МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фармакокінетика різних груп антагоністів кальцію
Покази:ІХС, артеріальна гіпертензія, гіпертрофічна кардіоміопатія, легенева гіпертензія, порушення ритму серця, мозкового і периферичного кровообігу, профілактика приступів болю голови при мігрені, синдром Рейно, ішемічний і геморагічний інсульт, синдром подразнення товстої кишки, дифузний спазм стравоходу. Побічні діїдив. розділ 1.10. Взаємодія. Збільшується концентрація антагоністів кальцію в крові при поєднаному їх застосуванні з серцевими глікозидами, непрямими антикоагулянтами, НПЗС, сульфаніламідами, лідокаїном, діазепамом. Небезпечним є комбінація антагоністів кальцію з антиаритмічними середниками (хінідин, новокаїнамід). Антагоністи кальцію посилюють дію гіпотензивних ЛП (іАПФ, діуретики).
Клінічна фармакологія блокаторів периферійних α-адренорецепторів Класифікація.α-адреноблокатори поділяються на групи: - неселективні α1 і α 2-адреноблокатори (фентоламін). - селективні α1-адреноблокатори (празозин, доксазозин, тамсузозин, альфузозин, теразозин). Механізм дії. Для лікування артеріальної гіпертензії має значення блокада постсинаптичних α1-адренорецепторів на рівні периферійних артеріол і венул, що веде до зниження периферичного опору, збільшення венозної судинної ємності, зменшення венозного повороту до серця. Окрім того, селективні α1-адреноблокатори володіють антиатерогенною дією (знижують вміст в крові ХС, ТГ, ЛПНЩ і підвищують рівень ЛПВЩ), підвищують чутливість тканин до інсуліну, гальмують агрегацію тромбоцитів, покращують сечовипускання шляхом блокади α1-адренорецепторів гладкої мускулатури простати і шийки сечового міхура. α1-адреноблокатори не викликають зворотного розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Фармакокінетика.Фентоламін має низьку біодоступність. Метаболізм α1-адреноблокаторів відбувається в печінці і виводиться нирками й ШКТ у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення фентоламіну, празозину короткий, а доксазозину, талмузину, альфузину тривалий, тому їх можна призначати 1-2 рази на добу. Покази та дозування α-адреноблокаторів(табл. 13): 1. Зняття і профілактика гіпертонічних кризів при феохромоцитомі, при відміні клонідину (неселективні α1-адреноблокатори); 2. Артеріальна гіпертензія, особливо у поєднанні з супутньою доброякісною гіперплазією простати, порушенням ерекції, цукровим діабетом, дисліпідемією, хронічними обструктивними захворюваннями легень (селективні α1-адреноблокатори). 3. Доброякісна гіперплазія простати (тамсулозин, альфузозин). ТАБЛИЦЯ 13 Дозування α1-адреноблокаторів
Побічні діїдив. розділ 1.10. Протипокази: тяжке ураження нирок (фентоламін), печінки (доксазозин), вади серця, систолічна дисфункція лівого шлуночка. α1-адреноблокатори не призначають хворим зі стенокардією навантаження без одночасного призначення β-адреноблокаторів з метою попередження виникнення рефлекторної тахікардії. Вагітність і період лактації – відносні протипоказання для призначення α-адреноблокаторів. Взаємодія.α-адреноблокатори комбінують з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, серцевими глікозидами, блокаторами рецепторів до ангіотензину ІІ, діуретиками і бета-адреноблокаторами. Не показане поєднання α-адреноблокаторів з адреноміметиками (пригнічується гіпотензивний ефект, збільшується небезпека виникнення кардіальних побічних реакцій).
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|