Підприємництво – ініціативна діяльність, спрямована на пошук варіантів найбільш ефективного використання ресурсів з метою одержання прибутку.
Суб’єкти підприємництва: індивідуальні особи (приватне підприємництво), група осіб, об’єднаних між собою угодами та економічними інтересами (колективне підприємництво), інколи державні органи (державне підприємництво).
Підприємництво як економічна категорія – система економічних відносин суб’єкта підприємницької діяльності з державою, з іншими суб’єктами, з працівниками.
Підприємництво як метод господарювання (комерційний розрахунок, господарський розрахунок) – сукупність заходів, форм, методів господарської діяльності.
Принципи організації підприємництва:
• самостійність і незалежність господарюючих суб’єктів, можливість приймати будь-які рішення в межах існуючих правових норм;
• принцип матеріальної зацікавленості – спрямованість на максимізацію прибутку і розширення сфери впливу;
• господарський ризик і відповідальність за результати діяльності власними доходами, майном, тощо.
Підприємство – первинна, основна ланка суспільного відтворення, історично визначена суспільна форма функціонування продуктивних сил, в якій відбувається поєднання робочої сили та засобів виробництва. Підприємство – це колектив людей, об’єднаних кооперацією праці та загальними економічними інтересами. Підприємство – це комплекс засобів виробництва, які мають певну технологічну єдність для створення певного продукту.
Фірма – складне об’єднання матеріальних і людських ресурсів, відповідним чином організованих та скоординованих, з метою виробництва певних благ.
Форми підприємств:
• за формою власності:
–державні – характеризуються відносною економічною відокремленістю;