ГЕОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА ТА ІСТОРИЧНА

Кафедра геології та гідрогеології

ЛЕКЦІЯ

Способи й коди передавання сигналів сигналізації

Майже всі абонентські лінії на ТМЗК є аналоговими з передаванням лінійних і керівних сигналів шлейфовими імпульсами і повільним декадним кодом. Навіть там, де є можливості застосування двотонової багаточастотної сигналізації DTMF (Dual-Tone Multi-Frequency), вони не реалізовані і, у кращому випадку, пропонуються абонентам у вигляді додаткової послуги. В окремих випадках абоненти застосовують телефони з визначниками АВН, і несанкціоновано запитують (лінійним сигналом і надсиланням частоти 500 Гц) і отримують по АЛ дані АВН (код "два з шести", безінтервальний пакет).

Способи і коди передавання сигналів по ЗЛ, ЗЗЛ, ЗЛМ і міжміських каналах занадто різноманітні і, головним чином, застарілі - повільні й такі, що не забезпечують функціональної повноти сигналізації. Ще досі на міських телефонних мережах (МТМ) є значною частка фізичних ЗЛ (ФЗЛ). Ними лінійні сигнали передаються гальванічним способом - батарейними імпульсами шляхом подання потенціалу станційної батареї (60 В) по розмовних проводах "а" і "b" та, для трипроводових ФЗЛ, проводом "с". Інколи лінійні сигнали передаються шлейфовими імпульсами, тобто шляхом замикання й розмикання шлейфу ФЗЛ (проводів "а" і "b"). Керівні сигнали передаються багаточастотним кодом "два з шести" (імпульсний "човник" та, для даних АВН, безінтервальний пакет) чи декадним кодом у разі відсутності засобів багаточастотної сигналізації хоча б на одній із взаємодіючих станцій. Дані АВН на аналогових АТС генеруються окремим обладнанням і завжди передаються кодом "два з шести", безінтервальним пакетом. Вкрай рідко, але ще трапляються ФЗЛ і на телефонних мережах сільських районів (ТМСР) - ними лінійні сигнали передаються часовим, а керівні - декадним кодом, ті й інші індуктивними імпульсами, що вимагає складних і ненадійних комплектів реле з'єднувальних ліній (РЗЛ).

Досить помітною є частка напрямків зв'язку, обладнаних СП з частотним розділенням каналів (ЧРК). У них керівні сигнали коду "два з шести" завжди пе-редаються безпосередньо у розмовних каналах, а спосіб для передавання лінійних і декадних керівних сигналів визначається типом СП:

- у СП без виділеного сигнального каналу має місце сигналізація у розмовній смузі (in-band signalling) на частоті 2600 Гц лінійним кодом "Новий" (наприклад, СП типу К-60) або з використанням двох частот, 1200 і 1600 Гц;

- для СП з одним ВСК застосовується позасмугова сигналізація (out-of-band signalling) на частоті 3825 чи 3850 Гц, зокрема специфічним кодом "Норка" у СП типу "КАМА", а на ТМСР - часовим кодом чи двома сигнальними каналами -ВСК і у розмовній смузі на частоті 2600 Гц.

При цьому замість імпульсів постійного струму передаються посилки сигнальних частот відповідної тривалості.

Цифровізовані напрями зв'язку звичайно передбачають обмін керівними сигналами багаточастотного коду (БЧК) "два з шести" чи, інколи, сигналізації R2D у розмовних КІ, а лінійних і декадних керівних сигналів:

- двома ВСК у лінійних трактах Е1 (КІ 16), Е2 (КІ 67...70) та, на ТМСР, Е1/2 (КІ 0);

- на ТМСР у трактах Е1 і Е1/2 одним ВСК часовим кодом чи двома каналами - ВСК і у розмовному КІ на на частоті 2600 Гц.

Лінійні сигнали передаються специфічними кодовими комбінаціями або послідовністю одиниць відповідної тривалості, причому кожний ВСК використувує один біт сигнального КІ у певному циклі передавання й має швидкість 500 біт/с. Відповідність ВСК каналам корисного навантаження ілюструє рисунок 2.1 на прикладі тракту Е1. Звичайно використовуються два ВСК

Рис. 2.1. Розподіл ВСК тракту Е1 (2048 кбіт/с) за розмовними каналами

("а", "b") з чотирьох можливих: "а", "b", "с", "d"'. Слід мати на увазі, що в нульовому циклі передачі сигнальний КІ 16 використовується для надциклової синхронізації, а в циклах 1... 15 - для передавання лінійних сигналів та керівних сигналів декадного коду.

В окремих напрямах зв'язку між цифровими станціями застосовується СКС7, але не всі цифрові системи, впроваджені на ТМЗК України, мають можливості спільноканальної сигналізації, а у деяких системах ці можливості обмежені - часом функціонально неповною є підсистема ISUP користувача ISDN і/або відсутні підсистеми керування сигнальними з'єднаннями SССР, транзакційних можливостей ТСАР та технічної експлуатації ОМАР, що не дозволяє реалізовувати всі послуги ISDN та інтелектуальної мережі й створювати повноцінну мережу СКС.

МОДУЛЬ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Модуль технічної експлуатації (МТЕ) включає один чи декілька комп'ютерів і, при необхідності, додаткові зовнішні пристрої вводу, виводу і збереження інформації. У мінімальній комплектації МТЕ встановлюється на кожній станції в якості її центру керування. Можливе використання МТЕ як центру технічної експлуатації (ЦТЕ) фрагменту цифрової мережі, побудованого на базі обладнання ЦСК «Квант».

Основа МТЕ - комп'ютер технічної експлуатації (КТЕ) типу ІВМ-386 чи вище. Він з'єднаний через стики RS 232 з керуючим пристроєм станції, на якій розміщений МТЕ, і з зовнішніми пристроями - нагромаджувачами на магнітних дисках, принтером, відеотерміналами додаткових робочих місць. Для зв'язку з керуючими пристроями виносних комутаційних модулів і з зовнішнім центром технічної експлуатації (ЦТЕ) КТЕ використовує виділені канали передачі даних і модеми, що забезпечують стик Х.25. Після реалізації ОКС №7 у цифровій системі комутації «Квант» стане можлива заміна каналів Х.25 на ОКС №7.

КТЕ автоматично чи по директивах оператора керує діагностикою і реконфігурацією обладнання, вимірами параметрів навантаження, електричними вимірами параметрів розмовних трактів і нагромадженням відповідної статистичної інформації. Крім цього, КТЕ тарифікує усі виклики, обробляє дані аварійної сигналізації і виводить їх на дисплей, принтер. Використовуючи КТЕ, оператор може коректувати системні дані різних КМ. На цифровій мережі, побудованій на базі ЦСК «Квант», КТЕ головної станції виконує роль центра технічної експлуатації (ЦТЕ). У цьому випадку всі інші станції і виносні модулі системи «Квант» обслуговуються контрольно-коректуючим методом, без постійної присутності персоналу.

У ЦСК «Квант» кожен КМ має власний керуючий пристрій, тобто система керування є децентралізованою і її продуктивність нарощується одночасно з нарощуванням ємності цифрової комутаційної системи. Керуючі пристрої окремих КМ працюють незалежно, взаємодіючи при обслуговуванні викликів за допомогою внутрішньосистемних каналів сигналізації (ВССК). Продуктивність окремого КП визначається в основному типом процесора ІВМ-сумісного комп'ютера.

У припущенні, що на станції навантаження АЛ і ЗЛ у середньому приблизно нарівно поділяються на вихідні і вхідні, а середня тривалість одного заняття порядку 100 с, число викликів, що надходять на станцію від однієї АЛ і ЗЛ при граничному використанні усіх АЛ і ЗЛ складає в середньому 3,6 і 16,2 вик/г. З огляду на можливу нерівномірність розподілу навантажень АЛ і ЗЛ на вихідні і вхідні, а також можливе зменшення середньої тривалості заняття, число викликів, що повинне обслуговуватися в ЧНН із гарантією відсутності перевантаження системи керування, установлено рівним 5Nал + 20Nзл, де Nал, і Nзл - число підключених АЛ і ЗЛ.

Пристрій керування на базі комп'ютера ІВМ-386 може обслуговувати до 100000 викл/год, що дозволяє гарантувати відсутність перевантажень у будь-яких сполученнях числа АЛ і ЗЛ.

По функціональній ознаці обладнання системи комутації «Квант» можна розділити на: комутаційне, абонентського доступу, лінійного доступу, сигналізації, синхронізації, керування, електроживлення, технічного обслуговування й експлуатації.

• Комутаційне обладнання включає блоки просторово-часової комутації УКС і комутатори АТС-100.

•До обладнання абонентського доступу відносяться комплекти АК блоків БАЛК, а також комплекти підключення спарених апаратів ПСАМ і таксофонів ПТАМ.

• Для організації лінійного доступу використовуються модулі СЦТ, КЗЛ, кінцеві пристрої лінійних трактів.

• Функції сигналізації розподілені між різним обладнанням. В абонентській сигналізації беруть участь АК і ГРІ, у міжстанційної - блоки цифрових аналізаторів БЦА, комплекти КЗЛ і СГТ, а також ГРІ.

•До основного обладнання синхронізації відносяться ГРІ різних УКС і ГЕС касет СКС.

• Керування в цифровій системі комутації «Квант»

децентралізоване. Власні керуючі пристрої мають всі УКС.

• Вторинне електроживлення обладнання виконують індивідуальні для кожної касети блоки, що виробляють потрібні напруги перетворенням -60 В.

• Функції технічного обслуговування й експлуатації виконує модуль МТЕ, що містить комп'ютер технічної експлуатації (КТЕ) і, при необхідності, додаткове робоче місце (ДРМ) на базі ЕОМ, зовнішні нагромаджувачі на магнітних дисках (НМД), а також принтер.

5.1 Обладнання технічної експлуатації

Обладнання технічної експлуатації включає модуль МТЕ й вбудовані засоби вимірів, контролю і діагностики пристроїв і блоків ЦСК «Квант». Основа МТЕ - комп'ютер технічної експлуатації (КТЕ) типу 1ВМ-386 з відповідними зовнішніми пристроями.Кожен БАЛ модуль аналогових КЗЛ має у своєму складі ТЕЗ ДГН. Цей прилад дозволяє вимірювати опір шлейфа й ізоляції, а також постійні і змінні напруги на розмовних проводах.

Вимірюваний параметр	Одиниця вимірів	Діапазон вимірі	Крок дискретизації отсчетов
Опір	до Ом	12,8 2,56 256	0,5 0,05 0,01 1
Напруга постійного струму	V	128 12,8 5,12 0,512	0,5 0,05 0,02 0,002
Напруга змінного струму	V	2,56 0,256	0,01 0,001

5.2. ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЦСК "КВАНТ"

Кожна станції системи «Квант» забезпечує автоматичний контроль працездатності і реконфігурацію обладнання, локалізацію пошкоджень у 95% усіх випадків з точністю до ТЕЗа, діагностику пристроїв, що відмовили, і інформування персоналу про аварійні ситуації і результати діагностування. Для цього станція обладнується власним центром керування - комп'ютером технічної експлуатації .На цифровій мережі, побудованої на базі системи комутації «Квант», КТЕ головної станції виконує роль центра технічної експлуатації (ЦТЕ). У цьому випадку всі інші станції і виносні модулі системи «Квант» можуть обслуговуватися контрольно - коригувальним методом, без постійної присутності персоналу.

Використовуючи КТЕ чи станції ЦТЕ, персонал вводить потрібні керуючі директиви, коректує системні дані і, при необхідності, завантажує нові версії програмного забезпечення.

Можливість автоматичного і періодичного, по запитах персоналу, контролю працездатності всього обладнання, у тому числі контролю з’єднувальних трактів на наявність шлейфа, заземлень, коротких замиканні, сторонніх потенціалів, сигналів ПВ і КПВ забезпечуєвисоку надійність функціонування системи і якість передами інформації.

Програми тарифікації-- персонал може програмно встановлювати тарифи в залежності від напрямку зв'язку, відстані, часу доби, дня тижня, категорії абонента. Передбачено можливість автоматичного оформлення і роздруківки всіх рахунків, а також періодичної чи по запиту передачі тарифної інформації в центр її обробки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СКЛАД і ВИДИ СИГНАЛІВ СИГНАЛІЗАЦІЇ	\|	Глибинна будова Землі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.089 сек.