Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Взаємодія і зіткнення цивілізацій у контексті глобального розвитку

 

Американський професор С. Хантінгтон – автор теорії «зіткнення цивілі­зацій» – відмітив процес висунення на перший план цивілізаційних розбіжнос­тей і посилення диференціації локальних цивілізацій, виділивши на карті світу вісім цивілізацій: західну, ісламську, індуську, китайську (конфуціанську), япо­нську, православну, африканську, латиноамериканську. За С. Хантінгтоном світ – це не єдина глобальна цивілізація, а набір різних цивілізацій («конфліктуючих зон»), між якими є багато спільного, але й немало відмінностей, які не стира­ються. Позиція С. Хантінгтона полягає в тому, що зіткнення цивілізацій стає домінуючим чинни­ком світової політики. Лінії розлому між цивіліза­ціями – це лінії майбутніх фронтів, а майбутній конфлікт між цивілізація­ми – завер­шальна фаза еволюції глобальних конфліктів у сучасному гло­бально-центри­чному світі.

На думку сучасних прихильників соціокультурної теорії зіткнення цивіліза­цій, найістот­ніші конфлікти майбутнього і зіткнення цивілі­зацій відбуватимуться вздовж ліній розлому з таких причин:

­ по-перше, міжцивілізаційні асиметрії (у розумінні диферен­ціації) фунда­ментальніші, ніж відмін­ності між політичними системами або ідеологі­ями. Пред­ставники різних ци­вілізацій по-різному ставляться до духо­вних і культурних цін­ностей, мають різні уяв­лення про формальні і неформа­льні правила (інститути), про співвід­ношення прав і обов’язків, свободи і приму­су, рівності та ієрархії. Як свід­чить історич­ний досвід основна лі­нія розлому між цивілізаціями пролягає не між ідеоло­гіями, а між різними куль­турами;

­ по-друге, у результаті посилення взаємодії між цивілізаціями зрос­тає циві­ліза­ційна самосвідомість і поглиблюються конфлікти між локальни­ми цивіліза­ці­ями й окремими соціальними групами всередині цивілізацій че­рез усвідом­лення ними соціокультурної ідентичності і цивілізаційної дифе­ренціації;

­ по-третє, слабшає роль держав-нації як джерела ідентифікації осо­бистості та соціальної групи. При цьому «порожнини ідентифікації» запов­нюються релі­гією (ісламізм, християнство, іудаїзм, буддизм, індуїзм), нерідко у формі фундамента­лістських рухів. Відродження релігії створює основу для об’єдна­ння людей не на основі громадянства, а на основі цивілізаційно-релігійної спільності;

­ по-четверте, прозахідний патерналізм стимулює реванш не захід­них циві­лізацій, їх повернення до генетичних витоків. На вершині своєї могут­ності локаль­ним цивілізаціям Заходу доводиться взаємодіяти з лока­льними цивілізаціями Схо­ду та мусульманського світу, де відбувається інтенсивний процес девестерні­зації їхніх еліт і повернення до власного духовного і куль­турного коріння;

­ по-п’яте, культурна диференціація менше піддається змінам, аніж згла­джу­вання асиметрій економічного і політичного характеру.

Разом з тим соціокультурна теорія зіткнення цивілізацій дає ключ до розумін­ня економічних трансформацій на початку ХХІ століття. З одного боку, відбуваєть­ся становлення глобально-центричної економіки, здатної мо­білізувати асиметрично розміщений світовий ресурсний потенціал з метою його ефективної реалізації, ди­намізувати міжнародний рух факторів вироб­ництва, оптимізувати галузево-регіо­нальні пропорції, а з другого – породжує складні соціально-економічні проблеми глобального розвитку. Йдеться в першу чергу про асинхронність, диспропорцій­ність нерівномір­ність розвитку суб’єктів глобальної економічної системи, що ста­ють ката­лізатором кризових явищ і процесів з руйнівним потенціалом глобального масштабу.

Натомість російський вчений Ю. Яковець, спираючись на результати X Міждисциплінар­ної дискусії «Локальні цивілізації у XXI столітті: зіткнення чи партнерство?», визначив такі особливості четвертого покоління локаль­них ци­вілізацій: 1) їх більша диференціація у порівнянні з цивілізаціями третього по­коління (в тому числі розшарування західної цивілізації на західноєвропейську, північноамериканську, латиноамериканську, океанічну; далекосхідна, китайсь­ка, японська, буддійська); 2) зростаюча роль цивілізаційної спільності і міжци­вілізаційних розбіжностей; 3) нарощення потенціалу партнерства локальних цивілізацій, формування нового типу відносин між ними.

Слід відмітити, що до початку XXI ст. локальні цивілізації чет­вертого поко­ління характеризувалися різкою диференціацією основних показників, економічно­го і військово-політич­ного потенціалу, що є передумовою як для посилення спів­робіт­ництва, так і можливого зіткнення. Чітко вимальовуються дві групи цивіліза­цій. Більш розвинуті цивілізації (за умов невеликої частки в чисельності населення) володіють домінуючою економічною силою. Інша група – п’ять цивілізацій з більш низьким рівнем розвитку і слабким потенціалом. Слід також враховувати, що пер­ша група цивілізацій більшою мірою є інтегрованою і домінує у світовому цивіліза­ційному просторі. Аналогічні диспропорції спостерігаються, якщо врахувати більш повні дані щодо частки цивілізацій четвертого покоління в населенні і ВВП світу (табл. 5.2.1).

 


Таблиця 5.2.1

Динаміка макроекономічних показників
цивілізацій четвертого покоління

Цивілізації Частка в населенні світу,% Частка в ВВП світу,% ВВП на душу населення,тис. дол. США по ПКС 1995 р.
1950 р. 1990 р. 2000 р. 2015 р. 1950 р. 1990 р. 2000 р. 2015 р. 1950 р. 1990 р. 2000 р. 2015 р.
Північноамериканська 6,26 5,32 5,11 4,74 28,95 22,24 22,85 20,33 12,2* 25,7* 31,0* 35,8*
Західноєвропейська 11,99 7,22 6,46 5,49 24,37 22,02 20,47 17,01 5,6 18,4 21,5 31,1
Японська 3,31 2,37 2,11 1,79 2,77 8,50 7,36 5,77 2,3 21,7 23,6 32,3
Латиноамериканська 6,23 8,36 8,52 8,97 6,52 7,57 7,73 8,00 2,9 5,5 6,2 9,0
Мусульманська 10,44 13,67 14,50 15,66 6,14 8,47 8,84 9,30 2,6** 5,9** 6,2** 8,4**
Китайська (Китай) 33,65 22,63 21,31 20,39 4,14 6,67 11,88 15,57 0,4*** 1,6*** 3,4*** 7,1***
Індійська (Індія) 13,49 16,00 16,62 17,21 2,77 3,08 4,26 5,54 0,6 1,2 1,7 3,2
Буддійська 4,62 4,99 5,11 1,80 2,97 3,45 4,32 1,1 3,6 4,5 9,0
Африка (на півдні від Сахари) 6,18 9,42 10,62 12,33 3,41 2,35 2,35 2,08 1,5 1,5 1,5 1,7
Океанічна (Австралія та Нова Зеландія) 0,41 0,40 0,39 0,36 1,22 1,18 1,24 1,19 8,5**** 18,8**** 22,9**** 34,0****
Східна Європа 3,51 2,33 2,02 1,74 5,79 4,54 3,61 3,48 4,5 11,7 12,1 20,1
Євразійська (СНД), в тому числі 7,97 5,41 4,70 4,07 10,29 8,76 4,08 5,20 3,5 9,8 5,9 12,8
Росія 4,47 2,87 2,41 1,99 6,57 5,48 2,66 3,22 4,0 11,5 7,5 16,2
Відношення північноамерикан­ської цивілізації:                        
до африканської
до євразійської

* США.

** Близький та Середній Схід, Північна Африка.

*** КНР.

**** Австралія.


Немає сумнівів, що за таким співвідношенням сил глобалізація реалізує в основному інтереси розвинутих країн і цивілізацій і є новим ефективним інструмен­том перекачування на їх користь національного багатства менш розвинутих країн, монопольного привласнення надприбутків, що є результатом функціонування гло­бальної економіки, поглиблення розриву між заможними і бідними націями.


Читайте також:

  1. III.Цілі розвитку особистості
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  6. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  10. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
  11. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  12. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства




Переглядів: 924

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ | Перспективи і потенціал локальних цивілізацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.