• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, риси та види правовідносин.

Суб’єкти в процесі життєдіяльності вступають в різного роду зв’язки: ідейні, творчі, релігійні, наукові, політичні тощо. Всі ці зв’язки в своїй сукупності складають суспільні відносини.

Гревцов Ю.І. під суспільними відносинами розуміє взаємодію в реальному просторі суб’єктів, наділених певною свідомістю та волею, направлену на досягнення певної цілі.

Особливості суспільних відносин :

1) наявність конкретних сторін, кожна з яких може мати декілька суб’єктів;

2) суб’єктами цих відносин найчастіше є особи, які займають певну соціальну позицію, виконують соціально значимі функції;

3) єдність поведінки суб’єктів в рамках певного виду відносин;

4) суспільні відносини здатні набувати певної форми.

Найважливіші із них потребують правового впливу. З моменту їх закріплення в нормі права вони перетворюються в правові відносини.

Правовідносини – це різновид суспільних відносин, особливий юридичний зв’язок учасників різних соціальних процесів, це реалізація абстрактного правила поведінки (норми права) в конкретній діяльності конкретного індивіда чи колективних утворень.

В юридичній літературі існують різні підходи щодо розуміння правових відносин. Скакун О.Ф. вважає, що правовідносини – це врегульовані суспільні відносини, що знаходять вираз у конкретному взаємозв’язку між уповноваженим та зобов’язаним суб’єктом – носіями суб’єктивних юридичних прав, обов’язків, повноважень і відповідальності та забезпечені державою.

Нерсесянц В.В. акцентує увагу, що правовідносини – це та, що обумовлюється нормою права форма взаємовідносин суб’єктів права в процесі набуття та використання ними конкретно-визначеного суб’єктивного права, створення або виконання конкретно-визначеного юридичного обов’язку.

Перевалов В.Д. зазначає, що правовідносини – це різновид суспільного зв’язку, що виникає на основі норм права, учасники якого мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки, забезпечені державою.

Правовідносини мають певніособливості:

· Правові відносини є різновидом суспільних відносин, певного соціального зв’язку. У вітчизняних та зарубіжних дослідженнях звертається увага на той факт, що правові відносини не породжують будь-яких нових суспільних відносин, вони лише набувають нового різновиду, нової форми суспільних відносин.

· Правовідносини виникають в результаті свідомо-вольових дій учасників. Свідомо-вольовий характер правовідносин знаходить свій прояв в двох аспектах:

а) вони виникають з волі та за бажанням законодавця;

б) учасники правовідносин повинні усвідомлювати зміст правої норм і виявити свою волю.

· Однак, існують правовідносини, для виникнення яких необхідно волевиявлення всіх його учасників (наприклад: договір міни, купівлі-продажу), або достатнім, є волевиявлення тільки одного з учасників.

· Правовідносини виникають, змінюються чи припиняються на основі норм права.

· Норми права та правовідносини є категоріями взаємозалежними. В нормах права в загальній формі вказується склад учасників правовідносин, підстави та умови їх виникнення, формується їх зміст.

· Правовідносини, як правило, мають двосторонній характер (уповноважену та зобов’язану сторону) та є формою взаємозв’язку між суб’єктами шляхом надання їм прав та обов’язків, певних повноважень та встановлення відповідальності за їх невиконання чи порушення.

· Правовідносини гарантуються та охороняються державою шляхом застосування до суб’єктів, які порушують чи не виконують норму права державного припису. Вступаючи в правовідносини суб’єкти реалізують норму права. Держава створює відповідні умови для цієї реалізації (економічні, політичні, соціальні тощо.) При невиконанні приписів правової норми держава залишає за собою можливість застосовувати засоби впливу у вигляді юридичної відповідальності.

Зважаючи на сказане, слід зазначити, що правовідносини - це динамічний різновид суспільних відносин, що виникають, змінюються чи припиняються на основі правової норми та у відповідності до юридичних актів, які передбачають наявність не менше ніж двох сторін (уповноваженої та зобов’язаної), суб’єктивні права та юридичні обов’язки яких охороняються державою.

Правовідносини, виникаючи на основі норми права мають певне значення для її реалізації:

Ø правовідносини надають можливість визначити, які сфери суспільних відносин охороняються правом;

Ø правовідносини визначають зміст суб’єктивних прав і юридичних обов’язків;

Ø правовідносини характеризують ступінь відповідності поведінки суб’єктів правовим приписам;

Ø правовідносини визначають правомірний чи протиправний характер поведінки суб’єктів;

Ø правовідносини визначають найбільш раціональні шляхи досягнення мети правового регулювання;

Ø правовідносини дають можливість конкретизувати правову норму до певного випадку чи суб’єктів;

Ø правовідносини забезпечують можливість безконфліктного вирішення юридичних спорів.

Різноманітні суспільні відносини, що регламентуються правовими нормами, зумовлюють різноманітність правовідносин, що класифікуються в юридичній літературі за певними критеріями. Найбільш вдалою є класифікація запропонована Скакун О.Ф.

І. В залежності від функцій права:

а) регулятивні, що виникають з фактів правомірної поведінки суб’єктів, яка відповідає нормам права (більшість цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин). Як правило, вони можливі за наявності норми права, юридичного факту, а також можуть виникати на основі договору між сторонами;

6) охоронні, що виникають з фактів протиправної поведінки суб’єкта, яка потребує певної реакції держави (кримінальні, адміністративні порушення). Такі правовідносини пов’язані з виникненням та застосуванням юридичної відповідальності, передбаченої в санкції охоронної норми.

2. За характером обов’язків сторін:

а) активні, змістом яких є обов’язок виконати певні дії на користь іншої сторони (правовідносини по поверненню боргу);

6} пасивні, змістом яких є обов’язок утриматись від небажаних для іншої сторони дій (правовідносини в сфері дотримання правил дорожнього руху).

3. За ступенем конкретизації суб’єктів:

а) абсолютні, в яких визначена тільки одна сторона – носій суб’єктивного права, а всі інші зобов’язані утриматись від порушень його законних прав та інтересів (відносини власності, в яких визначений власник, а всі інші суб’єкти зобов’язані не заважати йому здійснювати свої права; відносини по реалізації політичних свобод (свободи слова, зборів, друку), держава не допустить здійснювати перешкоди на шляху їх законної реалізації; відносини авторства тощо);

б) відносні, в яких точно визначені права і обов’язки всіх учасників, як повноважених так і правозобов’язаних (покупець і продавець, юрист і клієнт, викладач і студент);

в) загальнорегулятивні, в яких суб’єктами прав і обов’язків може бути будь-хто.

4. За особливостями предмету правового регулювання:

а) конституційно-правові (відносини громадянства);

б) адміністративно-правові (відносини по стягненню і сплаті податку);

в) цивільно-правові (відносини купівлі-продажу речей і цінних паперів);

г) трудові (відносини по трудовому договору);

д) сімейні;

е) фінансові;

ж) земельні та інші.

5. За субординацією в правовому регулюванні:

а) матеріально-правові, що виникають на основі норм матеріального права (адміністративно-правові, цивільно-правові, кримінально-правові та інші);

б) процесуально-правові, що виникають на основі норм процесуального права і є похідними від норм матеріального права (адміністративно-процесуальні, кримінально-процесуальні та інші.) Разом з тим, серед процесуально-правових відносин виділяють процесуально-регулятивні (процес укладання угоди) і процесуально-охоронні (типові правовідносини по реалізації юридичної відповідальності).

6. За суб’єктами:

а) правовідносини між громадянами держави;

б) правовідносини між громадянами і державою;

в) правовідносини між юридичними особами;

г) правовідносини між органом держави і посадовими особами, в рамка яких вони повинні виконувати розпорядження керівника даного органу.

7. За кількістю суб’єктів:

а) прості, що не поділені на складові частини (як правило між двома суб’єктами);

б) складні, що включають в себе систему самостійних правовідносин (правило між трьома і більше суб’єктами).

8. За розподілом прав і обов’язків між суб’єктами:

а) односторонні, при яких кожна із сторін має або права, або обов’язки (договір доручення дарування, договір займу);

б) двосторонні, при яких кожна із сторін має і права і обов’язки (договір купівлі-продажу).

9. За волевиявленням сторін:

а) договірні, при яких свою волю можуть виявити як уповноважена, так і зобов’язана сторона. Такі правовідносини мають місце, перш за все, у сфері приватного права (горизонтальні правовідносини);

б) управлінські, при яких достатнім є виявлення волі тільки уповноваженої сторони. Ці правовідносини, головним чином, мають місце в сфері публічного права (вертикальні правовідносини). В останній час стали виділяти ще комплексні правовідносини – в підприємницькому праві, сполучаються начала публічного і приватного права (горизонтально-вертикальні правовідносини).

10. За терміном дії:

а) довгострокові;

б) короткострокові.

Бобровник С.В. вважає, що для класифікації правовідносин, як різновиду суспільних відносин, учасники яких взаємодіють шляхом використання суб’єктивних прав та виконання юридичних обов’язків, важливе значення мають наступні критерії:

1) класифікація за галузевою ознакою (конституційні, цивільні, трудові);

2) за характером дій, що спричиняють виникнення правовідносин:

а) регулятивні правовідносин, що виникають як результат правомірних дій суб’єктів в процесі реалізації диспозиції правової норми (прав та обов’язків);

б) охоронні правовідносини, що є результатом протиправних дій суб’єктів, реалізуються в процесі втілення санкції правової норми.

3) за кількістю суб’єктів:

а) прості, що виникають між двома суб’єктами, кожен з яких реалізує право чи обов’язок особисто;

б) складні, що виникають між невизначеним числом суб’єктів, що реалізують можливість делегувати повноваження іншим сторонам чи між суб’єктами, що мають колективний характер.

4)за характером розподілу прав та обов’язків між суб’єктами:

а) односторонні, коли кожна із сторін має або права або обов’язки;

б) двосторонні, коли кожна з сторін має права, так і обов’язки.

Гревцов Ю.І. зазначає, що однією із основних класифікацій правових відносин слід розглядати їх поділ на абсолютні, відносні та загальні (загально-регулятивні).

Абсолютні – це правовідносини, в яких уповноваженій стороні протистоїть необмежена кількість пасивно зобов’язаних суб’єктів права (наприклад: правові відносини власника та інших осіб, зобов’язаних не посягати на об’єкти, які знаходяться в його власності).

Відносні – це відносини, в яких уповноваженій особі протистоїть конкретна зобов’язана особа (сторони в таких відносинах конкретно визначені).

Загально-регулятивні – це відносини для виникнення яких не потрібно інших обставин, окрім самого суб’єкта права.

Читайте також:

1. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
2. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
3. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
4. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
5. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
6. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
7. Б) Поняття корисності: (поняття, гранична та сукупна корисність продукту).
8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
9. Бібліографія, поняття, види, методи
10. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
11. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
12. Бюджетний процес: поняття, роль, та значення у проведенні бюджетної політики.

Переглядів: 1549