• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У військових колективах

Нестатутні взаємовідносини – негативні соціально-психологічні явища, до яких віднесено будь-які посягання військовослужбовців на гідність та права особистості.

Про наявність у підрозділі нестатутних взаємовідносин найчастіше свідчать такі ознаки:

– напруженість у стосунках між молодими солдатами та військовослужбовцями старших призовів;

– моральний та фізичний тиск, погрози, шантаж;

– глумління та знущання над товаришами по службі, фізичні образи;

– наявність у підрозділі прізвиськ;

– пасивність, замкнутість, відокремленість молодих солдат від інших військовослужбовців у вільний час, святкові та вихідні дні;

– вимагання грошей, продуктів харчування, особистих речей, предметів обмундирування;

– несення бойової служби молодими військовослужбовцями на найбільш віддалених постах, постійне виконання ними господарських робіт, прання та чищення предметів одягу інших військовослужбовців;

– розміщення новачків у казармі на верхньому ярусі ліжок, під час шикування – в першій шерензі, “добровільне” розміщення під час перегляду кінофільмів та телепередач на незручних місцях;

– слідування у їдальню в перших шеренгах строю, а повернення після прийому їжі – в останніх;

– наявність у молодих солдатів предметів обмундирування, які раніше були в користуванні;

– громадська пасивність, небажання іти у звільнення чи культпохід;

– приховування травм, у тому числі під час медичних оглядів;

– примусове виконання за інших військовослужбовців різних робіт.

Необхідність викорінення і профілактики нестатутних взаємовідносин усвідомлює весь керівний склад внутрішніх військ. Нормативно-правовою базою такої профілактики серед особового складу є:

– Конституція та закони України;

– Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України;

– Статут внутрішньої служби Збройних сил України;

– Дисциплінарний статут Збройних сил України;

– накази та директиви командувача внутрішніх військ.

Причинами та умовами нестатутних взаємовідносин є такі:

– відсутність статутного порядку та повсякденної вимогливості командирів, начальників;

– упущення в організації виховної роботи і низький контроль за проведенням профілактичних заходів у ланці батальйон – рота;

– низький рівень індивідуально-виховної роботи, недостатні знання індивідуальних якостей та психологічних особливостей підлеглих;

– робота зі зміцнення військової дисципліни проводиться безсистемно, без чіткого визначення цілей та завдань;

– некритичне оцінювання стану справ з військової дисципліни, приховування фактів знущань та спотворення дисциплінарної практики;

– недоліки в організації та проведенні профілактичної роботи з військовослужбовцями груп ризику;

– формальне виконання службових обов’язків посадовими особами та добовим нарядом;

– слабка психолого-педагогічна підготовка офіцерів, невміння запобігати конфліктним ситуаціям;

– недостатня увага до побуту підлеглих, задоволення їх потреб та запитів, організації дозвілля.

Заходи попередження нестатутних взаємовідносин у роті включають у плани виховної роботи роти на місяць, ради військового колективу, ради світлиці, ради прапорщиків.

Профілактика нестатутних взаємовідносин передбачає проведення організаційних та заходів виховного впливу.

Організаційні заходи:

– підтримання суворого статутного порядку з усіх питань організації та несення служби;

– чіткий контроль за особовим складом;

– уміле використання дисциплінарної практики;

– вивчення з офіцерами, прапорщиками, сержантами передового досвіду зміцнення військової дисципліни;

– аналіз морально-психологічного стану.

Заходи виховного впливу:

– обговорення стану дисципліни на службових нарадах, зборах;

– конкретний аналіз та розбір випадків позастатутних взаємин;

– індивідуальні бесіди з військовослужбовцями, які припускають відхилення у поведінці;

– формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання своїх обов’язків;

– виховання у особового складу патріотизму, національної гідності та культури, поваги до мови, традицій і звичаїв Українського народу;

– залучення громадськості до згуртування військових колективів;

– поширення передового досвіду несення служби, виконання вимог Військової присяги та статутів;

– своєчасне доведення до особового складу наказів командування і вироків військових судів.

Навчання суб’єктів виховної роботи формам і методам профілактики нестатутних взаємовідносин здійснюють перш за все офіцери-виховники. До цієї роботи також залучають працівників військових прокуратур, судів, психологів та педагогів.

Для навчання офіцерів та прапорщиків формам та методам профілактики нестатутних взаємовідносин використовують дні командирської підготовки, навчально-методичні збори, дні начальників варт, наради, науково-практичні конференції, заняття з гуманітарної підготовки, інструктивні заняття, заліки зі знання керівних документів. Заступників командирів підрозділів з виховної роботи також навчають під час проведення щомісячних днів підвищення професійного рівня.

Із сержантами проводять щомісячні чотиригодинні лекторії з проблем військового права, педагогіки і психології, методики роботи щодо профілактики нестатутних взаємовідносин. Їх навчання також здійснюється під час проведення днів сержантів, нарад, занять з гуманітарної підготовки, обміну досвідом, інструктажів.

Актив підрозділів, голів та членів рад військових колективів навчають методиці надання допомоги командирам щодо запобігання нестатутних взаємовідносин під час проведення семінарів, окремих інструктажів та інструктивних занять, обміну досвідом.

Контроль виконання заходів профілактики нестатутних взаємовідносин здійснюють за такими напрямками:

– постановка завдань офіцерам управління частини на період роботи у підрозділах у складі цільових і комплексних груп;

– аналіз доповідних записок, рапортів посадових осіб про виконання намічених заходів;

– заслуховування на нарадах заступників командирів підрозділів з виховної роботи щодо проведення ними профілактичних заходів;

– перевірка облікових та плануючих документів;

– безпосереднє спілкування з військовослужбовцями;

– участь (особиста або призначених офіцерів) у проведенні запланованих заходів;

– залучення органів громадського контролю;

– анкетування військовослужбовців.

Зміст роботи посадових осіб щодо попередження нестатутних взаємовідносин.

Командир роти:

– дає вказівки щодо виховної роботи з формування військового колективу; особисто проводить виховні заходи та заходи з наведення і підтримання в роті статутного порядку (постійно);

– навчає офіцерів, прапорщиків, сержантів формам і методам згуртування військового колективу, проведенню індивідуально-виховної роботи, профілактики позастатутних взаємовідносин (постійно);

– приймає особисту участь у підготовці і проведенні загальних зборів особового складу про дружбу і військове товариство, організує обговорення солдатами і сержантами фактів позастатутних взаємин (згідно з планом);

– аналізує морально-психологічний стан підлеглих, їх психологічну сумісність і рівень підготовки (постійно);

– організує контроль за практичним несенням служби, особливо молодими солдатами, оволодіння ними військовими спеціальностями (постійно);

– вивчає моральні та ділові якості особового складу (постійно);

– вживає заходи щодо вдосконалення виховної роботи з усунення причин позастатутних взаємин (постійно);

– навчає сержантів практиці роботи з попередження позастатутних взаємин (постійно);

– аналізує структуру військового колективу, процес утворення мікрогруп, виявляє лідерів, залучає їх до активної боротьби проти правопорушень (постійно);

– організує виховання особового складу на традиціях і святинях Українського народу, почутті любові до України (постійно);

– організує зустріч і введення до строю молодого поповнення (травень, листопад);

– особисто проводить бесіди з сержантами з питань їхнього становлення як командирів, стосунків з підлеглими, настрою, служби, місця в колективі; серед військовослужбовців попередніх призовів визначає схильних до порушень військової дисципліни, особливо посилює цю роботу за 100 днів до виходу указу Президента України про звільнення в запас військовиків, які вислужили встановлені строки служби (постійно);

– організує обговорення на засіданнях ради військового колективу, загальних зборах особового складу випадків позастатутних взаємин (постійно);

– доводить до особового складу вироки військових трибуналів за випадками знущань над товаришами по службі (щомісячно);

– веде листування з батьками підлеглих, повідомляє про факти хуліганської поведінки стосовно товаришів по службі (постійно);

– особисто проводить заходи з питань військового, морального і правового виховання (згідно з планом);

– у день оголошення указу Президента України про звільнення в запас військовиків, які вислужили встановлені строки служби, організує вшанування кращих у присутності всього особового складу (березень, вересень);

– приймає участь у підборі особового складу варт, організує роботу їх активу, перевіряє організацію несення служби вартовими, вживає заходи щодо усунення недоліків (постійно);

– разом зі старшиною роти контролює відповідність розміщення особового складу роти штатному розпису, дотримання черговості несення служби у нарядах, прибирання приміщень, розподіл військовослужбовців на господарчі роботи (постійно);

– вживає заходи щодо забезпечення всіх військовослужбовців необхідними нормами постачання (постійно);

– посилює відповідальність осіб добового наряду і молодших командирів за підтримання статутного порядку в приміщеннях роти, особливо у вечірній час і вихідні дні;

– особисто веде зошит індивідуально-виховної роботи (постійно).

Заступник командира роти з виховної роботи:

– вивчає соціально-психологічні процеси у військовому колективі, психологічні характеристики військовослужбовців з метою запобігання негативним явищам (постійно);

– отримує інформацію від командирів взводів і активу про всі негативні випадки відносин серед особового складу (постійно);

– особисто працює з військовослужбовцями строкової служби, у яких ускладнена адаптація, які мають відхилення у поведінці (постійно);

– разом з командиром роти напередодні прийому молодого поповнення проводить індивідуальні бесіди з військовослужбовцями, які звільняються в запас, про недопустимість знущань, кримінальну відповідальність за їх скоєння (травень, листопад);

– проводить роз’яснювальну роботу з усіма категоріями військовослужбовців за наказами про знущання, моральне або фізичне примушення (з отриманням наказів);

– разом з головою ради військового колективу аналізує колективні і міжособистісні стосунки, розробляє і вживає конкретні заходи щодо усунення причин, які породжують позастатутні взаємини (згідно з планом);

– вивчає і аналізує відносини серед військовиків різних національностей і строків служби, враховує їх у виховній роботі (постійно);

– у ході проведення виховних заходів активно впливає на процес формування колективної думки, попередження негативних групових настроїв і причин, які призводять до конфліктів (постійно);

– приймає участь у підборі кандидатів на посади молодших командирів, підвищенні їхньої ролі у попередженні позастатутних взаємин (постійно);

– знайомить молодих військовослужбовців з традиціями і особливостями служби в підрозділі, допомагає у підготовці загальних зборів роти, на яких кожний розповідає про себе (раз на півріччя);

– бере участь у плануванні і проведенні професійної підготовки офіцерів, прапорщиків і сержантів з питань військової психології та педагогіки (згідно з планом);

– проводить заняття з сержантами, навчає їх в індивідуальному порядку методам виховання підлеглих (згідно з планом);

– контролює черговість розподілу нарядів і робіт, забезпечення військовослужбовців необхідними нормами постачання (щотижнево);

– разом з командиром роти проводить підведення підсумків роботи щодо зміцнення військової дисципліни і уточнює завдання виховної та соціально-психологічної роботи (щотижнево);

– доповідає командиру роти і заступнику командира батальйону з виховної роботи про всі випадки знущань, морального і фізичного примушення (негайно);

– організує вивчення особового складу, особисто веде психолого-педагогічний щоденник особового складу (постійно).

У внутрішніх військах розроблена і діє методика безперервної роботи щодо попередження позастатутних взаємовідносин у військових колективах. Вона передбачає проведення конкретних організаційних та виховних заходів у частинах та підрозділах з урахуванням особливостей служби солдат, починаючи з отримання молодого поповнення у військових комісаріатах.

Методика роботи щодо попередження нестатутних взаємовідносинскладається з таких етапів:

– отримання молодого поповнення у військових комісаріатах;

– підготовка до прийому молодого поповнення у підрозділах і частинах;

– прийом молодого поповнення, звільнення в запас військово-службовців, які вислужили встановлені строки служби;

– початковий етап служби молодих військовослужбовців у підрозділі;

– активне оволодіння військовим фахом, служба в підрозділі.

Основним завданням І етапу – отримання молодого поповнення у військових комісаріатах, є вивчення призовників у військових комісаріатах старшими команд, а також спостереження за поведінкою молодого поповнення на шляху прямування до військової частини.

Перед виїздом у військові комісаріати зі старшими команд обов’язково проводять інструктивні заняття, на яких дають рекомендації щодо відбору молодого поповнення.

Офіцер, який прибув у військовий комісаріат, ретельно знайомиться з обліковими картками призовників (профвідбір, медична та виробнича характеристики, об’єктивні листки вивчення, особова справа), проводить з кожним індивідуальні бесіди. При виявленні відхилень у стані здоров’я чи ознак невідповідності службі з інших причин, звертає на це увагу представника військового комісаріату. При необхідності порушує питання про додаткове медичне або інше обстеження з метою визначення придатності призовника до служби у внутрішніх військах.

Дуже важливо, щоб до складу команд не потрапили призовники з групи ризику, а саме:

– з адаптаційно-астенічними розладами;

– які були на обліку в нервово-психічних диспансерах;

– з нервово-психічною нестійкістю;

– з черепно-мозковими травмами;

– схильні до вживання спиртних напоїв, наркотичних та токсичних речовин;

– після інфекційних та інтоксикаційних захворювань нервової системи;

– які мали приводи до міліції, були раніше засуджені або у відношенні до яких ведеться слідство.

Після комплектування команди молодому поповненню розповідають про місце майбутньої служби, пояснюють правила поведінки під час прямування до місця призначення, відповідальність за скоєння правопорушень.

У дорозі офіцери, прапорщики та сержанти ретельно спостерігають за новобранцями, своєчасно та рішуче припиняють випадки порушення правил поведінки. Після прибуття до військової частини старший команди доповідає командуванню результати спостережень.

ІІ етап – підготовка до прийому молодого поповнення у підрозділах і частинах. У цей період основну увагу зосереджують на підборі офіцерів, прапорщиків, сержантів для роботи з молодим поповненням. Обов’язкові умови – наявність у них досвіду роботи з цією категорією військовослужбовців, педагогічних навичок, особиста дисциплінованість, вимогливість та відповідальність. Вони повинні бути уважними, чуйними та комунікабельними. Відповідальність за якість підбору офіцерів, прапорщиків та сержантів для роботи з молодими солдатами покладається на командира частини та його заступника з виховної роботи.

Заздалегідь оформлюють світлиці, наочну агітацію, обладнують куточки відпочинку та кімнати психологічного розвантаження. Виділяють необхідну кількість газет та журналів, настільних ігор. Перевіряють забезпеченість культпросвітмайном, наявність речового майна.

Доцільно навчити офіцерів простим і ефективним соціально-психологічним методам оперативного визначення у військовому колективі типу взаємин серед військовослужбовців, направленості груп та їх лідерів.

Перед початком нового періоду навчання з офіцерами підрозділів, керівниками груп гуманітарної підготовки проводять заняття з теми: “Практика роботи щодо згуртування військових колективів і попередження випадків позастатутних відносин”.

У ході заняття виступають командир частини, його заступники, представники військової прокуратури з питань організації, проведення та аналізу результатів виховної роботи. На конкретних прикладах з життя частини і підрозділів розглядають найбільш ефективні форми та методи усунення негативних явищ у військових колективах, обговорюють методичні прийоми, які потрібно застосовувати офіцерському та сержантському складу.

Відомо, що за умов добре організованої лікувально-профілактичної роботи, багатьом негативним явищам у солдатському середовищі, особливо у період прийому молодого поповнення, можливо запобігти. Ось чому до роботи з молодими військовослужбовцями необхідно серйозно готуватися і медичній службі частини. Інструктуючи медичний персонал, звертають увагу на виявленні осіб з нервово-психічними розладами, різноманітними відхиленнями здоров’я та фізичного розвитку, які мали захворювання або травми голови, незадовільно навчалися у школі, схильні до вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин.

Виховну роботу в підрозділах організують з урахуванням індивідуальних особливостей військовослужбовців різних строків служби. Командири взводів складають характеристики на тих, хто звільняється в запас і доводять їх до військового колективу, до кожного військовослужбовця останнього періоду служби. На нарадах сержантів, засіданнях рад військових колективів, загальних зборах військовослужбовців заслуховують звіти солдат і сержантів другого періоду служби про оволодіння військовим фахом, дотримання статутних норм поведінки, зміцнення військового товариства. Проводять індивідуальні бесіди з військовослужбовцями другого та третього періоду служби, лідерами мікрогруп. Їх націлюють на допомогу молодому поповненню у подоланні труднощів військового життя.

Головними завданнями ІІІ етапу – прийому молодого поповнення та звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби, є підтримання на навчальних зборах статутного порядку, набуття новобранцями первинних навичок виконання службових обов’язків та організоване звільнення військовослужбовців, які вислужили визначений законом термін служби.

В перші дні з молодими солдатами організують вивчення вимог статутів щодо взаємовідносин у військовому колективі, доводять закони України та укази Президента з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, накази командувача внутрішніх військ, обов’язки та права особового складу внутрішніх військ.

Молодим солдатам дають рекомендації щодо їх поведінки у разі спроб інших військовослужбовців принизити їх особисту гідність. Під контролем офіцерів управління частини відправляють цивільний одяг молодих військовослужбовців за місцями їх проживання.

Виховну роботу здійснюють у обстановці доброзичливості та поваги, проявляють постійну турботу про підлеглих, чуйність та тактовність у взаєминах. Офіцери ведуть нещадну боротьбу з випадками грубості та зневаги з боку сержантського складу і військовослужбовців попередніх строків призову, формують у підлеглих тверду впевненість щодо відповідальності всіх військовослужбовців за дотримання дисципліни та правопорядку.

Командири і офіцери виховної роботи щоденно заслуховують командирів взводів про поведінку молодих військовослужбовців, їх настрій та стан здоров’я. Особливо спостерігають за дратівливими військовослужбовцями, які конфліктують з сержантами і своїми товаришами, хворобливо реагують на зауваження. Більше уваги приділяють тим, хто відрізняється замкнутістю, є об’єктом для жартів, відчуває гострий сум за домівкою.

Основні зусилля протягом навчальних зборів офіцери зосереджують на індивідуальній виховній роботі з кожним молодим військовослужбовцем.

Для вивчення поповнення використовують документи з військових комісаріатів, листування з батьками, дані спостережень та індивідуальних бесід, доповіді сержантів, бесіди з товаришами та інші форми роботи.

Виховну роботу спрямовують на роз’яснення молодому поповненню вимог Військової присяги і статутів, завдань внутрішніх військ, особливостей служби, виховання національної свідомості, почуття любові до України та її народу.

З молодими військовослужбовцями проводять бесіди, круглі столи на теми військового, морального та правового виховання. Відділення виховної роботи частини надає практичну допомогу в підготовці цих заходів, забезпечує проведення їх на високому рівні, розробляє програми та інструкції соціально-психологічних досліджень.

Командири вимагають від сержантів однакового ставлення до всіх військовослужбовців, припиняють “турботу” солдат і сержантів старших призовів про своїх земляків для створення їм кращих умов.

Старшини підрозділів посилюють контроль за обмундируванням молодих військовослужбовців з метою виключення випадків його крадіжки та заміни. Вони систематично перевіряють екіпіровку військовослужбовців, які вислужили встановлений термін служби і результати доповідають їх командирам.

Важливою подією є проводи військовослужбовців, звільнених з військової служби. Доцільно організувати і провести низку виховних заходів, наприклад, вечір вшанування “Дякуємо за службу”, тематичний вечір “Все що знаю і вмію – тобі, молодий солдат”. Оформлюють “Книгу естафети призовів”, до якої військовослужбовці, що звільняються в запас, записують свої поради товаришам по службі та пропозиції щодо поліпшення стану справ. На загальних зборах особового складу підрозділів зачитують їх характеристики.

Проводи військовослужбовців організують урочисто на загальному шикуванні особового складу, на якому виступають командири, військовослужбовці різних призовів, оголошують накази командира частини, вручають пам’ятні та вдячні листи, грамоти, цінні подарунки.

Урочистим днем для усього особового складу частини є прийняття Військової присяги. Цього дня доцільно організувати мітинг, фотографування військовослужбовців, зустрічі командування з батьками та інші культурно-масові заходи.

ІV етап – початок служби молодих солдатів у підрозділі – дуже важливий і відповідальний щодо профілактики позастатутних взаємин. Основними завданнями його є забезпечення адаптації молодих солдат до умов військової служби, входження їх до колективу підрозділу, свідомого розуміння важливості служби та військового товариства.

Після прибуття молоді військовослужбовці відрекомендовуються особовому складу роти. До них доводять завдання, які виконує підрозділ, розповідають про традиції і успіхи в службі, називають прізвища передових військовослужбовців.

Розміщують молодих солдатів відповідно штатного розпису, контролюють дотримання черговості несення ними служби у нарядах, виконання графіків прибирання приміщень і території.

Офіцери роти не менше разу на тиждень, а якщо вимагають обставини, то і частіше, проводять бесіди з кожним молодим військовиком з метою виявлення їхнього настрою. Щодня заслуховують виступи молодших командирів про взаємини серед військовослужбовців, безвідкладно реагують на кожен випадок їх порушень. У цей період організовують відвідування музеїв, кімнат бойової слави, проводять вечори знайомств з колективом, соціально-психологічні дослідження. Обов’язково проводять бесіди на теми: “Військовий обов’язок”, “Совість”, “Відповідальність військовослужбовця”, “Військова гордість”, “Твій командир”.

Потрібно ретельно підготувати та провести загальні збори особового складу роти з порядком денним: “Дружба та військове товариство – славна традиція нашого підрозділу”. Важливо залучити для обговорення цього питання кожного військовослужбовця, сформувати громадську думку в колективі. Збори можна проводити без доповіді, у формі відвертого обміну думками. На зборах необхідно приймати конкретні рішення, вказувати на відповідальність кожного за дотримання статутних норм взаємовідносин, створення здорового морально-психологічного клімату, дружбу та військове товариство. Напередодні доцільно організовувати показ кінофільмів про військову службу, дружбу та військове товариство, трансляцію радіопередач.

У військових частинах також проводять збори офіцерів з порядком денним “Висока вимогливість до підлеглих, педагогічний такт, батьківська турбота про особовий склад, особистий приклад – важливі якості офіцера”. Ефективність таких зборів значною мірою залежить від їх підготовки, відвертого обговорення рішення, що приймають. У рішенні записують зобов’язання високо нести честь та гідність офіцера, проявляти турботу про побут та відпочинок підлеглих, бути зразком у виконанні своїх службових обов’язків.

У батальйонах (ротах) проводять заняття з молодшими командирами з питань згуртування військового колективу. Головну увагу в цей період потрібно приділити завоюванню довіри підлеглих особистим прикладом командирів у службі, єдності слова та діла.

Кожен офіцер повинен надавати допомогу підлеглим у несенні служби, навчанні, організації побуту і дозвілля конкретними справами та порадами.

Необхідно пам’ятати, що на початку служби активно формуються міжособистісні стосунки. Для того, щоб вони були дружніми, роботу треба вести комплексно, об’єктивно оцінювати ефективність проведених заходів.

Офіцерський склад зосереджує свої зусилля на роботі у мікро- групах, виявляє їх направленість. Підтримує позитивні та нейтралізує негативні мікрогрупи. Командири та офіцери-виховники повинні домагатися, щоб стосунки між військовослужбовцями “по вертикалі” відповідали статутним вимогам, а внутрішньоколективні стосунки – “по горизонталі”, базувалися на бойовому товаристві, взаємодопомозі та здоровому суперництві.

За досвідом, на створення сильного колективу позитивно впливають урочисті проводи молодих військовослужбовців на перше самостійне службове завдання. Їх вітають командири та кращі військовослужбовці підрозділу. Їм роз’яснюють важливість завдання, розповідають про військовиків, які проявили мужність, самовідданість та пильність, заохочують тих, хто відзначився у службі.

V етап – активне оволодіння військовим фахом, служба в підрозділі. На цьому етапі головні зусилля зосереджують на вивченні мікроклімату у всіх колективах, формуванні міцних та стійких статутних взаємовідносин. Роботу потрібно організовувати так, щоб кожний підрозділ був під постійним впливом офіцерів-виховників. Під час аналізу дисципліни за місяць командир частини оцінює статутні взаємовідносини у кожній роті.

Командирам, виховникам та офіцерам управлінь частин потрібно систематично відвідувати підрозділи протягом доби для проведення бесід, індивідуально-виховної роботи, надання допомоги у налагодженні нормальних умов життя і діяльності військовослужбовців.

Дуже важливо своєчасно виявити у підрозділі лідерів та визначити їхню направленість. Для лідерів з негативною направленістю характерні егоїзм, жорстокість, бездуховність, прагнення підпорядкувати собі людей, отримати незаслужені привілеї. З метою забезпечення свого впливу частіше за все вони використовують насильство чи погрозу. Такі лідери мають авторитет “бувалого хлопця”, “спортсмена”, “знавця сучасної музики”. В їх поведінці яскраво проявляються розв’язність, зарозумілість, грубість, пихатість та самовпевненість. Вже з перших днів своєї служби такі особи схильні до недисциплінованості, недбалості. Їх виявленню сприяють індивідуальні та групові бесіди з військовослужбовцями різних періодів служби та національностей, спостереження за їхньою поведінкою та аналіз взаємовідносин.

Після виявлення осіб, схильних до нестатутних взаємовідносин, їх треба попередити в індивідуальних бесідах про неприпустимість такої поведінки. Якщо цього буде недостатньо, необхідно залучити громадськість. Ефективним засобом є заслуховування їх на зборах військового колективу. До профілактичної роботи рекомендується також залучати працівників військових судів та прокуратури.

На загальних зборах військового колективу обговорюють питання згуртованості, намічають заходи допомоги командирам. У рішенні зборів записують конкретні доручення щодо усунення виявлених недоліків, налагодження статутних взаємовідносин між військовослужбовцями.

У процесі згуртовування військових колективів офіцери підрозділів спираються на дисциплінованих і досвідчених військовослужбовців останніх періодів служби, дають їм доручення, які вимагають самостійності, творчості, відповідальності та службового досвіду. Проте це не означає, що дотримання розпорядку дня, форми одягу, внутрішнього порядку для тих, хто звільнюється у запас, є необов’язковими.

Особливу увагу командири та офіцери-виховники батальйонів та рот повинні звертати на активізацію діяльності сержантів у боротьбі з позастатутними взаємовідносинами, забезпечення їх особистого прикладу. На засіданнях рад військових колективів також обговорюють питання проходження служби сержантським складом, стану справ у їхніх підрозділах, взаємовідносин між ними та підлеглими.

Сержантам дають поради, як діяти в конкретних ситуаціях, які виховні заходи застосовувати до того чи іншого військовослужбовця. Кожен випадок помилкових дій молодших командирів необхідно критично оцінювати та розглядати на засіданнях рад військових колективів. Дії солдат, що спрямовані на підрив авторитету сержантів, негайно припиняють і піддають аналізу. Необхідно пам’ятати, що позастатутні взаємовідносини ґрунтуються на круговій поруці. Знущання замовчуються не тільки їх виконавцями, але й потерпілими. Ось чому кожен їх випадок розслідують всебічно, глибоко та детально.

Індивідуальну профілактичну роботу з кожним військовослужбовцем доповнюють комплексом інших заходів виховного впливу. Ефективними формами є тематичні вечори, які присвячують кращим військовослужбовцям, зустрічі з цікавими людьми, диспути, круглі столи, експрес-інтерв’ю з компетентними особами, методичні ринги, ділові ігри.

Командири та офіцери-виховники значну увагу концентрують на контролі за поведінкою особового складу за 100 днів до указу Президента України про звільнення в запас військовослужбовців, що вислужили встановлені строки служби, та у день його опублікування. Саме у ці дні можливе проведення негативних ритуалів у військових колективах. Виховну роботу спрямовують на попередження таких фактів. У цей час проводять індивідуальні бесіди з військовослужбовцями, особливо останнього періоду служби, з питань протидії можливим позастатутним ритуалам. На зборах військових колективів заслуховують звіти військовослужбовців, які звільняються у запас, щодо їхньої особистої дисциплінованості, ставлення до товаришів, виконання вимог військових статутів, службових обов’язків.

Командири та офіцери-виховники підрозділів суворо попереджають військовослужбовців, схильних до порушень військової дисципліни, про неприпустимість “переведення солдатів до старшого періоду служби” і т. ін. У правовій профілактиці позастатутних взаємовідносин активно використовують вечори запитань та відповідей за участю представників військової прокуратури та військових судів. Оформлюють стенд, на якому розміщують листи військовослужбовців, що відбувають покарання за скоєні злочини, листи батьків засуджених солдат до командира військової частини. Випускають фотолистівки, у яких засуджують хуліганські дії окремих недисциплінованих військовиків.

Вирішувати проблему нестатутних взаємовідносин необхідно з урахуванням соціально-історичних змін у суспільстві, громадської думки, разом з батьками військовослужбовців, військовими комісаріатами, громадськими організаціями, представниками релігійних конфесій, органами внутрішніх справ, місцевими органами влади.

Отже, попередження нестатутних взаємовідносин – це складний та довготривалий процес, ефективність якого залежить від узгоджених дій командирів та їх заступників з виховної роботи, від якісного проведення комплексу організаційних та виховних заходів.

Читайте також:

1. Блок 6. Соціально-психологічний клімат у трудових колективах.
2. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
3. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
4. Військових навчальних закладах
5. Злочини, що посягають на встановлений порядок збереження військових відомостей, що становлять державну таємницю.
6. ЛЕКЦІЯ № 16. Міжособистісні відносини в групах і колективах. Поняття психологічної несумісності
7. Основні напрями соціологічних досліджень в трудових колективах
8. Особливості статусу суддів військових судів
9. Підготовка іноземних військових фахівців
10. Поняття, загальна характеристика та система військових злочинів
11. Правове забезпечення участі військових організацій в цивільному і господарському процесі.
12. Профілактика конфліктів у військових колективах

Переглядів: 2612