Критерії Кіселя-Джонса-Нестерова для діагностики гострої ревматичної лихоманки (1963,1966,1973)
Основні прояви
Додаткові прояви
1. Кардит
2. Поліартрит
3. Хорея
4. Кільцеподібна еритема
5. Підшкірні вузлики
6. Ревматичний анамнез
(зв'язок із перенесеною
носоглотковою (стрепто-
коковою) інфекцією, на-
явність хворих на ревма-
тизм в сім'ї)
7.Докази терапії ex juvantibus – покращення перебігу хвороби під впливом 3-5-денного антиревматичного лікування
А. Загальні:
1. Підвищення температури
2. Адинамія, втомлюваність, блідість шкіри, загальна
слабкість
3. Пітливість
4. Носові кровотечі
5. Абдомінальний синдром
Б. Спеціальні (лабораторні)
1. Лейкоцитоз (нейтрофільний)
2. Диспротеїнемія:
а) збільшення ШОЕ
б) гіперфібриногенемія
в) поява С-реактивного білка
г) підвищення рівнів α2- і γ-глобулінів
д) підвищення рівня сироваткових мукопротеїдів,
глікопротеїдів.
3. Патологічні серологічні показники: стрептококовий
антиген в крові, підвищення титрів АСЛ-О, АСК, АСГ
4. Підвищення проникності капілярів.
Хронічна ревматична хвороба серця є наслідком первинної гострої рематичної лихоманки, тобто ревматизму, який перебігає хронічно впродовж життя пацієнта, уражаючи все інші ділянки міо- й ендокарду, склерозуючи все більше клапани серця, спочатку мітральний, потім аортальний і трьохстулковий. Хронічна ревматична хвороба серця може прогресувати невпинно непомітно (латентно), або періодично загострюючись в період вагітності, ГРВЗ й інших патологічних станів (активна фаза). Пацієнт при даній патології обов’язково має постміокардитичний кардіосклероз з можливими порушеннями ритму серця й серцевою недостатністю і вади серця (недостатність або стеноз, чи їх поєднання).
Клінічна картина даної патології залежить від вади серця (який клапан уражений і яка його форма ураження – найчастіше недостатність мітрального клапана або стеноз мітрального отвору), їх ступеня вираженості.
Лікування дана патологія потребує у активній фазі. Лікування і профілактика, як і гострої ревматичної лихоманки. Вади серця лікуються оперативним шляхом.