту за січень 2011 року – № 5-ЗЕЗ (місячна) “Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування”.

1.2. Зі звіту за І квартал 2011 року:

№ 14-ЗЕЗ (квартальна) “Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів і членів екіпажу”.

№ 9-ЗЕЗ (квартальна) “Звіт про експорт (імпорт) послуг”.

2. Поширити форми державних статистичних спостережень, затверджені цим наказом:

2.1. № 5-ЗЕЗ – на юридичних осіб, які здійснюють експортно-імпортні операції з товарами, що не проходять митного декларування.

2.2. № 14-ЗЕЗ – на юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність і мають ліцензію на право перевезення пасажирів і вантажів транспортними засобами.

2.3. № 9-ЗЕЗ – на юридичних осіб та їхні відокремлені підрозділи-резиденти України, які здійснюють експортно-імпортні операції послугами.

Наказом Державного комітету статистики України від 05.07.2010 р. № 255 “Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики капітальних інвестицій, інвестицій зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційних проектів, основних засобів і будівництва” відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України “Про державну статистику”, враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України, частини 8 статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень зі статистики капітальних інвестицій, інвестицій зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційних проектів, основних засобів і будівництва й отримання повної, всебічної й об’єктивної статистичної інформації:

Таким чином в 2012 році застосовуються наступні форми статистичної звітності з питань зовнішньоекономічних операцій:

1. № 1-ІП (квартальна) “Звіт підприємства про реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні або на території пріоритетного розвитку”, на юридичних осіб або відокремлені підрозділи, які знаходяться у спеціальних (вільних) економічних зонах або на територіях пріоритетного розвитку та реалізують у цих зонах або на територіях інвестиційні проекти.

2. № 10-зез (квартальна) “Звіт про іноземні інвестиції в Україну”, на юридичних осіб (резидентів) усіх видів економічної діяльності, які одержали інвестиції від зарубіжних партнерів-нерезидентів та мають пов'язані з цим зобов'язання/вимоги перед нерезидентами, а також постійні представництва нерезидентів в Україні.

3. № 13-зез (квартальна) “Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу”, починаючи зі звіту за січень–березень 2011 року. на юридичних осіб (резидентів) усіх видів економічної діяльності, які здійснили інвестиції за межі України, а також постійні представництва нерезидентів в Україні.

Крім вищезазначених форм також застосовується форма №9-ЗЕЗ “Звіт про експорт (імпорт) послуг”, яка затверджена Наказом Державного комітету статистики України від 15.07.2002 р. № 266 “Про затвердження форми державного статистичного спостереження №9-ЗЕЗ “Звіт про експорт (імпорт) послуг” та Інструкції щодо її заповнення

Мета збору даних - ця інформація буде використана для складання зовнішньоторговельного і платіжного балансів України.

Звіт за формою № 9-ЗЕЗ подають усі підприємства - резиденти України, які здійснюють експортні-імпортні операції послугами відповідно до статті 18 Закону України “Про державну статистику” і статті 22 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (зі змінами та доповненнями). Звіт надається 10-го числа після звітного періоду статистичному органу за місцезнаходженням. Об’єднання, підприємства яких розташовані на території декількох областей, складають звіт про ту частину експорту-імпорту послуг, яка здійснювалась підприємствами, що розташовані на одній з ними території (області). Підприємства, що входять до складу об'єднань та розташовані на території іншої області, подають звіт за місцезнаходженням тільки за свою економічну діяльність. Виняток становлять зовнішньоторговельні об'єднання, фірми, корпорації, акціонерно-фінансові групи, міністерства, інші органи виконавчої влади, які діють на території всієї України та розташовані в м. Києві. Вони подають звіти безпосередньо Головному міжрегіональному управлінню статистики у м. Києві.

Звіт заповнюється окремо за кожний квартал (без наростаючого підсумку з початку року) у розрізі країн світу і всіх видів послуг у валюті контракту відповідно до класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності окремо за експортом та імпортом послуг. Для цього на першій сторінці звіту (у лівому кутку бланка) закреслюється: при експорті послуг - позиція “імпорт”, при імпорті послуг – “експорт”. Слід мати на увазі, що до обсягів експорту включаються надходження коштів від нерезидентів за надані послуги, а до обсягів імпорту - перерахування коштів нерезидентам за одержані послуги.

Звіт про експорт (імпорт) послуг складається за номенклатурою послуг у вартісному виразі в розрізі країн світу у валюті контракту.

При заповненні форми N 9-ЗЕЗ: у графі 1 - проставляється вартість фактично наданої або одержаної (за виписаними рахунками) послуги у валюті контракту в тисячах одиниць з двома десятковими знаками після коми. У разі здійснення підприємством, що звітує, взаєморозрахунків з іноземними партнерами за послуги, що були надані також і іншими

українськими підприємствами - резидентами, у графі 1 підприємство, яке звітує, повинно навести загальну вартість цих послуг, а не тільки безпосередньо ним наданих. Наприклад, Генеральне агентство з туризму в звіт за формою N 9-ЗЕЗ повинно включити всю вартість

послуг, що надавались українськими підприємствами-резидентами іноземним туристам в Україні (проживання в готелі, екскурсійне обслуговування, транспортне обслуговування в країні відвідування тощо), незважаючи на те, що частина коштів за послуги перерахована

цим агентством готелям, музеям, транспортним підприємствам тощо.

Звіт за формою № 9-ЗЕЗ підписується керівником підприємства та головним бухгалтером, які несуть відповідальність за своєчасне його подання та достовірність інформації відповідно до статті 20 Закону України “Про державну статистику”.

Додаток 1 до Інструкції про порядок складання звіту за формою № 9-ЗЕЗ “Звіт про експорт (імпорт) послуг” передбачає собою Класифікатор держав світу, в розрізі яких скошлається дана форма статистичної звітності.

У Додатку 2 вищезгаданої форми звітності наведено Перелік основних видів зовнішньоекономічних послуг, що включаються у звіт за формою № 9-ЗЕЗ (згідно з Класифікацією послуг зовнішньоекономічної діяльності, затвердженою наказом Державного комітету стандартизації, метрологіта сертифікації України від 02.06.97 р. № 324 та короткі методологічні пояснення

Звітність по зовнішньоекономічним операціям насамперед характеризується Наказом Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.95 р. “Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межам”.

Вищезазначеним документом передбачено декларування валютних цінностей, доходів та майна суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності.

Обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.

Про проведення декларування регіональними відділеннями Національного банку України і державними податковими інспекціями суб’єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми. Дана є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з

валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Читайте також:

1. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
2. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
3. В.М.Шоботов. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 438
4. Вимоги до бібліографічного опису наукової літератури
5. Виникнення куртуазної літератури.
6. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав
7. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
8. Деякі проблеми сучасної української літератури для дітей.
9. Джерела дитячої літератури.
10. Для підсилення ефекту доцільно заздалегідь підготуватися і надіслати тези доповіді і список виступаючих у дебатах.
11. Додати блоки в список
12. Жанрово-тематична специфіка літератури латинською мовою

Переглядів: 683