Основні категорії психоаналізу, структура підсвідомого

Фройд вважав, що духовне життя – це послідовний безперервний процес. Кожна думка, почуття чи дія мають свою причину, є викликаними свідомими й несвідомими намірами і визначаються попередньою подією. Деякі вияви душевного життя видаються такими, що виникли випадково, спонтанно. Насправді це не так. Якщо думка чи почуття видаються непов’язаними із попередніми думкою й почуттям, то ці зв’язки потрібно шукати в несвідомому.

З того, що ми називаємо своєю психікою (духовним життям) достеменно нам відомі лише дві речі:

- фізичний орган:головний і спинний мозок /нервова система/;

- безпосередні прояви нашої свідомості.

Фройд приходить до висновку, що структура людської психіки є такою:

id ego Super ego

id –це найдавніша частина психіки людини. ЇЇ сутністю є все спадкове, вроджене, передусім це фізіологічні потяги, що знаходять передусім вияв у поведінці тіла. (Інстинкт самозбереження, лібідо, сексуальна енергія, Ерос; інстинкт смерті, Танатос).

ego – під впливом довколишнього середовища певна частина id набула специфічного розвитку. Якийсь шар нервової тканини, що його первісним завданням було сприймання зовнішніх подразників і реагування на них, перетворився на посередника між id та довколишнім світом. Ego здійснює вибір між тою чи тою реакцією на подразнення. Його функції: самозахист, навчання, цілеспрямована зміна довколишнього світу на свою користь, опанування потягами підсвідомого.

Super ego– розвиваючись упродовж усього свого дитинства під впливом батьків, Людина витворює у своєму ego спеціальну інстанцію, яка називається Super ego (норми, правила культури, совість). Функції: спостерігати за діями й намірами “я”, оцінювати їх, здійснювати цензорську роль. З взаємовідношень id – ego – Super ego Фрейд виводить увесь комплекс особистісно-етичних форм поведінки.

Сфері id притаманні потяги:

- конструктивний - еротичний (Ерос),

- деструктивний – потяг до смерті (Танатос);

У всіх біологічних функціях обидва потяги протидіють один одному або поєднуються.

Енергія Еросу називається у Фройда – Лібідо.

Ще одна важлива категорія у Фройда це Едіпів комплекс. Еротичний момент уже наявний у ранніх дитячих діях, коли процес знаходження об’єкта закінчується, ним виявляється мати як „перший об’єкт любові”, але в цей час у дитини вже почалася психічна робота витіснення її ранніх сексуальних цілей. Так починається Едіпів комплекс, який для психоаналітика є основою неврозів.

Навіть коли людина витісняє свої злочинні наміри у несвідоме і хотіла б переконати себе, що не несе за них відповідальності, вона відчуває цю відповідальність як почуття провини, хоч і не усвідомлює, що її породжує. В комплексі Едіпа Фройд убачає найголовніше джерело почуття провини, яке так часто мучить невротиків.

Почуття провини може мати два джерела: страх перед авторитетом і страх перед Super ego.

Від Super ego нічого не можна сховати, навіть думку. Зло вже не оцінюється з позиції страху втрати любові. Моральні люди характеризуються чутливою й безкомпромісною совістю. Коли святі почувають себе грішниками в тому є сенс, оскільки саме вони найбільше зазнають спокус, а відкинуті спокуси дужчають, тим часом як задоволення спокусливих бажань принаймні на якийсь час їх ослаблює.

При неврозі наявні дві строго протилежні тенденції, одна з яких є несвідомою, інстинктивна природа людини конфліктує з культурним тиском. У сновидіннях виявляють себе так чи інакше ті бажання, в яких людина не хоче собі зізнаватися. Аналіз сновидінь веде до найглибших таємниць особистості.

Потрібно також пам’ятати, що сексуальність розглядається психоаналітиками як психосексуальність. Проблему неможливо розв’язати виключно через статевий акт.

З.Фройд багато говорить про дитячу сексуальність. З трирічного віку сексуальне життя дитини багато в чому відповідає сексуальному життю дорослої людини. Сексуальний інстинкт не залежить від функції розмноження. Лише потім він буде слугувати їй. Передусім йдеться лише про досягнення відчуття задоволення.

Принцип задоволення є одним із головних принципів теорії Фройда.

Перший сексуальний вибір, на думку З.Фройда, завжди інцестуозний, у чоловіків – спрямований на матір і сестру. Потрібні найсуворіші заборони, щоб не дати виявитися цій дитячій схильності.

Фройд вважає нормальним, що дитина обирає об’єктом першого любовного вибору батьків. Але її лібідо не повинно фіксуватися на цих перших об’єктах. Неминуче повинен відбутися відхід від батьків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ідейно-теоретичні передумови психоаналізу	\|	Проблема амбівалентності культури

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.