Якщо певна обставина постійно передує досліджуваному явищу при зміні усіх інших обставин, то імовірно, що саме вона і є причиною цього явища.
Схема: АВС→а
АDЕ→а
АКМ→а
◊(А→а), тобто чинники АВС викликають ознаку а; чинники АDЕ викликають ознаку а; чинники АКМ викликають ознаку а; таким чином, імовірно, що А є єдиною причиною ознаки а.
Приклад: При температурі повітря нижче нуля, тобто в мороз (А), вода в рідкому стані, що знаходиться в трьох різних посудинах, – металевій (В), скляній (D) і дерев'яній (К), в різний час доби – ясний день (С), темну ніч (Е) і сутінок (М), перетворюється на лід (а). Загальним для усіх трьох обставин є мороз (А), який при зміні інших обставин (ВС, DЕ, КМ), імовірно, і став причиною перетворення води на лід (а).
ІІ. Метод єдиної відмінності.
Якщо певна обставина є присутньою тоді, коли має місце досліджуване явище, і відсутня тоді, коли це явище відсутнє (а усе інше залишається незмінним), то саме ця обставина і є імовірною причиною досліджуваного явища.
Схема: АВСD→а
ВСD→
◊(А→а), тобто чинники АВСD викликають ознаку а; чинники ВСD не викликають ознаку а; таким чином, імовірно, що А є єдиною причиною ознаки а.
Приклад: Якщо людина спожила в їжу продукти (ABCD), серед яких був апельсиновий сік (А), який викликав алергічну реакцію (а), оскільки інші продукти були колишніми (BCD), і якщо в наступні дні, коли вона не пила апельсиновий сік, у неї не було алергічних реакцій, а продукти харчування залишалися тими ж (BCD), то, імовірно, апельсиновий сік (А) викликає алергію (а).