• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод еквівалентного генератора

Сутність його зводиться до заміщення будь-якого складного ланцюга, що впливає на будь яку його вітку, еквівалентним генератором, або, що те ж саме, активним двополюсником.

а) б) в)

Рис. 3.4. Схема ланцюга та його двополюсники

Двополюсником називається частина складного ланцюга, виділена щодо визначеної вітки, й яка має два затиски (полюси). Умовно двополюсник зображується прямокутником. Якщо двополюсник має джерело ЕРС або струму, то він називається активним, а за відсутності джерела – пасивним. Схема складного ланцюга, зображена на рис. 3.4, а, може бути перетворена в активний двополюсник А щодо затисків аb (рис. 3.4, б) або в пасивний двополюсник А щодо затисків са (рис. 3.4, в), якщо ЕРС Е₂ буде скомпенсована або дорівнюватиме нулеві.

Активний двополюсник можна замінити еквівалентним генератором, ЕРС якого дорівнює напрузі не навантаженого ходу на його затисках, а внутрішній опір дорівнює вхідному опору двополюсника. Тому сила струму вітки аb може бути визначена за рівнянням:

(3.4)

де Е=U_нх – ЕРС двополюсника або напруга на затисках його при розімкнутій вітці; R_о — вхідний опір двополюсника.

Звідси випливає, що для заміни будь-якої частини складного ланцюга еквівалентним генератором необхідно знати напругу не навантаженого ходу і внутрішній опір двополюсника. Ці параметри можуть бути визначені двома способами: розрахунковим шляхом, якщо відомі ЕРС та опір частини ланцюга, який було замінено, або експериментально методом не навантаженого ходу і короткого замикання.

ЛЕКЦІЯ 4

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
6. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. АгротехнІЧНИЙ метод
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 1036