Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Розділ 1

1.1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Методика навчання природознавства належить до педагогічних наук. Предметом її вивчення є процес навчання поиродознавства v початко­вих класах. Зміст методики розробляється насамперед на основі ро­зуміння її як науки про організацію процесу навчання природознавства у початкових класах. Це зумовило виділення змісту методики трьох рівнів.

Перший рівень — сутність навчання і об'єктивні загальні зако­номірності його проходження.

Другий рівень — генезис компонентів методичної системи з приро­дознавства, їх зміст та загальні закономірності реалізації кожного на основі взаємозв'язків і взаємозалежностей між ними.

Третій рівень — способи, форми і засоби втілення закономірностей здійснення кожного компонента в конкретних педагогічних ситуаціях.

Перший рівень забезпечується під час вивчення педагогіки та психо­логії. У методиці психолого-педагогічні знання актуалізуються в логічній послідовності з виділенням закономірностей і зв'язків між ос­новними поняттями.

На основі актуалізованих знань будується методична система (схе­ма 1).

Психолого-педагогічні знання є основою визначення генезису кожно­го з компонентів системи, їх загального змісту та закономірностей ре­алізації щодо навчального предмета — природознавства і вікових мож­ливостей його засвоєння молодшими школярами. Ці узагальнені знання складають другий рівень змісту методики. Вони дозволяють орієнтува­тися у педагогічних ситуаціях, формулювати педагогічні задачі та знахо­дити шляхи їх розв'язання за допомогою різноманітних способів, форм і засобів. Сукупність конкретно-методичних способів, форм і засобів й особливості їх використання залежно від змісту тем навчального предме­та І підготовки учнів є третім рівнем змісту методики.

Отже, методика навчання природознавства, як педагогічна наука, розробляє зміст кожного компонента методичної системи, умови їх ре­алізації з урахуванням специфіки навчального предмета та вікових особ-


ливостей молодших школярів, вивчає взаємозв'язки між ними й розроб­ляє найефективнішу технологію управління процесом навчання, спря­мовану на освіту, розвиток і виховання особистості кожного учня.

Схема І

Мета методики навчання природознавства досягається через розв'язання конкретних завдань:

1) вивчення історичного досвіду розвитку методики навчання приро­
дознавства у школі І ступеня;

2) визначення освітніх, розвивальних та виховних цілей природо­
знавства та його місця в системі початкової школи;

3) розробку змісту природознавства як навчального предмета, що ре­
алізується в науково обгрунтованих програмах і підручниках;

4) розробку методів, прийомів, засобів наочності та форм організації
процесу навчання природознавства, критеріїв їх вибору стосовно кожної
конкретної педагогічної ситуації;

5) розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та
керування процесом навчання природознавства молодших школярів.


1.2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Будь-яке методичне дослідження насамперед передбачає визначення мети, об'єкта, предмета і конкретних завдань. Розглянемо це на при­кладі теми: «Дидактичні умови ефективної організації домашньої на­вчальної роботи з природознавства у початкових класах».

Мета: визначення дидактичних умов, за яких можлива ефективна ор­ганізація домашньої навчальної роботи з природознавства у початкових класах.

Об'єкт: взаємозв'язана діяльність учителя та учнів у процесі ор­ганізації домашньої навчальної роботи з природознавства.

Предмет: дидактичні умови ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства молодших шко­лярів.

Конкретні завдання:

1) вивчення стану проблеми організації навчальної домашньої роботи
у педагогічній теорії і практиці початкової школи;

2) виділення умов ефективної організації домашньої навчальної робо­
ти з природознавства у початкових класах і розробка методики їх прак­
тичної реалізації;

3) експериментальна перевірка ефективності розробленої методики.
Виконання поставлених завдань і досягнення мети здійснюються за

допомогою загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.

Перший етап дослідження — це опрацювання та аналіз психо­логічної, педагогічної і методичної літератури з вибраної теми. Другий — вивчення стану проблеми використання домашньої навчальної роботи в педагогічному досвіді. Основним методом на цьому етапі є констатуючий експеримент. У процесі констатуючого експерименту провадяться спо­стереження, бесіди, анкетування учителів, батьків, учнів, вивчаються шкільна документація й письмові роботи дітей та виконуються учнями діагностуючі завдання.

Спостереження — це цілеспрямоване сприймання педагогічного яви­ща без втручання в нього. Ефективність спостереження залежить від чіткості визначення дослідником об'єктів сприймання, мети, способів фіксації його наслідків (ведення протоколу, запис на магнітофонну стрічку, фото- і кінозйомка).

Бесіда може бути як самостійним, так і допоміжним методом у поєднанні з іншими. Підготовка до неї передбачає визначення мети, за­вдань, розробку системи запитань та вибір найдоцільніших форм фіксування послідовності бесіди.

На третьому етапі дослідження розробляються теоретичні основи ме­тодики розв'язання проблеми (наприклад, ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства) та її втілення в методичних рекомендаціях щодо проведення уроків, поза-урочних, позакласних занять і т. ін.

Перевірка ефективності розробленої методики — це завдання четвер­того етапу дослідження. Провідним методом його здійснення є формую­чий експеримент. Він, як правило, проводиться з двома групами (класа­ми) учнів: експериментальною і контрольною. В експериментальній на­вчання видозмінюється на вимогу дослідника, а в контрольній навчання здійснюється без змін. Важливо, щоб в обох групах учні були однакові за здібностями й рівнем підготовки. Порівняння наслідків роботи в експери­ментальній та контрольній групах дозволяє переконатися в ефективності розроблених шляхів розв'язання вибраної проблеми.


Читайте також:

  1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
  2. Cum in corpore dissentiatur, apparet nuliam esse emptionem (D. 18.1. 9. рr.). - Когда есть разногласие в отношении самого предмета, то продажа, очевидно, недействительна.
  3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
  4. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  5. I. Постановка завдання статистичного дослідження
  6. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  7. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  8. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
  9. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
  10. IV. Зміст навчання
  11. IV. Зміст навчання
  12. IV. Зміст навчання




Переглядів: 3217

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.