• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Розділ 1

1.1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Методика навчання природознавства належить до педагогічних наук. Предметом її вивчення є процес навчання поиродознавства v початко­вих класах. Зміст методики розробляється насамперед на основі ро­зуміння її як науки про організацію процесу навчання природознавства у початкових класах. Це зумовило виділення змісту методики трьох рівнів.

Перший рівень — сутність навчання і об'єктивні загальні зако­номірності його проходження.

Другий рівень — генезис компонентів методичної системи з приро­дознавства, їх зміст та загальні закономірності реалізації кожного на основі взаємозв'язків і взаємозалежностей між ними.

Третій рівень — способи, форми і засоби втілення закономірностей здійснення кожного компонента в конкретних педагогічних ситуаціях.

Перший рівень забезпечується під час вивчення педагогіки та психо­логії. У методиці психолого-педагогічні знання актуалізуються в логічній послідовності з виділенням закономірностей і зв'язків між ос­новними поняттями.

На основі актуалізованих знань будується методична система (схе­ма 1).

Психолого-педагогічні знання є основою визначення генезису кожно­го з компонентів системи, їх загального змісту та закономірностей ре­алізації щодо навчального предмета — природознавства і вікових мож­ливостей його засвоєння молодшими школярами. Ці узагальнені знання складають другий рівень змісту методики. Вони дозволяють орієнтува­тися у педагогічних ситуаціях, формулювати педагогічні задачі та знахо­дити шляхи їх розв'язання за допомогою різноманітних способів, форм і засобів. Сукупність конкретно-методичних способів, форм і засобів й особливості їх використання залежно від змісту тем навчального предме­та І підготовки учнів є третім рівнем змісту методики.

Отже, методика навчання природознавства, як педагогічна наука, розробляє зміст кожного компонента методичної системи, умови їх ре­алізації з урахуванням специфіки навчального предмета та вікових особ-

ливостей молодших школярів, вивчає взаємозв'язки між ними й розроб­ляє найефективнішу технологію управління процесом навчання, спря­мовану на освіту, розвиток і виховання особистості кожного учня.

Схема І

Мета методики навчання природознавства досягається через розв'язання конкретних завдань:

1) вивчення історичного досвіду розвитку методики навчання приро­
дознавства у школі І ступеня;

2) визначення освітніх, розвивальних та виховних цілей природо­
знавства та його місця в системі початкової школи;

3) розробку змісту природознавства як навчального предмета, що ре­
алізується в науково обгрунтованих програмах і підручниках;

4) розробку методів, прийомів, засобів наочності та форм організації
процесу навчання природознавства, критеріїв їх вибору стосовно кожної
конкретної педагогічної ситуації;

5) розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та
керування процесом навчання природознавства молодших школярів.

1.2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Будь-яке методичне дослідження насамперед передбачає визначення мети, об'єкта, предмета і конкретних завдань. Розглянемо це на при­кладі теми: «Дидактичні умови ефективної організації домашньої на­вчальної роботи з природознавства у початкових класах».

Мета: визначення дидактичних умов, за яких можлива ефективна ор­ганізація домашньої навчальної роботи з природознавства у початкових класах.

Об'єкт: взаємозв'язана діяльність учителя та учнів у процесі ор­ганізації домашньої навчальної роботи з природознавства.

Предмет: дидактичні умови ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства молодших шко­лярів.

Конкретні завдання:

1) вивчення стану проблеми організації навчальної домашньої роботи
у педагогічній теорії і практиці початкової школи;

2) виділення умов ефективної організації домашньої навчальної робо­
ти з природознавства у початкових класах і розробка методики їх прак­
тичної реалізації;

3) експериментальна перевірка ефективності розробленої методики.
Виконання поставлених завдань і досягнення мети здійснюються за

допомогою загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.

Перший етап дослідження — це опрацювання та аналіз психо­логічної, педагогічної і методичної літератури з вибраної теми. Другий — вивчення стану проблеми використання домашньої навчальної роботи в педагогічному досвіді. Основним методом на цьому етапі є констатуючий експеримент. У процесі констатуючого експерименту провадяться спо­стереження, бесіди, анкетування учителів, батьків, учнів, вивчаються шкільна документація й письмові роботи дітей та виконуються учнями діагностуючі завдання.

Спостереження — це цілеспрямоване сприймання педагогічного яви­ща без втручання в нього. Ефективність спостереження залежить від чіткості визначення дослідником об'єктів сприймання, мети, способів фіксації його наслідків (ведення протоколу, запис на магнітофонну стрічку, фото- і кінозйомка).

Бесіда може бути як самостійним, так і допоміжним методом у поєднанні з іншими. Підготовка до неї передбачає визначення мети, за­вдань, розробку системи запитань та вибір найдоцільніших форм фіксування послідовності бесіди.

На третьому етапі дослідження розробляються теоретичні основи ме­тодики розв'язання проблеми (наприклад, ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства) та її втілення в методичних рекомендаціях щодо проведення уроків, поза-урочних, позакласних занять і т. ін.

Перевірка ефективності розробленої методики — це завдання четвер­того етапу дослідження. Провідним методом його здійснення є формую­чий експеримент. Він, як правило, проводиться з двома групами (класа­ми) учнів: експериментальною і контрольною. В експериментальній на­вчання видозмінюється на вимогу дослідника, а в контрольній навчання здійснюється без змін. Важливо, щоб в обох групах учні були однакові за здібностями й рівнем підготовки. Порівняння наслідків роботи в експери­ментальній та контрольній групах дозволяє переконатися в ефективності розроблених шляхів розв'язання вибраної проблеми.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. Cum in corpore dissentiatur, apparet nuliam esse emptionem (D. 18.1. 9. рr.). - Когда есть разногласие в отношении самого предмета, то продажа, очевидно, недействительна.
3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
4. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
5. I. Постановка завдання статистичного дослідження
6. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
7. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
8. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
9. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
10. IV. Зміст навчання
11. IV. Зміст навчання
12. IV. Зміст навчання

Переглядів: 3289