• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Топологічні стихійні лиха

* Повені. За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX ст. загинуло 9 млн осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Повені завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збит­ки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зро­стають. Суттєвим фактором, який сприяє зростаннню збитків від повеней, є техногенний вплив на природ­не середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості ґрунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні руб­ки призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.

Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним та­ненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.

Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбережжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов'язані з циклонами, штормо­вими вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та землетрусами (цунамі). Найча­стіше затоплення узбережжя спостерігається в країнах північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина). Руйнування спричинені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і більше метрів заввишки, але й значними повенями, пов'язаними з виходом рік з берегів. Території затоплення досягають декількох десятків кілометрів завширшки й сотень завдовжки. Під час повені 1962р. на уз­бережжі поблизу міста Гамбург (Німеччина) води проникли до 100км вглибину країни.

При цьому загинуло 540 осіб. Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які викликають підводні землетруси. Висота цих хвиль досягає 20м. Хвилі все знищують на своєму шляху й за­топлюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, нале­жать Японія, Філіппіни, острови Індонезії (узбережжя островів Ява, Суматра). Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Захід­ний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені фор­муються за рахунок зливових опадів.

Катастрофічний паводок наприкінці Ї988 та впродовж 1999 р. в Закарпатті за своїми наслідками, жертвами і залученнням сил став найбільшою після Чорно­биля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 год. у 269 населених пунктах було зруйновано 269 5 житлових будинків, понад 12 тис. — серйозно пошкоджено. 10 680 осіб опинилися просто під небом. Значних руйнувань зазнали водозахисні споруди, водопровідне і каналізаційне господарство, мости, автошляхи, енергетичні лінії і зв'язок, відчутливих втрат зазнав агропромисловий комплекс. Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при силь­них вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Ці повені небезпечні передусім своєю раптовістю, інтенсивністю, ви­сотою хвилі та високим підйомом води.

Наслідки повеней:

• затоплення шаром води значної площі землі;

• ушкодження та руйнування будівель та споруд;

• ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;

• руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

• загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських

культур;

• вимивання родючого шару ґрунту;

• псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив

тощо;

• загроза інфекційних захворювань (епідемії);

• погіршення якості питної води;

• загибель людей.

Існує пасивний та активний захист від лавин. При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на загороджувальні щити. При активному захисті проводять обстріл ла­винонебезпечних схилів, що викликає сходження невеликих, безпеч­них лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мас снігу.

* Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внас­лідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, об­валів, зсувів, землетрусів,

Селі — це наводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних час-II тин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку).

«Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено виру­юча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

Селі трапляються в багатьох країнах — в деяких областях Індії та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки. Від селевих потоків страждає населення Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік,їхможна поділити на:

> грязьові (суміш води з фунтом при незначній концентрації камін­ня, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м;

> грязекам 'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага — 2,1-2,5 т/куб.м);

>водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки не­великої потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-Ю м/с і більше.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, ф оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сход­ження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні переду­мови — достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні кри­терії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення селів.

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: • будів­ництво гребель, • каскаду запруд для руйнації селевого потоку, • стінок для закріплення відкосів тощо.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях:

• у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небез­печне місце;

• надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, ви­користовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити лю­дей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

• при захопленні сніговою лавиною, необхідно зробити все, щоб опи­нитись на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закри­ти обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот — людина задихається);

• вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яс­кравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

Читайте також:

1. Гідрологічні стихійні лиха
2. Гідросферні (гідрологічні, топологічні) небезпеки
3. Гідросферні стихійні лиха
4. ІІ. Гідросферині стихійні лиха
5. Метеорологічні стихійні лиха
6. Надзвичайні обставини: неврожай, стихійні лиха, катастрофи.
7. Пожежі як стихійні лиха
8. Природні небезпеки поділяють на тектонічні, топологічні та метеорологічні.
9. Природні небезпеки поділяють на тектонічні, топологічні та метеорологічні.
10. Стихійні лиха
11. Стихійні лиха в атмосфері
12. Стихійні лиха в гідросфері

Переглядів: 1998