• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Культурне відродження в складі Австрії

Культурне відродження в складі Росії

НА початку ХІХ століття центром культурному життя на Лівобережній Україні стає Харків. 1805г. з ініціативи місцевого суспільного діяча Василя Каразина на засоби місцевого дворянства й купецтва був заснований університет, який зібрав навколо себе кращі культурні сили українського суспільства. Ректором університету став поет Петро Гулак- Артемівський. У Харкові почали виходити журнали "Український вісник", "Український журнал" і ін. На чолі літературного руху стояв Григорій Квитка. Харківський університет поклав початок духовному відродженню українського суспільства. Пізніше у 1834г. Університету св. Володимира інтелектуальний центр України перемістився в Київ. Склад, що став основою для формування першого покоління української інтелігенції, у створювався зі збіднілих дворян, що виходили зі старої козацької старшини, синів священиків, міщан і козаків. Дуже рідко зустрічалися вихідці із селян. У цей період з'являються серйозні історичні дослідження. У перших десятиліттях ХІХ століття багато молодих інтелігентів починають ходить по селах, де шукають, збирають, публікують український фольклор. В 1819г. виходить перший збірник українських історичних дум, зібраних князем Миколою Церетели за назвою "Спроба зборів старих малороссийских пісень". В 1827г. з'являється публікація "Малороссийские народні піски" професора Московського університету Михайла Максимовича. Підсилюється увага й до української мови. Так, в 1818м. Олексій Павлович пише "Граматику малороссийского прислівника", а в 1823г. з'являється словник Івана Войцеховича.

Кирило-мефодиевское братерство врахувало уроки світового досвіду й використовувало ідеї західноєвропейського вільнодумства у своїх національних умовах. Їм були сформульовані основні постулати українського відродження, визначені

форми й методи досягнення поставленої мети. Діяльність братерства стала

початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за

державність України. Це була спроба нової національної еліти визначити місце й роль українського народу в сучасному історичному контексті.

У цей час український етнос на західно-українських землях представляло здебільшого селянство. Воно зберігало рідну мову й етнічний характер традиційно-побутової культури, проявляло себе й активною суспільною силою. Відношення народу до влади знаходило прояв і в його усній поетичній творчості. Очевидно, що соціальна активність і антифеодальна спрямованість народу впливала на формування суспільної думки на західно-українських землях. Зрозуміло, що українське панство й церковна греко-католицька ієрархія цьому настрою співчуття не викликали. На інтерес життям народу, його утвором, традиційно-побутовою культурою мали вплив ідеї освіти, наполеонівської війни, революційний польський рух, пропаговані романтизмом постулати народності, інтенсивне розгортання народознавчої робот у слов'янських країнах. Приклад культурного самоствердження слов'янських народів послужив, зокрема , поштовхом до наукового дослідження української мови, написанню його граматики, складанню словників. НА початку 30- х років виникає кружок "русская троица", який був створений М. Шашкевичем, І. Вагилевичем і Я. Головацким. Члени кружка перебували під впливом ідей романтизму, добутків істориків, етнографів і літераторів Придніпровської України, тому прагнули підняти народний дух, освітити народ. В 1848г. хвиля революційного духу охопила всю західну половину європейського материка. В Австрійській імперії цей рух відгукнувся більш голосно, ніж в інших країнах: повстала Угорщина, повстали слов'янські народи Австрії, які були підготовлені попереднім культурницьким і суспільним рухом. Центральної й Східної Європи за волю й дала назву революції - "весна народов". В 1848г. у Львову вийшла до друку перша українська газета "зоря Галичская", а також була створена культосвітня організація "галицько- руська матиця". Головний Росіянин Рада через "звезду Галичскую" пропагувала свою програму політичної діяльності, яка потім надовго залишалася програмою передової частини галичской інтелігенції. У ній ішла мова про "добре й щастя народа" у демократичнім значенні цього слова. Далі йде "развитие й підйом народностей у всіх її частях", тобто вдосконалення мови, уведення його в школах, видання газет і книг українською мовою . І, нарешті, охорона конституційної волі й спроба шукати шляхи поліпшення життя лише в границях конституції.

Читайте також:

1. I. Епоха Відродження
2. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
3. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
4. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
5. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
6. Біологічне, соціальне й культурне в людині
7. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
8. В епоху Відродження
9. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
10. Види складів адміністративних правопорушень
11. Визначення основних параметрів складів
12. Відродження національної системи виховання і педагогіки в період становлення незалежності України

Переглядів: 539