• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічний розвиток США

З моменту відкриття Нового Світу наприкінці XV ст. і до війни з Англією за незалежність наприкінці XVIII ст. (1775-1783 р.) американські землі були колоніями різних європейських держав.

За своїми природними географічними особливостями і внутрішній соціально-економічній структурі ці володіння можна віднести до трьох типів:

1. Північні колонії або Нова Англія (Род-Айленд, Массачусетс, Нью-Йорк і Нью-Гемпшир). Основну частину населення становила заповзятлива торгово-промислова буржуазія. Великого розвитку досягли рибні промисли, торгівля хутрами (які звичайно вимінювалися за горілку в індіанців), а також так звана трикутна торгівля по формулі «патока - ром - раби». На Кубі, Гаїті й у Пуерто-Ріко скуповувалася патока, з якої в Новій Англії виробляли ром. В Африці північні работоргівці в обмін на ром одержували чорних рабів у вождів негритянських племен, а потім продавали цих рабів південним плантаторам. Торгівля ця, яка приносила величезні прибутки, була одним із джерел первісного нагромадження капіталу.

У північних колоніях існував більш демократичний суспільно-політичний лад. Влада англійських чиновників, носила в значній мірі примарний характер, основну роль грало місцеве самоврядування на виборних початках. Саме північні колонії зіграли роль авангарду в боротьбі за звільнення від панування Англії й за створення незалежності держави. Промисловість на півночі досягла найбільшого розвитку.

2. Середнеатлантичні або центральні колонії (Пенсільванія, Коннектикут, Нью Джерсі).

Центральні області були районом вільної селянської й фермерської колонізації. Тут були винятково сприятливі умови для розвитку різних галузей сільського господарства, полювання й рибальства. Користування землею здійснювалося або на засадах вільної заїмки, або шляхом надання переселенцям-селянам землі за невисоку плату. До кінця XVII ст. центральні області були оголошені власністю англійської корони й керування ними перейшло до парламенту.

3. Південні колонії (Віргінія, Меріленд, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джорджія).

Південні колонії, розташовані в жаркому й вологому кліматі, де переважали тютюнові, рисові й очеретяні плантації, стали основою рабовласницького плантаторського господарства.

Найбільший розвиток у СШАодержалигалузі господарства:

• сільське господарство

• суднобудування

• рибальство

• морська торгівля

• текстильна промисловість. У середині XVII ст. починається масове виробництво сукна в мануфактурах;

• лляне виробництво

• металургійне виробництво.

Із другої половини XVIII ст. підсилилися протиріччя між північноамериканськими колоніями, які швидко розвивалися в економічному відношенні, Англії й метрополією.

Англійський уряд розглядав американські колонії як сировинний придаток Великобританії, який поставляв корабельний ліс і деревне паливо, овечу вовну й бавовну. В 1750 році був прийнятий «залізний закон» (Айрон-акт), який забороняв вироблення тонких сукон, ввіз у колонії прядильних і ткацьких машин.

Так званими "хлібними законами" фактично заборонявся ввіз в Англію з колоній зерна, м'яса й м'ясних продуктів. Серією навігаційних актів (1651 р. та ін.) колоніям заборонялося безпосередньо торгувати з іншими країнами, а всі торговельні перевезення між Англією й колоніями й у зворотному напрямку повинні були здійснюватися тільки на англійських кораблях.

"Грошовий закон" 1764 р. забороняв випуск паперових грошей у всіх північноамериканських колоніях: недостача засобів обігу завдавала великого удару по розвитку колоніальної промисловості й торгівлі, а також по фермерах-боржниках. У березні 1765 р. британський парламент прийняв закон про гербовий збір, відповідно до якого податками обкладали всі друковані видання і юридичні документи: шлюбні контракти, торговельні угоди, папери про спадщину й ін.

Ці й інші дискримінаційні міри призвели в підсумку до війни колоній за незалежність від Англії (1775-1783), яка мала назву Американської революції.

4 липня 1776 р. II Континентальний конгрес від імені 13 штатів прийняв "Декларацію незалежності". Вона сповістила світ про утворення нової держави - Сполучених Штатів Америки.

У вересні 1783 р. у Версалі був підписаний мирний договір з Англією, який юридично закріпив незалежність Сполучених Штатів Америки.

Черговим найважливішим кроком на шляху до становлення незалежностіСШАбулоприйняття Конституції (1787),яка юридично закріплювала буржуазну республіканську форму правління, вільну від федерально-монархічних порядків; вводила єдину федеральну владу, але із широкими повноваженнями штатів у рішенні багатьох соціально-економічних і господарських питань.

До числа найважливіших економічних підсумків Війни за незалежність 1775-1783 р., яка носила характер буржуазної революції, можна, віднести наступні:

1. ліквідовано феодальні порядки (припинена сплата фіксованої ренти;

2. ліквідовано право майорату, на якому ґрунтувалося здійснення великої земельної аристократії, і т. ін.);

3. західні землі оголошувалися державними й надходили в розпорядження Конгресу США для наступного розпродажу (закон 1784-1787 р.);

4. ліквідовано численні перешкоди для розвитку промисловості й торгівлі, уведені у свій час Англією;

5. установлено контроль за природними ресурсами, який переходив від англійського короля до держави й приватного підприємця.

6. сформовано єдину транспортну й грошову системи, утворений єдиний внутрішній ринок США;

7. закладено правові основи розвитку реформ і напрямків підприємницької діяльності американських громадян і державного регулювання в розвитку економіки країни. Це в першу чергу такі галузі права, як трудове, договірне, торговельне, фінансове, податкове, авторське й патентне; право, що регулює порядок спадкування й розпорядження власністю.

8. встановлено прямі зв'язки із країнами Західної Європи, Росією, Китаєм, Японією й ін.

Однак наслідки революції й Війни за незалежність 1775—1783 р. торкнулися головним чином північних і центральних штатів країни, не пов'язаних із системою плантаційного рабства. На Півдні плантаційне рабство як і раніше було оплотом старого соціально-економічного порядку, гальмом для розвитку капіталізму в США в цілому.

Кінець XVIII і початок XIX ст. були переломним моментом в економічній історії США. Скинення панування англійців позбавило американські землі від колоніального гноблення й створило умови для швидкого розвитку американського капіталізму.

Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в США:

• По-перше, цей процес носив міжнародний (тобто європейсько-англо-американський) характер. Накопичені кошти переправлялися в Англію й лише частково перетворювалися в капітал у самих англійських колоніях.

• По-друге, для Північної Америки були характерні експропріація місцевого населення, тобто індіанців, відтискування їх у глиб континенту, масове фізичне винищування або спекуляція їхніми землями. На відміну від англійського селянина індіанці не попадали на фабрику й не перетворювалися в найману робочу силу. Головним же резервом робочої сили в промисловості США аж до середини XIX в. залишалася європейська імміграція.

• По-третє, характерним моментом для первісного нагромадження капіталу в США була работоргівля, яка перетворила Африку в заповідне поле полювання на чорних людей. Перші раби-негри були завезені в Північну Америку в 1619 р., в 1790 р. у США було вже 697 тис. рабів-негрів, а в 1861 р. - близько 4 млн. В 50-і рр. XIX ст. раба продавали по 1000-1500 дол. Дохідною статтею були також операції по транспортуванню в Америку з Європи швидких рабів ("кабальних слуг"), неоплатних боржників, злочинців, узятих з в'язниць, повій і т. ін.

• По-четверте, важливими джерелами нагромадження капіталу в англійських колоніях була нееквівалентна торгівля з індіанцями, а також контрабандна торгівля, піратство, експлуатація дрібного виробника торговельним капіталом і т. ін.

• По-п'яте, успіхи в промисловому розвитку США багато в чому пов'язані із широким залученням європейського, особливо англійського, капіталу. За 1790-1860 р. ввіз іноземного капіталу в США перевищив 500 млн. дол. При цьому найбільший потік закордонних інвестицій довівся на 30-і рр. XIX ст., що було пов'язано в першу чергу із широким будівництвом залізниць.

Матеріальною базою для промислової революції в США, як й в Англії, з'явилася мануфактурна організація бавовняної галузі.

Особливості промислового перевороту в США:на континенті були відсутні феодальні пережитки; приплив переселенців забезпечував більшу армію найманої робочої сили; бурхливий розвиток внутрішнього ринку; швидкі темпи стандартизації виробництва, деталей, механізації й автоматизації технологічних процесів, оперативне використання винаходів і відкриттів, включаючи досягнення й інших країн.

США з'явилися батьківщиною пароплава, телефонного зв'язку, швейної машини, друкарської машинки, револьвера, гуми, жниварки, культиватора, цілого ряду верстатів і механізмів. Імена Р.Фултона, Дж.Генрі, С.Морзе, А.Белла, Т.А.Едисона й ін. увійшли в аннали світової науково-технічної думки.

Переломним моментом в американській соціально-економічній історії стала Громадянська війна 1861 -1865 р. Протиріччя між капіталістичною системою на Півночі й рабовласницькому плантаційному господарстві на Півдні на початку 60-х рр. XIX ст. прийняли непримиренний характер. Розвиток промислової Півночі вимагало різкого розширення внутрішнього ринку - ринку товарів і робочої сили, а це у свою чергу впиралося в існування рабовласництва. Наявність в економічній системі рабовласницького сільськогосподарського сектора перетворювалося в усе більше гальмо на шляху розвитку продуктивних сил США.

Перемога А. Линкольна на президентських виборах 6 листопада 1860 р. означала перехід влади в руки політичних кіл Півночі, які виступили проти плантаційного рабства й за капіталістичний шлях розвитку всієї країни. Плантатори-рабовласники відповіли на це сецесією (відділенням): до весни 1861 р. 11 південних штатів вийшли із Союзу й проголосили створення Конфедерації рабовласницьких штатів. 12 квітня 1861 р. лідери заколотної Конфедерації почали воєнні дії й відкрито заявили про кінцеву мету - знищення системи найманої праці на Півночі й введення рабства в загальнонаціональному масштабі.

15 квітня 1861 р. президент А.Линкольн оголосив заколотним штатам війну.

Громадянська війна 1861 -1865 р. у США скінчилася повною перемогою Півночі.

Економічні результати Громадянської війни 1861-1865 р.:

1. знищення рабства й перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми в масштабі країни. Відповідно до прокламації уряду А.Линкольна від 22 вересня 1862 р. рабство на території заколотних штатів знищувалося з 1 січня 1863 р. У лютому 1864 р. Конгрес США прийняв 13-у статтю до Конституції (набутила чинності в грудні 1865 р.), що рабство заборонялося на всій території країни. Звільнення рабів створювало умови для залучення до активного економічного й суспільно-політичного життя найбільшої етнічної групи країни.

2. рішення аграрного питання на користь фермерів. Прийнятий у травні 1862 р. федеральним урядом Гомстед-акт давав будь-якому громадянинові США право одержання практично безкоштовно 160 акрів землі. Боротьба за повну реалізацію цього закону об'єднала всі сили революції.

3. упорядкування й зміцнення грошового обігу й банківської системи. До 1862 р. у США налічувалося близько 1500 банків.

У політичному плані закінчення Громадянської війни призвело до переходу влади на всій території США в руки торгово-промислових кіл Півночі.

Читайте також:

1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
2. II. Розвиток математичних знань учнів.
3. II. Розвиток математичних знань.
4. II. Розвиток математичних знань.
5. II. Розвиток математичних знань.
6. II. Розвиток математичних знань.
7. II. Розвиток математичних знань.
8. II. Розвиток математичних знань.
9. II. Розвиток математичних знань.
10. II. Розвиток математичних знань.
11. II. Розвиток математичних знань.
12. II. Розвиток математичних знань.

Переглядів: 1266