Мал.15 Будова мікросфери дуспаталіну

Капсула препарату містить 200 мг мебеверину гідрохлориду в мікросферах, вкритих кислотостійкою оболонкою, які не руйнуються шлунковим соком і, завдяки наявності на них напівпроникної мембрани, забезпечують повільне вивільнення діючої речовини безпосередньо в просвіт кишечника. Це важливо для досягнення стабільного клінічного ефекту, оскільки одноразовий прийом капсули дуспаталіну усуває спазм і гіпотонію гладких м’язів кишечника і сфінктера Одді протягом 16 год без епізодів ослаблення дії препарату, характерних для переважної більшості спазмолітичних засобів. Окрім того, пролонгована дія дуспаталіну дозволяє приймати його лише 2 рази на добу. Цим забезпечується надійніше виконання пацієнтом рекомендацій лікаря і, отже, реалізація потенційних можливостей препарату.

Для дезинтоксикаційної терапії препаратом вибору є вітчизняний поліфункціональнй препарат реосорбілакт _.для інфузій. Це комплексний інфузійний розчин, основу якого складають фармакологічно активні речовини − сорбітол і натрію лактат в ізотонічній концентрації, що забезпечує реологічну, протишокову, дезинтоксикаційну та олужнюючу дію (100 мл розчину містять сорбітолу 6г, натрію лактату 1,9г, натрію хлориду 0,6г, кальцію хлориду 0,01г, калію хлориду 0,03г, магнію хлориду 0,02г).

Мікроциркуляторне русло забезпечує внутрішньоорганні процеси, а саме обмін кисню та вуглекислого газу між кров’ю та тканинами, виконує дренуючу, транспортну, теплообмінну та інші функції. Реосорбiлакт при хронiчних декомпенсованих гепатитах та цирозах вводять дорослим внутрiшньовенно струминно - по 400 мл (6-7 мл/кг маси тiла).

При введенні в судинне русло розчину натрію лактату виділяються натрій, СО₂ та Н₂О, які утворюють бікарбонат натрію, що призводить до збільшення лужного резерву крові. На відміну від введення розчину бікарбонату корекція метаболічного ацидозу за допомогою натрію лактату відбувається поступово, при цьому різких коливань рН не відбувається. Активною вважається половина натрію лактату (ізомер L), а інша половина (ізомер D) не метаболізується і виділяється з сечею. Дія натрію лактату проявляється через 20-30 хвилин після введення.

Лікувальний ефект реосорбілакту можна пояснити тим, що введений сорбітол швидко включається у загальний метаболізм. 80-90% сорбітолу утилізується в печінці та накопичується у вигляді глікогену, 5% відкладається у тканинах мозку, серцевому м’язі та поперечно-посмугованій мускулатурі, 6-12% виділяється з сечею. У печінці сорбітол спочатку перетворюється у фруктозу, яка в подальшому перетворюється в глюкозу, а потім у глікоген. Частина сорбітолу використовується для термінових енергетичних потреб, інша відкладається як запас у вигляді глікогену. Ізотонічний розчин сорбітолу має дезагрегаційну дію і таким чином покращує мікроциркуляцію і перфузію тканин.

Реосорбiлакт не застосовують при алкалозi, а також у випадках, коли протипоказано вливання великих об’ємів рiдини (крововилив у мозок, тромбоемболiя, серцево-судинна декомпенсацiя, артеріальна гіпетензія III ст.). З обережністю вводять хворим на калькульозний холецистит.

Побічні ефекти поодинокі: можуть виникнути явища алкалозу, алергічні реакції (висипи на шкірі, свербіж).

Реосорбiлакт не можна змiшувати з фосфат- і карбонатвмiсними розчинами. Не застосовують як розчинник-носій для інших лікарських засобів.

Перфортан – є 10% субмікронною емульсією на основі перфторвуглеводнів (ПФВ) з поліфункціональною дією:

– покращує газообмін та метаболізм на рівні тканин;

– підвищує киснево-транспортну функцію крові;

– відновлює центральну та периферичну гемодинаміку;

– покращує реологічні властивості крові та мікроциркуляцію;

– має мембраностабілізуючі властивості;

– володіє сорбційними та діуретичними властивостями;

– протидіє набряку;

– є блокатором повільних вхідних кальцієвих токів.

Розчинність О₂ у перфортані більша, ніж у плазмі крові. Субмікронний розмір частинок емульсії перфортану дозволяє проникати у ті ділянки, куди не може проникнути еритроцит, розміри якого в 50-70 раз більші.

Форма випуску: флакони по 100, 200, 400 мл. Вводиться довенно краплинно в дозі від 5 до 30 мл/кг.

При введенні тест-дози перфортану можливі гіперемія шкірних покривів, прискорення пульсу, зниження артеріального тиску, гіпертермія, болі голови, за грудиною, в попереку, затруднене дихання, нейтропенія. Ці явища бувають рідко та самостійно проходять.

Протипокази: гемофілія, вагітність, алергізація.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Механізм побічної дії	\|	Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гематології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.