Позначення параметрів і норм шорсткості поверхонь на кресленнях

Шорсткість на кресленнях (ГОСТ 2.309-73) позначають для всіх поверхонь виробів. Структура знака позначення шорсткості поверхонь зображена на рис. 3.27. Прямокутниками обмежені місця, що містять таку інформацію про параметри шорсткості поверхні:

1 — числові значення параметрів шорсткості (R_а, R_z, S_т, S, R_m_ах і t_p ),

2 — способи оброблення поверхонь,

3 — базова довжина,

4 — умовне позначення напрямку нерівностей (слідів оброблення різанням).

Якщо інформація, подана у прямокутниках2, З і 4, не потрібна для отримання заданої шорсткості поверхні, то використовують спрощений знак (рис. 3.27, б). Знак (рис. 3.27, в) ставлять на поверхнях, які отримують будь-яким способом різання матеріалів (зняттям стружки), а символ (рис. 3.27, г) – на поверхнях, які отримують без зняття стружки (литтям, тисненням, пресуванням тощо).

Рис. 3.27. Структура знака позначення шорсткості поверхонь на кресленнях

Розміри знаків приймають відносно значень розмірів поверхонь виробів h, висоту Н беруть від 1,5 до 2h, базові довжини, що є функцією параметра шорсткості R_а та наведені у стандартах, вказують тільки тоді, коли за спеціальними вимогами вони відрізняються від стандартних значень.

Рис. 3.28. Правила позначення шорсткості поверхонь

Для позначення напрямків мікронерівностей використовують символи: = (для паралельних), (для перпендикулярних), × ( для перехресних), М(для довільних, що не повторюються), С(для колових) і R(для радіальних).

Стандарти ЄСКД регламентують також певні правила позначення шорсткості поверхонь (рис. 3.28). Незалежно від положення знаку шорсткості, він завжди має бути направлений гострим кутом до заданої поверхні (чи виносної лінії), але числа, літерні знаки мають читатися тільки знизу та справа від креслення (рис. 3.28, в, г, д). У правому верхньому куті креслення ставлять знак шорсткості поверхонь, для яких ці вимоги однакові та не показані на самих поверхнях (рис. 3.28, г, д, є). У круглих дужках біля нього ставлять знак шорсткості без значень параметрів і позначень, який означає, що на виробі є поверхні з іншими вимогами до їх шорсткості. Його відсутність свідчить, що вимоги знаку з параметрами шорсткості є спільними до всіх, отримуваних відповідно до заданого креслення, поверхонь R_а (рис. 3.28, г, д). Параметр середнього відхилення профілю на кресленнях не позначають, а вказують тільки цифрове його значення (рис. 3.28, в, д).

Основні правила та рекомендації з призначення вимог до шорсткості поверхонь деталей такі:

- всі поверхні виробів мають мати нормовані параметри шорсткості;

- норми шорсткості добирають, виходячи з умов виконання функцій поверхонь, найменшої їх трудомісткості та вартості;

- спочатку ставлять вимоги до найвідповідальніших поверхонь виробу;

- потім — до поверхонь, які не обробляють за допомогою зняття стружки (литтям, тисненням тощо);

- останніми проставляють вимоги до поверхонь, які обробляють за допомогою зняття стружки, але які не мають відповідати підвищеним вимогам (часто норми їх шорсткості ставлять за допомогою спільного позначення у верхньому правому куті креслення).

На рис. 3.29 приведено приклад креслення вала з нанесеними необхідними позначеннями полів допусків на розміри, відхилення форми поверхонь та їх взаємного розміщення, шорсткості поверхонь та ін.

Рис. 3.29. Приклад оформлення робочого креслення вала редуктора

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система нормування шорсткості поверхні	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.