• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація податків

1. За економічним змістом:

– податки на доходи (податок з доходів фізичних осіб, з прибутку);

– податки на споживання (податок на додану вартість, акцизний збір);

– податки на майно (податок на нерухомість).

2. Залежно від рівня державних структур:

– загальнодержавні – податки та збори, які сплачуються до державного бюджету або державних цільових централізованих фондів (податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток);

– місцеві податки – сплачуються до місцевих бюджетів (комунальний податок, податок з реклами, готельний збір, збір за паркування автомобілів, ринковий збір).

3. За спрямуванням податків:

– платежі до державного бюджету (рентна плата за транзитне транспортування природного газу; дивіденди, нараховані на акції державних підприємств тощо);

– платежі до місцевих бюджетів (податок з реклами, комунальний податок, ринковий збір);

– змішані платежі (ПДВ, податок на прибуток, акцизний збір, мито);

– платежі до бюджетних та позабюджетних фондів – не можуть бути джерелами поповнення державного чи місцевого бюджетів.

4. За суб’єктами оподаткування:

– платежі, що сплачують юридичні особи;

– платежі, що сплачують фізичні особи;

5. За способом стягнення:

– розкладні – встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім всю суму розподіляють по окремих територіальних одиницях або платниках;

– окладні – передбачають спочатку встановлення ставок, а потім визначення сум податків для кожного платника податків окремо.

6. За формою оподаткування:

– прямі – встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо пропорційно залежить від результатів фінансової діяльності;

– непрямі – встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника податку не залежить від його доходів (у світовій практиці – акцизи, фіскальна монополія, мито).

За станом державний бюджет буває:

ü збалансований (нормальний) – надходження і витрати бюджету збалансовані;

ü дефіцитний – витрати перевищують доходи;

ü профіцитний – доходи перевищують витрати.

Дефіцит бюджету є безпечним для економіки в цілому, якщо він становить 2 – 3 % ВНП. У протилежному випадку він негативно впливає на функціонування грошово-кредитної системи та економіки країни в цілому.

Причини дефіциту держбюджету: спад національного виробництва; падіння доходів в умовах кризового стану економіки; збільшення бюджетних витрат; непослідовна та непродумана фінансово-економічна політика; надмірна частка державного сектору; зростання витрат через обслуговування державного боргу тощо.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту:

– заборона дотацій збитковим підприємствам (особливо, якщо вони не мають загальнонаціонального значення);

– перехід від державного фінансування до державного кредитування;

– скорочення витрат на фінансування бюджетного сектору економіки;

– реформування системи оподаткування;

– збільшення ролі місцевих бюджетів; конверсія тощо.

Основні способи «покриття» бюджетного дефіциту: емісія державних облігацій; більш жорстке оподаткування; використання кредитної емісії.

Державний борг– це загальна сума заборгованості держави, яка є способом тимчасового залучення державою додаткових коштів для покриття своїх витрат. Розрізняють:

ü внутрішній державний борг – борг перед юридичними та фізичними особами власної країни;

ü зовнішній державний борг – борг перед іноземними країнами в особі міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних країн та іноземних приватних осіб і організацій.

Економічні наслідки державного боргу:

– існування зовнішнього боргу передбачає передачу частини створеного в країні продукту за кордон (у випадку сплати процентів або основної суми боргу);

– збільшення податків для обслуговування державного боргу негативно впливає на активізацію економічної діяльності, знижує інтерес до інвестицій у нові підприємства;

– зростання зовнішнього боргу знижує міжнародний авторитет країни, постійно спонукає державу до здійснення дефолту.

Дефолт – це одностороння відмова держави від виконання своїх зобов’язань, зокрема фінансових, викликана незадовільним фінансовим станом, банкрутством тощо.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Адміністрування податків
7. Адміністрування податків і зборів.
8. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
9. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
10. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
11. АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНЕ ВЧЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
12. Базова класифікація ризиків підприємств

Переглядів: 384