Система нормування шорсткості поверхні

Шорсткістю поверхоньза ДСТУ 2413-94 називають сукупність нерівностей поверхні з відносно малими кроками на базовій її довжині, за яку приймають довжину поверхні l, що використовується для визначення параметрів нерівності поверхні. Базова лінія(поверхня) — це лінія заданої геометричної форми, проведена на відстані від істинного профілю поверхні, яка служить для оцінки геометричних параметрів шорсткості поверхні.

Нерівності поверхні є наслідком способів її отримання (тиснення, різання тощо). Кількісно параметри шорсткості визначають від середньої лінії профілю, тобто базової лінії, що має форму номінального профілю та наведена так, що у межах базової довжини середнє квадратичне відхилення профілю від цієї лінії є найменшим. Таку систему нормування шорсткості називають системою середньої лінії.

Числові значення базової довжини добирають з ряду 0,01; 0,03; 0,08; 0,25; 0,80; 2,5; 8; 25 мм. За стандартами шорсткість поверхонь виробів незалежно від матеріалів і способів їх отримання можна оцінювати за допомогою одного чи кількох параметрів (рис. 3.26). Розглянемо визначені стандартами параметри шорсткості поверхонь.

Середнє відхилення профілю R_а,, визначають як середнє арифметичне абсолютних значень відхилень профілю у межах базової довжини, тобто

де R_а — середнє арифметичне відхилення профілю, мкм;

l — базова довжина, мм; п — кількість точок профілю на базовій довжині;

y_i — відстань від і-тої точки на середній лінії до профілю поверхні, мкм.

Висоту нерівностей профілюу десятьох точках R_z, визначають як суму абсолютних значень висот п'яти найвищих виступів профілю та глибин п'яти найбільших западин профілю відносно середньої лінії у межах базової довжини, тобто

де R_z — висота нерівностей профілю у десятьох точках, мкм;

y_pi_. та у_vi. — відповідно висота і-го найвищого виступу профілю та глибини і-тої найбільшої западини від середньої лінії до поверхні проілю, мкм.

Рис. 3.26. Параметри оцінювання шорсткості поверхонь

Найбільшою висотою нерівностей профілю R_m_ах вважають найбільшу відстань між лініями виступів і западин профілю у межах базової довжини l, тобто

R_m_ах = ,

де R_max — найбільша висота нерівностей профілю, мкм;

і — абсолютні значення найвищих виступів і глибини найглибших

западин профілю, мкм.

Середній крок нерівностей профілю S_т — це середнє значення кроку нерівностей профілю у межах базової довжини

де S_т — середній крок нерівностей профілю, мм;

п — кількість кроків профілю у межах базової довжини l;

S_mi — крок нерівностей профілю, що дорівнює довжині відрізка середньої лінії, яка перетинає профіль у трьох сусідніх точках, та обмежений крайніми точками, мм.

ДСТУ передбачає і деякі інші параметри шорсткості поверхонь виробів, але для нормування шорсткості поверхні достатньо і одного параметра. Переважно її нормують за висотними параметрами R_a або R_z. Пере вагу віддають параметру R_a, що повніше характеризує шорсткість поверхонь. Шорсткість відповідальних поверхонь нормують за допомогою кількох параметрів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Та їх взаємного розміщення на кресленнях	\|	Позначення параметрів і норм шорсткості поверхонь на кресленнях

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.