Висвітлюючи питання організації краєзнавчої роботи, зупинюсь на традиційних формах і методах, які ми використовуємо і які дають хороші результати. Тут простір – для творчого пошуку, досліджень! Адже вивчається рідний край!
Отже: екскурсії, зустрічі, походи, велотурпоходи, поїздки (в архів, музеї, бібліотеки), творчі, тематичні вечори, виховні години, диспути, конференції, участь у мітингах, естафетах, автопробігах, конкурсах, виставках, листування, робота з книгою, документом, робота з батьками, участь у всеукраїнських акціях: «Сто чудесУкраїни»,«Краса і біль України», «Збережемо пам'ять про подвиг",відкриті заняття, вечори відпочинку тощо.
Як я вже виділяв у «Анотації», новизною єсаме «активно-результативна пізнавальна діяльність»та«регулярність» застосування певних форм краєзнавчо-пошукової роботи.
Зразок новизнив «регулярності». Наприклад, методична розробка «відкритих занять», присвячені 60-річчю Визволення рідного краю, Доманівщини, Миколаївщини від німецько-фашистських загарбників:
Ø розроблено сценарій, з яким краєзнавці будуть виступати перед кожним класом;
Ø обладнання: карта війни, трофеї війни, картини краєзнавців про війну;
Ø визначено дні проведення занять по класах;
Ø зустрічі з учасниками бойових дій;
Підсумки: охоплено усі класи; виготовлено на місцевому матеріалі стенд: 60 років Визволення рідного краю від німецьких завойовників; висвітлено події у місцевих газетах. Все це сприяло глибокому пізнанню дітьми рідного краю в часи війни.
Наш досвід можна охарактеризуватияк комбінаторний. Новизна якого полягає у поєднанні проблемного та дослідницько-пошукового підходів; у використанні евристичних методів тощо. Все це сприяє особистісно орієнтовному творчому навчанню. Навчання відбувається в емоційно насиченому просторі (адже це наш рідний край, близьке нам: видатні діячі, історико-культурні пам'ятки, село в роки війни, зниклі хутори, відомі джерела...). Це навчання з практичного використання краєзнавчих знань.
А найголовніше в організації нашої краєзнавчої роботи – включити дітей в навчально-пізнавальний та виховний процес. Допомогти їм відчути відповідальність за долю рідного краю. Ось моє кредо. Ми враховуємо і соціальні обставини, і рівень підготовки, і різновікові можливості, і матеріальну базу.