• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Морально-психологічне забезпечення бойової служби варт

Організують МПЗ бойової служби всіх видів варт у три етапи:

– перед початком служби;

– під час служби у варті;

– після її завершення.

Мета МПЗ перед початком служби полягає у роз’ясненні особовому складу майбутніх завдань, мобілізуванні військовослужбовців на їх зразкове виконання.

У період підготовки особовому складу роз’яснюють обстановку, особливості несення служби, організують змагання на краще виконання обов’язків у варті. Форми і методи МПЗ можуть бути різноманітними, що залежить від обстановки, складу і завдань вартам та військовим нарядам.

Заходи МПЗ бойової служби передбачають:

– підбір і призначення посадових осіб варт та військових нарядів з урахуванням особистих якостей і службового досвіду кожного військовослужбовця;

– підготовку до бойової служби, вивчення і задоволення потреб особового складу, роз’яснення військовослужбовцям особливостей служби;

– проведення групових та індивідуальних бесід про події внутрішнього і міжнародного життя, обстановку на об’єктах, що охороняють, необхідність підвищення пильності, вивчення статутів та інструкцій з питань бойової служби;

– складання плану МПЗ бойової служби варти;

– підбір і підготовку активу, а також його інструктаж заступником командира роти з виховної роботи щодо проведення заходів МПЗ бойової служби варти;

– постановку завдань офіцерам, активу щодо особистої взірцевості на службі та проведення виховної роботи у варті;

– організацію змагання за краще виконання завдань служби;

– індивідуальну роботу з начальниками варт, іншими військовослужбовцями, особливо з молодими солдатами;

– перевірку готовності офіцерів, які заступають на бойову службу, до проведення заходів МПЗ бойової служби варт;

– забезпечення варт газетами, журналами, настільними іграми, бланками бойових аркушів.

Можна також провести збори особового складу, обмін досвідом виконання бойової служби, вечори вшанування кращих фахівців.

План МПЗ бойової служби внутрішньої варти (див. дод. 15.1) складає заступник командира пiдроздiлу з виховної роботи при наявності у її складі десяти і більше осіб, які виконують обов’язки протягом доби і більше. У інших випадках заступник командира роти з виховної роботи під час інструктажу дає військовослужбовцям конкретні iндивiдуальнi завдання.

Плани МПЗ бойової служби варт повинні враховувати особливості служби. Наприклад, для варти з супроводження спеціальних вантажів повинні бути передбачені заходи, які проводять під час слідування у прямому та зворотному напрямках та у пункті відстою вагонів.

На інструктажі активу заступник командира підрозділу з виховної роботи нагадує про важливі політичні події в країні та за її межами, доводить особливості обстановки, позитивні приклади і недоліки бойової служби за минулу добу, цікавиться настроєм військовослужбовців, ставить завдання активу з надання допомоги начальнику варти щодо виконання плану МПЗ бойової служби, підтримання військової дисципліни і порядку у варті.

Окремо визначають завдання з виховної роботи начальникам варт. Їм видають плани МПЗ бойової служби варт або доводять індивідуальні завдання, видають газети, журнали, літературу, папки з відповідними пам’ятками, вирізками із газет, виписками із законів і наказів та інші матеріали. Вони отримують вказівки з організації виконання плану МПЗ бойової варти або індивідуального завдання.

У період підготовки до бойової служби начальник варти повинен:

– прийняти участь у розподілі військовослужбовців за змінами та постами;

– перевірити знання військовослужбовцями обстановки на об’єкті, що охороняють, бойового завдання та своїх обов’язків;

– отримати у заступника командира роти з виховної роботи вказівки з проведення виховних заходів, літературу й посібники;

– впевнитись, що кожен військовослужбовець готовий до бойової служби, активісти засвоїли свої обов’язки і методику проведення доручених заходів;

– виявити військовослужбовців, які з поважних причин не можуть нести службу, доповісти про це командиру роти;

– потурбуватись, щоб всі підлеглі були одягнуті відповідно до сезону, вчасно нагодовані, нормально відпочили;

– з прибуттям до варти перевірити наявність і стан наочної агітації, справність культурно-освітнього майна.

Завершальним етапом підготовки особового складу до служби є ритуал розводу, де особовий склад одержує додатковий моральний заряд, мобілізується на зразкове виконання СБЗ.

Мета МПЗ на етапі несення бойової служби полягає у забезпеченні якісного виконання вартою СБЗ.

Виховні заходи планують протягом всієї доби. Найбільш розповсюдженими і дієвими формами є:

– інформування про події у країні та за її межами;

– групові та індивідуальні бесіди на теми пильності, мужніх дій особового складу на бойовій службі;

– доведення змін в обстановці;

– вивчення статутів, проведення заліків щодо знання їх положень;

– вивчення технічних та інженерно-технічних засобів охорони;

– вивчення карти світу та України;

– повторення тем гуманітарної підготовки;

– колективне та індивідуальне читання й обговорення статей з газет і журналів, уривків з військової і художньої літератури;

– надання допомоги військовослужбовцям у вивченні обов’язків, розвиненні їхньої уваги і пам’яті;

– перегляд телевізійних передач, прослуховування радіо;

– настільні ігри (шахи, шашки);

– випуск бойового аркуша.

Безпосередньо забезпечує виконання запланованих заходів і відповідає за МПЗ бойового завданняначальник варти. Він зобов’язаний:

– особисто проводити намічені заходи, надавати допомогу активу;

– організовувати прослуховування новин і перегляд телепередач, роз’яснювати події в державі і світі;

– оперативно доводити до особового складу зміни в обстановці, відзначати вмілі дії військовослужбовців, у тактовній формі вказувати на недоліки;

– постійно підтримувати сприятливий моральний клімат у варті;

– не припускати випадків нестатутних відносин, рішуче припиняти конфліктні ситуації, негайно доповідати про них по команді;

– не перевищувати норми службового навантаження;

– допомагати молодим солдатам оволодівати службовою майстерністю;

– при виконанні бойового завдання спиратися на сержантів і актив;

– вивчати і знати настрій кожного військовослужбовця;

– піклуватися про додержання режиму відпочинку кожного вартового;

– організовувати харчування і піклуватися про збереження здоров’я особового складу;

– бути прикладом для підлеглих і вимагати від них постійної бойової готовності, пильності, суворого дотримання законності, військової дисципліни, правил і мір безпеки на бойовій службі.

Начальники варт повинні враховувати, що протягом доби біологічна активність людини змінюється. Зранку (з 08.00 до 12.00) і у вечірній час (з 16.00 до 22.00) практично кожен відчуває себе добре і впевнено. Вдень (з 12.00 до 16.00) і особливо вночі (з 02.00 до 08.00) спостерігається спадання працездатності. Вночі, з 01.00 до 03.00, навіть практично здорові люди відчувають сильний душевний дискомфорт (страх, апатію, пригніченість, інколи галюцинації), тому в ці години не доцільно призначати на пости солдат з нестійкою психікою.

Для підвищення психічного тонусу військовослужбовців перед тим як відправити їх в нічний час на пости:

– необхідно звернутись до кожного солдата, проявити доброзичливість;

– можна розповісти анекдот, веселу історію;

– нагадати, що солдат іде на пост не відпочивати, а охороняти і обороняти його;

– дати можливість випити гарячого чаю.

Статут бойової служби внутрішніх військ МВС України вимагає дотримання у вартовому приміщенні тиші для того, щоб завжди було чути сигнали з постів, команди і розпорядження начальника варти, дати можливість відпочити вартовим. Зараз, коли вартові приміщення обладнані телевізорами, начальник варти зобов’язаний особливо турбуватися про відпочинок чергової зміни. Непоодинокими є факти, коли через цікаві передачі військовослужбовці не відпочивають. Цього не можна припускати. Втома знижує пильність та якість несення вартової служби, є причиною порушень.

Треба навчити солдат такому:

– справжня втома накопичується місяцями, а з іншим впорається воля;

– на посту намагайтеся, щоб шия і плечі не були скуті, рухайте ними, втома починається з них;

– щоб менше втомлювались ноги, перед заступанням у варту їх треба обмити холодною водою.

Для звільнення від нервового чи емоційного напруження начальникам варт необхідно рекомендувати військовослужбовцям:

– розслаблювати м’язи і дихання;

– активно переключати увагу на дію, яку вони виконують (їжа, чистка обмундирування, прибирання приміщення);

– позбавлятись від нав’язливих думок;

– відключати увагу від подразників, які збуджують чи пригнічують;

– фіксувати увагу на позитивних, приємних речах.

Після зміни з постів і повернення до вартового приміщення доцільно знімати зайве напруження жуванням їжі та ковтанням слини, фізичними вправами. В американській армії знайдено для цього простий засіб – жувальну гумку.

Якщо у вартовому приміщенні хочеться спати, коли цього робити не можна, рекомендується сидячи поставити ноги на носки і 2–3 хв робити рухи гомілкою вверх–униз. Сонливість також мине, якщо встати і походити, вмитись, завести з ким-небудь розмову. На посту ні в якому разі не можна зупинятись, краще ходити та пильнувати, можна відновити в пам’яті приємні емоції, створити зорову уяву радісного спогаду минулого, цікавих зустрічей, щастя. Це призводить до формування впевненості в собі, бадьорості, твердості духу.

Ці прості правила допоможуть військовослужбовцям швидше адаптуватись до несення бойової служби і забезпечать постійну пильність.

Важливим засобом МПЗ бойової служби варти є наочна агітація. У кожному вартовому приміщенні повинні бути стенди з виписками із Конституції України, текстами Військової присяги, вимогами Міністра внутрішніх справ та командувача внутрішніх військ, стенди з прикладами вмілих і мужніх дій військовослужбовців при виконанні СБЗ, плакати та ілюстрації про хитрування, які можуть застосовувати порушники, гасла, що закликають до пильності та підвищення бойової готовності.

На видному місці у вартовому приміщенні вивішують план МПЗ бойової служби, бойові аркуші. Крім того, оформлюють альбоми, ведуть тематичні папки з вирізками із газет та журналів, підшивки газети “Ратник” і журналу внутрішніх військ “Честь і закон”.

Після виконання бойового завдання у підрозділі підводять підсумки служби, оцінюють дії активу, кожного солдата, сержанта, прапорщика й офіцера, пропагують передовий досвід, виявляють причини недоліків.

Начальник варти доповідає заступнику командира підрозділу з виховної роботи про виконання плану МПЗ бойової служби варти, стан військової дисципліни і роботу активу, доводить позитивні приклади і недоліки, виставляє оцінки за несення служби кожному військовослужбовцю.

Командир підрозділу або за його дорученням інший офіцер заслуховує доповідь начальника варти про виконання бойового завдання з охорони об’єкта, стан військової дисципліни, приклади пильності і недоліки, що мали місце.

Оцінюють виконання завдання бойової служби за такими критеріями:

– знання особовим складом обов’язків;

– дії за бойовим розрахунком;

– практичне несення бойової служби;

– військова дисципліна;

– збереження зброї, спеціальних та технічних засобів охорони.

Головними є оцінки за практичне несення бойової служби та військову дисципліну. Загальну оцінку кожному військовослужбовцю визначає начальник варти на підведенні підсумків. Оцінку начальнику варти визначає командир роти. Вона, як правило, не буває вищою за оцінку варти в цілому.

Командир підрозділу розглядає приклади вмілих дій чатових, патрульних, варт і військових нарядів, оголошує заохочення за відмінне несення служби, аналізує недоліки. Якщо дозволяє час, на підведенні підсумків служби практикують обмін досвідом військовослужбовців, які вміло діяли під час виконання службових завдань.

У ротах оформлюють стенд “Майстри бойової служби” де відображають передовий досвід кращих за військовими професіями, а також тих, хто виконує бойові завдання з оцінкою “відмінно”.

Дієвою формою мобілізації особового складу на високу якість виконання завдань бойової служби є вшанування військово-службовців за 50, 100 та 150 СБЗ, виконаних на “відмінно”.

Підсумкам несення служби присвячують інформування і бесіди з особовим складом, їх розглядають на нарадах з начальниками варт і військових нарядів, активом підрозділу.

У підрозділах ведуть облік виконання СБЗ кожним військовослужбовцем (див. дод. 15.2). Картки обліку зберігають разом зі службовими картками.

У підрозділах оформлюють стенди “Екран результатів службово-бойової діяльності роти” (див. дод. 15.3), де поряд із щоденними оцінками висвітлюють результати службово-бойової діяльності кожного військовослужбовця за весь період служби. Ці результати записують у службових характеристиках під час звільнення військовослужбовців в запас.

Повідомлення про героїчні вчинки військовослужбовців заступники командирів з виховної роботи надсилають до редакції газети внутрішніх військ “Ратник”, місцевих засобів масової інформації та за місцем призову військовослужбовця.

Таким чином, МПЗ бойової служби варт (військових нарядів, оперативних змін) – це безперервна спільна діяльність командирів, їх заступників з виховної роботи, громадських організацій та активу, спрямована на зразкове виконання завдань бойової служби, підвищення пильності, бойової готовності.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. Qзабезпечення виконання завдань кожним відділом.
5. XX1. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до вищих навчальних закладів
6. Або зі зберігання інформації та забезпечення доступу до неї, за умови, що ця особа не могла знати про незаконність розповсюдження інформації.
7. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Аварійно-рятувальні служби
10. Адаптація особового складу до служби
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.

Переглядів: 2332