Ця форма історико-краєзнавчої роботи включає три основні етапи:
1) підготовку вчителя й учнів;
2) проведення; підбиття підсумків;
3) використання матеріалів екскурсії у подальшій навчально-виховній роботі.
Екскурсії можуть бути як навчальними, так і позапрограмовими, тематичними й оглядовими. Об'єктами їх виступають історичні пам'ятники і пам'ятні місця, установи та заклади, підприємства і краєзнавчі музеї. Вони проводяться з метою:
· накопичення фактичного матеріалу для самостійних узагальнень, і висновків на наступних заняттях;
· збору даних, що конкретизують навчальний матеріал на уроці;
· поглиблення, закріплення й узагальнення загально історичного матеріалу на базі речових і письмових пам'яток;
· встановлення зв'язку вивченого матеріалу з реаліями життя;
· ознайомлення учнів з історією підприємства, установи, навчального закладу з орієнтацією на вибір професії.
Дуже важливо під час екскурсії організувати самостійну дослідницьку і реєстраційну діяльність учнів шляхом збору колекцій, замальовок, фотографування, описів, вимірів. А щоб досягти цього, необхідно домогтися максимальної поінформованості учнів про об'єкт екскурсії.
За проведенням екскурсії обов'язково повинен йти усний або письмовий облік отриманих знань через опитування на уроці, індивідуальні бесіди, заповнення анкети, написання твору, випуск бюлетеня, стінної газети із замальовками, фотографіями та підтекстовками. Враховуючи те, що значна частина наших пам'ятників, пам'ятних місць зазнають руйнації, доцільно підготувати колективного листа у відповідні органи або ж звернення до своїх земляків про необхідність порятунку і збереження нашої культурної, архітектурної та мистецької спадщини.