• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Земельно-ресурсний потенціал району

При збиранні інформації, яка характеризує земельно-ресурсний потенціал адміністративного району, отримують потрібну інформа­цію, аналізують її й оцінюють використання земельних ресурсів ра­йону з таких позицій;

1)про рівень вивченості стану земель району;

2)про наявність і розподіл земель за категоріями, формами вла­сності й угіддями;

3)про наявність і правовий статус земель підприємств, організа­цій, громадян (колективів громадян), що виробляють сільськогосподарську продукцію;

4)про наявність і розподіл земель міст і сільських поселень;

5)про якісну характеристику земель району (стан меліорованих
земель — зрошення, осушення, характеристика земель сільськогос­подарського призначення і фонду перерозподілу земель за ознака­ми, що впливають на родючість, рекультивація земель, зняття ви­користання родючого шару ґрунту, характеристика сіножатей і па­совищ за їх культуртехнічним станом, агроекологічна класифікація земель);

6)про зміни у складі площ сільськогосподарських угідь, які ви­користовують сільськогосподарські підприємства, фермерські госпо­дарства й громадяни, які виробляють сільськогосподарську продукцію, про зміни в складі всіх земель, зміни площ за категоріями зе­мель, у відведеннях земель для державних і суспільних потреб;

7) про стан й оцінювання використання земель району по галу­зях, землекористувачах і землевласниках;

8) про підсумки здійснення земельної реформи і розвитку земельних відносин тощо.

Збираючи дані, які характеризують земельно-ресурсний потенці­ал району, використовують інформацію державної статистичної звіт­ності за формами 6-зем і 2-зем, затвердженими Державним коміте­том статистики України, інформацію, підготовлену на підставі до­кументів Земельного кадастру України, матеріали з вивчення стану земель (геодезичні і картографічні роботи, ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження і вишукування, оцінювання якості земель, інвен­таризація земель), територіального і внутрішньогосподарського зе­млеустрою, матеріали, пов'язані з реалізацією і підсумками здійс­нення земельної реформи і розвитку земельних відносин. За потреби, використовують дані інших галузевих кадастрів, лісовпорядкування, містобудівну й іншу документацію.

Рівень вивченості стану земель району. Оцінюючи рівень вивченості земель району, встановлюють наявність матеріалів гео­дезичних і картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань, рік проведення зйомок і обстежень, масш­таб, характер і повноту відображення інформації, у тому числі щодо негативних впливів на землю, ступінь старіння інформації, стан меж землеволодінь і землекористувань, а також матеріалів з інвен­таризації й оцінювання земель, з раніше виконаних робіт у районі (схеми і проекти землеустрою, проекти планування і забудови міст і сільських поселень, схеми і проекти меліорації земель, проекти і схеми територіального землеустрою, проекти внутрішньогосподар­ського землеустрою, схеми і проекти рекультивації і поліпшення земель, схеми і проекти із захисту земель, відновлення і консервації деградованих, забруднених і заражених земель та інші передпроектні й проектні розробки).

За результатами оцінювання рівня вивченості земель встанов­люють доцільність використання тих або інших матеріалів при складанні схеми землеустрою, а також необхідність збирання до­даткових матеріалів або проведення польового землевпорядного обстеження для одержання інформації, якої немає, що характеризує використання земель, їх кількісний і якісний стан й у разі встановлення застарілих матеріалів, які не можуть бути використані при складанні схеми, або повної відсутності визначе­них матеріалів можна додатково проводити обстеження і вишуку­вання як самостійний вид робіт.

Наявність і розподіл земель за категоріями, формами вла­сності й угіддями. Оцінюючи наявність і розподіл земель за кате­горіями, формами власності й угіддями, наводять дані про загальні площі різних категорій земель з виокремленням за складом земель і угіддями, в межах категорії, які перебувають у власності громадян, юридичних осіб, у державній та комунальній власності.

У складі земель, що перебувають у державній і комунальній власності, виділяють площі земель, які надані громадянам в оре­нду, а юридичним особам — у постійне безстрокове користування й оренду.

Відображаючи кількісний склад по кожній категорії земель, за­значають склад і площі всіх угідь, динаміку їх змін, позитивні й не­гативні сторони процесу формування землеволодінь і землекористувань та складу їхніх угідь, причини негативних змін у складі угідь, пропозиції щодо усунення недоліків тощо.

Характеризуючи наявність і розподіл земель району за кате­горіями, формами власності й іншими показниками, наводять також дані про наявність земель, які використовують за межами району.

Значну увагу приділяють землям сільськогосподарського при­значення та особливо охоронних територій.

Наявність і правовий статус земель сільськогосподарсь­ких підприємств, організацій і громадян. При оцінюванні на­явності і правового статусу земель, які використовують сільськогос­подарські підприємства, організації та громадяни наводять інфор­мацію, що відображує в динаміці процеси зміни правового статусу земель, призначених для виробництва сільськогосподарської проду­кції господарськими товариствами, виробничими кооперативами, державними і комунальними підприємствами, іншими сільськогос­подарськими організаціями, селянськими та фермерськими госпо­дарствами, громадянами, що мають особисті підсобні господарства, громадянами і колективами громадян, які займаються садівницт­вом, городництвом, тваринництвом, власниками земельних часток. Подають також інформацію про наявність і зміни в складі й струк­турі земель сільськогосподарських організацій, селянських та фер­мерських господарств і громадян, які виробляють сільськогосподар­ську продукцію.

Ця інформація має дати відповідь на запитання: чиї землі й у якому розмірі використовують ці категорії землевласників і земле­користувачів, ті, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, у державній і комунальній власності. На основі цієї інформа­ції роблять висновки про те, як це впливає на господарську діяль­ність, про доцільність формування в перспективі тих або інших господарських структур, удосконалення землеволодінь і землекористувань.

Сільськогосподарське виробництво у більшості адміністративних районів е провідною галуззю економіки. Тому дуже важливим е об'єктивний аналіз і оцінювання інформації про наявність та зміни в складі і структурі земель сільськогосподарських підприємств, се­лянських і фермерських господарств, а також громадян, що вироб­ляють сільськогосподарську продукцію.

У текстовій частині цього розділу слід показати, як змінилися склад і співвідношення угідь за аналізований період, виділивши особливо меліоровані землі, динаміку відведення земель сільського­сподарського призначення для різних цілей, оцінити наслідки від­ведення земель, забезпеченість потреби в землі, вплив змін у складі і структурі угідь на виробничу діяльність і економіку господарств, на стан територіальної організації виробництва, склад і зміст заходів щодо стабілізації землекористування і економіки.

Аналіз і оцінювання можна провести (за потреби) у розрізі госпо­дарств або однорідних груп суб'єктів, які господарюють.

Доцільно відобразити їх продуктивність за виходом продукції, стан угідь корінного поліпшення, способи використання, проведені заходи щодо поліпшення тощо.

Оцінюючи земельно-ресурсний потенціал, потрібно також одержати і проаналізувати інформацію про порушення і рекуль­тивацію земель, зняття і використання родючого шару ґрунту. При цьому вказують площі порушених і рекультивованих земель, на­приклад, при розробленні корисних копалин, торфорозробках, бу­дівництві.

Наявність і розподіл земель у межах населених пунктів. При оцінюванні наявності й розподілу земель міст і сільських посе­лень наводять інформацію про наявність і розподіл земель у межах населених пунктів за складом земель, формами власності.

Під час аналізу й оцінювання інформації найбільшу увагу при­діляють сільським поселенням, наявності в них земель сільськогос­подарського використання, земель, не задіяних у містобудівній та іншій діяльності, забезпеченості громадян земельними ділянками для ведення особистого підсобного господарства, необхідності їх розширення, у тому числі за рахунок земельних часток, наявності й використання земель, переданих у комунальну власність, забезпе­ченості пасовищами худоби громадян тощо.

Наявність і використання земель сільських поселень слід роз­глядати в сукупності з їх розподілом за формами власності. За по­треби при складанні схеми розглядають пропозиції щодо доцільного Перерозподілу земель, які перебувають у державній і комунальній власності.

Якісна характеристика земельних ресурсів району передбачає:

1) оцінювання земель за їх придатністю для різного цільового
використання;

2)оцінювання стану зрошуваних і осушених земель;

3)характеристику сільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського призначення і фонду перерозподілу за ознаками,
що впливають на родючість;

4)характеристику сіножатей і пасовищ за їх культуртехнічним
станом;

б) характеристику стану деградованих земель і ландшафтів.

Крім того, доцільно відобразити динаміку змін у плащах меліо­рованих земель, фактичне їх використання, можливості й доціль­ність їх відновлення, а також місце розташування земельних ділянок меліорованих земель різної якості.

Характеризуючи землі сільськогосподарського призначення і фонд перерозподілу земель за ознаками, що впливають на родючість, установлюють за видами сільськогосподарських угідь площі земель:

* ерозійна небезпечних, у тому числі сильно- і середньоеродованих;

* дефляційно небезпечних, у тому числі сильно- і середньодефльованих;

* підданих спільно водяній і вітровій ерозіям, у тому числі силі, по і середньої І

* перезволожених;

* заболочених, у тому числі сильно- і середньозаболочених;

* засолених, у тому числі сильно-, середньозасолених, солонча­ків, вторинного засолення;

* солонцюватих та із солонцевими комплексами;

* кам'янистих;

* з іншими негативними ознаками.

На планово-картографічних матеріалах установлюють місце роз­ташування земельних ділянок із різними негативними ознаками, порівнюють площі цих земель з обліковими даними.

Аналізуючи якісний стан земель сільськогосподарського призна­чення і фонду перерозподілу земель, зміни в якісній характеристиці земель слід відобразити в динаміці, виявити причини і ступінь не­гативних змін, інтенсивність їх розвитку.

Вивчають заходи, проведені в районі, щодо усунення негативних впливів на землю, їх обсяги, ефективність і доцільність, а також установлюють попередні пропозиції щодо усунення наявних нега­тивних явищ у використанні земель.

Стан і оцінювання використання земель району по галу­зях економіки, землекористувачах і землевласниках. При збиранні даних, що характеризують стан і оцінювання використан­ня земель району по галузях економіки, землекористувачах і земле­власниках, одержують інформацію і аналізують:

* стан використання земель у межах населених пунктів і несільськогосподарських галузях;

* стан використання земель у сільському господарстві;

* стан використання земель підприємствами й організаціями несільськогосподарських галузей.

Аналіз і оцінювання цієї інформації, зроблені висновки е на важливішим у виконанні робіт, пов'язаних із складанням схеми зем­леустрою, оскільки вони є основою для ухвалення рішень з удоско­налення розподілу земель за галузями, удосконалення існуючих і організації нових суб'єктів, що господарюють.

Стан і оцінювання використання земель у сільському гос­подарстві. У більшості адміністративних районів сільськогосподар­ське виробництво є провідною галуззю економіки і, як правило, сільськогосподарські підприємства і селянські та фермерські госпо­дарства займають велику частину території району.

Аналізуючи стан використання земель у сільськогосподарській галузі, потрібно насамперед проаналізувати і оцінити ті зміни, які відбулися останніми роками в цій галузі, стан матеріально-тех­нічної бази і забезпечення земельними, трудовими та іншими ре­сурсами сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств.

При цьому доцільно розглянути стан використання земель у:

* сільськогосподарських підприємствах;

* фермерський господарствах;

* підсобних сільських господарствах підприємств і організацій;

* особистих сільських господарствах;

* колективах садівників, городників та ін.

Рівень використання земель за всіма формами господарювання аналізують на основі показників ефективності основних галузей сільськогосподарського виробництва рослинництва і тваринництва. За галузями рослинництва аналізують такі показники:

* вартість валової і товарної продукції;

» структуру сільськогосподарських угідь і посівних площ;

* урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність
.природних кормових угідь;

* технічну і технологічну оснащеність галузей рослинництва;

* ефективність виробничих витрат;

* рентабельність галузей і видів продукції.

Основне завдання комплексного аналізу галузей рослинництва полягає в забезпеченні гармонійного взаємозв'язку між продуктив­ним потенціалом землі, способами його господарського використання і кінцевими соціально-економічними й екологічними результа­тами виробничої діяльності. Тому особливу увагу при аналізі галузі рослинництва слід звернути на відповідність посівних площ і площі ріллі, обґрунтування причин розбіжностей цих показників, підго­товку пропозицій щодо найбільш повного і раціонального викорис­тання продуктивних земель.

Доцільно також порівняти показники структури посівних площ, розміщення і врожайність сільськогосподарських культур із резуль­татами агроекологічного оцінювання земель і розподілу земель за класами придатності та дійти певних висновків за результатами цих порівнянь.

Стан галузей тваринництва характеризують такі показники:

• загальне поголів'я, види худоби і птиці;

• продуктивність тварин;

• забезпеченість тварин кормами власного виробництва;.

• забезпеченість поголів'я приміщеннями та їх стан;

• рівень механізації основних виробничих процесів;

• вартість валової і товарної продукції;

• наявність основних фондів тваринництва;

• витрати пращ і собівартість продукції, чистий дохід і рентабельність основних галузей і видів продукції.

Читайте також:

1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
2. Алгоритм формування потенціалу Ф2
3. Аналіз ринку послуг ресторанного господарства району
4. Аналіз трудового потенціалу
5. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
6. БІОЕЛЕКТРИЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
7. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
8. БІОЛОГІЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
9. Благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
10. Будь – які зміни популяції є результатом порушення рівноваги між її біотичним потенціалом та опором довкілля.
11. Бюджетний потенціал
12. В потенціальній ямі

Переглядів: 828