Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства

Німеччина у першій половині XIX століття значно відставала у своєму розвитку від Англії і Франції. Нерозвинутому капіталізму Німеччини відповідала й нерозвинута економічна наука. Лише у 30-ті роки XIX століття в Німеччину була “імпортована англійська і французька політична економія”. З цього часу і починається історія німецької політичної економії.

Першою школою національної політичної економії в Німеччині була історична школа. Вона ґрунтувалася на ідеї національної специфіки господарства країни, а також на перебільшенні ролі державних інститутів в економічному житті.

 

Економічні погляди Ф.Ліста

Засновником історичної школи у Німеччині був Фрідріх Ліст (1789-1846). Головний труд – “Національна система політичної економії” (1841р.).

Ліст критично ставився до англійської класичної політичної економії за її спробу утворити спільну соціально-економічну концепцію для всіх країн і народів. Ліст вважав, що кожна нація має свій шлях економічного розвитку і розвивається за своїми економічними законами. Отже, на його погляд, спільної політекономії для всіх країн бути не може.

Предметом політичної економії вважав політику, якій повинні відповідати окремі нації, щоб досягти прогресу в економічному розвитку.

Учення про розвиток продуктивних сил. Ліст відхиляє теорію трудової вартості і вважає, що вартість вимірюється не кількістю праці, що втілена в товар, а здібністю утворювати товар.

Продуктивною працею Ліст вважає всяку працю, яка сприяє багатству. На цій підставі продуктивною силою він вважає і державу, і церкву, освіту, науку, пресу, мораль тощо.

Розподіл праці він розуміє як розподіл між фізичною й розумовою працею.

Учення про стадії господарського розвитку базується на критерії розвитку галузей виробництва: дикість, пастухування, землеробство, землеробсько-мануфактурна стадія.

Ліст виступив проти вільної торгівлі, вважав за необхідне захищати вітчизняних виробників Німеччини, а вільну торгівлю допускав за умов, коли Німеччина досягне рівня розвитку Англії.

Місце Ф.Ліста в економічній теорії не вичерпується тим, що він – засновник німецької „національної системи політичної економії”. Його погляди стали основою формування одного з напрямів економічної теорії – історичної школи, ідеї якої виклали В.Рошер, Б.Гільдебранд і К.Кніс.

 


Читайте також:

  1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  2. IV. Осмислення учнями знань.
  3. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  4. V. Осмислення знань учнями.
  5. V. Осмислення учнями знань.
  6. V. Осмислення учнями знань.
  7. V. Осмислення учнями знань.
  8. V. Осмислення учнями знань.
  9. V. Осмислення учнями знань.
  10. V. Осмислення учнями знань.
  11. V. Осмислення учнями знань.
  12. V. Осмислення-учнями знань.




Переглядів: 311

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічний розвиток США | Історична школа: В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.