Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Історична школа: В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс

Вільгельм Рошер (1817-1894), Бруно Гільдебранд (1812-1878), Карл Кніс (1812-1898)виступили з ідеєю створення нової політичної економії на підставі історичного методу. Особливістю методології історичної школи було заперечення об’єктивних законів, загальних закономірностей соціально-економічного розвитку, а таким чином методу абстракцій.

Рошер у роботі„Нарис політичної економії з точки зору історичного методу”(1843) сформулював загальні тези щодо історичного методу в політичній економії. Він наголошував на тому, що природні розбіжності країн виключають можливість існування однотипних господарських систем, тому спільної політичної економії не може бути, вона повинна бути національною.

Гільдебранд обґрунтував принцип історизму в роботі „Політична економія сучасного й майбутнього” (1848). Він виступив проти абстракції в політичній економії, його концепція ґрунтувалася на емпірічному (від лат. empirio – збираю факти) методі. Центральним пунктом теорії Гільдебранда є захист приватної власності.

Кнісу роботі„Політична економія з точки зору історичного методу” (1853) системно виклав методологічні принципи історичної школи. Він відхиляє економічні закони, ототожнює їх з природними законами і наголошує на тому, що історичні події не повторюються і тому кожна країна повинна мати свою політичну економію.

Щодо категорії „вартість”, то усі представники історичної школи виступили проти її визначення класичною школою й вважали, що „вартість – суб’єктивна оцінка корисності речей”.

Капітал вони характеризували як наслідок утримання, як плату за „жертву” капіталіста.

Таким чином, засновники історичної школи поставили проблему національного в господарських системах, що робить їх дослідження оригінальними. Разом з тим заперечення загальних закономірностей соціально-економічного розвитку країн свідчить про нерозуміння „істориками” цінності методу абстракції в науці.

 


Читайте також:

  1. Виникнення, розвиток та історична роль укр. козацтва.
  2. ГЕОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА ТА ІСТОРИЧНА
  3. Інституціональні трансформації та історична сталість домашнього господарства
  4. Історична вертикаль розвитку дитячої літератури.
  5. Історична генеза політичних ідей з прадавніх часів до ХІХ століття.
  6. Історична генеза соціальних спільнот
  7. Історична довідка
  8. Історична довідка
  9. Історична довідка
  10. Історична довідка про розвиток автоматики.
  11. Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Завдання медичної інформатики
  12. Історична довідка про СНІД.




Переглядів: 773

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства | Нова історична школа: Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.