• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод проектів У.Кілпатріка

Нові альтернативні школи з'явились у 20-30 роках і у США. Однією з найцікавіших була діяльність школиЕ.Коллінгса, яка здійснювалась на основі методу проектів послідовника Д.ДьюїУ.Кілпатріка. Провідними принципами, на яких базувався цей метод, були: врахування природних спонтанних імпульсів дитини та. супутнє навчання. Згідно з цією у методикою учні повинні були самі проектувати те, чим їм належало займатись. Першочергова увага приділялась тим видам діяльності, які є особливо ефективними для набуття знань. Навчальна програма являла собою сукупність взаємопов'язаних дослідів. Е.Коллінгс здійснював ці ; ідеї у сільській однокомплектній школі. Матеріалом для навчання слугував повсякденний досвід учнів, які самі обирали те, що повинно було стати змістом навчальної роботи. Учитель лише допомагав їм здійснювати заплановану діяльність. Метод проектів отримав значне поширення у різних країнах. Використовується він і сьогодні на різних етапах навчання з метою активізації пізнавальної діяльності школярів, надання їй творчого, самостійного характеру [8, 97].

Вінетка-план

Цікавий експеримент, що набув значного розголосу і популярності, відбувався з 1919р. і до середини 30-х років у місті Вінетка поблизу Чикаго. У ньому приймали участь всі початкові школи цього міста. Очолював експериментКарлтон Уошборн. Завданням нової методики стало надання кожній дитині допомоги у розвитку її особистих і суспільних нахилів, що зумовлювало орієнтацію на максимальну індивідуалізацію навчання.

Програма навчання у Вінетка-школах була поділена на дві частини: основну (читання, письмо, арифметика, начала природознавства і громадянознавства) і "творчо розвивальну" (література, мистецтво, спорт, праця). Індивідуалізація в навчанні передбачалась, перш за все, при засвоєнні основної програми. Для кожного елемента цієї частини програми були створені "самоучителі", за якими учні самостійно і у свій строк набували відповідних знань. Учитель виконував лише функцію контролера. Заняття з "творчо розвивальної" програми відбувались у формі групових занять.

У процесі проведення експерименту здійснювалися корективи. З'ясувалось, наприклад, що не всі діти встигали засвоїти "основну програму самостійно у визначений строк. Невстигаючим стали включати незасвоєний матеріал у програму наступного року навчання. Ще однією новацією стало внесення до самоучителів відповідей на поставлені там перед учнями запитання з метою надання їм можливостей для здійснення самоконтролю.

Причиною цієї новації було те, що вчителі не встигали проконтролювати всіх учнів. Експеримент, що отримав назву "Вінетка-план", набув поширення як приклад поєднання індивідуальних та колективних форм навчальної діяльності школярів, активного застосування самоконтролю учнів [З].

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. D) методу мозкового штурму.
3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
4. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
5. I Метод Шеннона-Фано
6. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
7. I. Метод єдиної подібності.
8. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
9. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
10. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
11. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
12. IV. Метод супутних змін.

Переглядів: 1266