• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3. Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл.

Вивчення міжнародних організацій слід розпочати з визначення поняття.

Міжнародна організація – неурядове об’єднання держав або національних товариств, які дяють для досягнення певних цілей (політичних, економічних, науково-технічних.

Далі виокремити суттєві риси поняття і звернути увагу на диференціацію міжнародних організацій за функціональними осбливостями та територіальними масштабами. Для цього можна запропонувати учням заповнити таблицю на основі тексту підручника:

Після завершення роботи – обговорити в класі і доповнити таблицю даними, які відсутні в тексті підручника (в тексті підручника згадані не всі організації).

Після цього заслуговуються повідомлення учнів про діяльність найбільш впливових міжнародних організацій (випереджаючі завдання) (ООН,ЄС,НАТО, СНД, ОПЕК, АСЕАН тощо). Завчасно вчитель має перевірити підготовлені доповіді. Для доповідей чітко регламентувати час. Після кожної доповіді – питання і обговорення.

Вивчаючи міжнародні організації, варто підкреслити, що подальшого розвитку набуває й стратегічне партнерство між Україною і ЄС, спрямоване на розвиток стабільності і процвітання в Європі, а також посилення демократії, поваги до прав людини, головування права і засад ринкової економіки. Тут доцільно також висвітлити роль країн-членів НАТО у розв’язанні геополітичних конфліктів, пояснити напрями співпраці в рамках НАТО як між країнами блоку, так і тими, які не є його членами (наприклад, доцільно розкрити співпрацю Росії і НАТО). Слід зазанчити, що у квітні 2005 р. було започатковано інтенсифікований діалог між Україною і НАТО з питань членства і відповідних реформ. Вчитель має пояснити переваги, які отримує Україна, вступивши до НАТО (участь у процесах ухвалення рішень під час обговорення питань розвитку європейської та євроатлантичної безпеки, ьякі впливають на безпеку України; Відповідно до Вашингтонського договору держава матиме реальні гарантії державного суверенітету, політичної незалежності, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів; активізація співпраці з європейськими і світовими фінансовими структурами, перспективи вступу до ЄС; підвищення інвестиційної привабливості країни для міжнародного інвестора, впрорядкування витрат на оборону держави тощо).

Методичний аналіз теми „Населення світу”

Тема „Населення світу” вивчається протягом двох уроків (згідно програми 2001 р.) та протягом 4-х уроків (за новою програмою).

Кількість годин, виділених на вивчення теми за програмою 2001 р., доцільно буде розподілити таким чином:

Урок 1. Населення світу: кількість, густота, відтворення. Демографічні, міграційні процеси та демографічна і міграційна політика. Розміщення населення. Статево-віковий склад населення світу. Мовний та етнічний склад населення світу. Світові релігії.

Урок 2. Соціальна і професійна структура населення. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості і безробіття населення. Практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.

За новою програмою години доцільно розподілити наступним чином:

1. Кількість і густота населення. Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика. Міграційн процеси і міграційна політика держав. причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків.

2. Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація.

3. Статево-віковий склад населення світу.Мовний та етнічний склад населення світу. Світові релігії.

4. Соціальна і професійна структура населення. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості і безробіття населення. Практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.

Тема має надзвичайно важливе значення для подальшого вивчення курсу, оскільки дає уявлення про загальні демографічні тенденції у сучасному світі та в окремих регіонах, формує розуміння закономірностей у розподілі населення, про територіальні відмінності в структурі населення. це дозволяє сформувати певні соціокультурні образи окремих регіонів світу і зрозуміти культурні першопричини сучасних геополітичних подій у світі. Крім того, вивчення теми формує розуміння того, що населення є одночасно продуктивною силою суспільства і водночас споживачем матеріальних і духовних цінностей. Наелення складає основу будь-якої держави.

В умовах гуманізації шкільної географічної освіти тема набуває особливого значення, оскільки людина є центром сучасних суспільно-географічних досліджень.

Вивчення теми грунтується значною мірою на опорних поняттях, сформованих у попередніх курсах. Так, поняття „кількість” і „густота населення” формуються ще в 6 класі при вивченні розділу „Земля – планета людей”, де учні також знайомляться із загальними закономірностями розміщення населення світу, з людськими расами. В курсі географії материків та океанів учнів знайомляться з загальними рисами та особливостями населення материків. Але найбільша кількість понять формується при вивченні ЕіСГУ, де формуються наступні поняття: „природний рух населення”, „природний приріст”, „механічний рух”, „коефіцієнт народжуваності”, „коефіцієнт смертності”, „депопуляція”, „міграції”, „еміграція”, „імміграція”, „сальдо міграції”, „статево-віковий склад населення”, „місто”, „село”, „урбанізація”, „агломерація”, „система розселення”, „трудові ресурси”, „економічно-активне населення” тощо.

Програмою курсу визначено такі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів до вивчення „Населення світу”:

· знання кількості населення світу та окремих країн;

· знання характерних рис різних типів відтворення, особливостей вікового і статевого складу населленя;

· знананя основних напрямів міграційних потоків;

· структури зайнятості населення та її відмінностей за регіонами;

· пояснювати основні поняття теми;

· визначати співвідношення населення за регіонами світу;

· описувати найбільші народи та мовні сім’ї світу, світові релігї;

· уміння аналізувати текстові, картографічні та статистичні матеріали тощо.

С. Коберник зазначає, що при вивченні населення світу, вчитель повинен значно інтенсивніше використовувати статистичні матеріали, давати учням виконувати багато практичних робіт (вправ), креслити графіки,діаграми, статево-вікові піраміди тощо. Важливо порівнювати всі показники з відповідними показниками України.

На початку вивчення теми необхідно пригадати науки, що вичають населення. для цього можна застосувати бесіду, а потім звернутися до учнів із завданням на основі тексту підручника скласти схему „Науки про населення” (демографія, етнографія, географія населення). Після цього з’язувати, що вивчає географія населення, звернути увагу на те, що насьогодні ця наука є центральною в блоці суспільно-географічних дисциплін.

Далі вчитель має повідомити загальну кулькість населення світу і підвести до думки, що вона зростає за рахунок відтворення населення. Пригадати дане поняття і поняття „природний приріст” можна шляхом бесіди. В ході бесіди слід з’ясувати сутність додатнього, від’ємного та нульового природного приросту. Матеріал можна записати в зошити у вигляді схеми.

Територіальні відмінності природного приросту за регіонами світу доцільно вивити в ході роботи з картою „Природний приріст населення” (в підручнику або в атласі”). Для цього можна застосувати бесіду. На даному етапі доцільним буде використання прийому побудови графіка зміни природного приросту населення світу за певний період. Для цього вчителю неохідно підібрати статистичні дані, записати їх на дошці і разом з учнями побудувати та проаналізувати графік.

Для розгляду різних типів відтворення можна застосувати роботу учнів з текстом підручника за варіантами (І і ІІ тип). Завданням для такої роботи може бути заповнення таблиці в зошиті:

Після завершення роботи – учні обмінюються інформацією в парах та заносять почуте в зошити. Після цього – загальне обговорення.

На наступному етапі вчитель має сформувати в учнів розуміння того, що до 18 століття зростання кількості населення відбувалося за рахунок біологічних процесів, а пізніше на перший план вийшли соціально-економічні фактори.

Для розгляду демографіної ситуації в світі, демографічного вибух та демографіної кризи слід застосувати розповідь вчителя з елементами бесіди.

Логічним переходом до вивчення міграцій можуть бути слова вчителя про те, що кількість населення, його структура значною мірою визначаються міграціями.

Далі варто звернутися до опорних знань учнів, а саме запропонувати їм пригадати класифікації міграцій за причинами, напрямами, тривалістю та ступенем організованості. Особливу увагу слід звернути на явище „відпливу умів” та його причини.

Для розгляду напрямів міграційних потоків можна запропонувати учням на основі тексту підручника позначити на контурній карті напрями найбільших міграційних потоків на сучасному етапі. Інший варіант вивчення цього питання – прийом „Знайди пару”. На дошці написані окремими колонками регіони, з яких відбувається відтік населення, та регіони імміграції.

Латинська Америка →США

Азія → Європа

Африка → Європа

Країни СНД → Західна Європа, Північна Америка, Ізраїль

Центральна Європа → Західна Європа, Північна Америка, Ізраїль.

Після цього вчитель звертає увагу на необхідність ефективної міграційної політики та її особливості в різних регіонах та країнах світу.

Вивчення розміщення населення варто почати з роботи з картою. Завадання: проаналізуати територіальні відмінності в густоті населення світу. Після цього разом з учніми з’ясувати причини нерівномірності розміщення населення світу. Прийом „Мозковий штурм”. Варіанти, запропоновані учнями записуються на дошці, обговорюються і визначаються основні причини. На основі знаь про типи відтворення та виділених причин можна запропонувати учням пояснити показники густоти населення в різних регіонах світу.

При розгляді міського і сільського населення слід пригадати основні поняття та підходи до визначення критеріїв міст ( навести приклади підходів в різних країнах).

Процеси урбанізації, субурбанізації та псевдоурбанізації можна висвітлити в ході розповіді вчителя. Територіальні відмінності в рівнях урбанізації з’ясовуються в процесі роботи з картою. На основі аналізу карти відводиться закономірність: високий рівень урбанізації характерний високорозвиненим країнам світу (індустріальним та постіндустріальним), а низький – відсталим аграрним країнам.

За наявності часу можна пригадати класифікацію міст з функціями і навести приклади.

Далі пригадується поняття агломерація, агломерації України. На карті учні знаходіть найбільші агломерації світу. Вчитель пояснює поняття „мегалополіс” і наводить приклади (Босваш, Токайдо тощо).

Форми сільського розселення (дисперсну, групову, мішану) можна розглянути методом роботи учнів з текстом підручника. Завданням може бути заповнення таблиці:

При розгляді статево-вікової структури населення найважливіше сформувати у учнів уявлення про особливості статевого та вікового складу населення світу та їх територіальні відмінності. При цьому слід звернути увагу учнів на малюнок в підручнику, на якому показано діаграми вікової структури населення в країнах з різним типом відтворення.

Важливо ознайомити учнів зі статево-віковою пірамідою та принципами її побудови, а також навчити аналізувати статево-вікові піраміди. Для цього використовуються малюнки в підручнику.

При вивченні етнічного складу головне – сформувати знання пояття „етнос”, „одно- та багатонаціональна країна”;ознайомити з загальними особливостями етнічної структури населення світу.

Вперше учні знайомляться з мовними сім’ями. Для цього застосовується прийом роботи з картою. В першу чергу, працюють з легендою карти, а потім визначають особливості розміщення народів, що належать до різних мовних сімей.

У знайомстві зі світовими релігіями доцільно застосувати випереджаючі завдання, які передбачають підготовку учніми повідомлень про основні релігії світу.

За допомогою тексту підручника – з’ясувати особливості поширення світових релігій.

Вивчаючи трудові ресурси, згадують основні поняття, з’ясовують особливості зайнятості населення в різних типах країн, знайомляться з проблемою безробіття. Після цього виконується практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу. Робота виконуєть в зошитах для практичних робіт на друкованій основі або в зошитах і за планом, розробленим особисто вчителем (вчитель має приготвати статистичні дані). Серед завдань практичної роботи слід виділити наступні:

1. Розрахувати частку населення країн (2 країни чи більше) (за варіантами) віком 15-59 років, яка складає основу трудових ресурсів держави.

2. Побудувати стовпчасті діаграми частки населення середнього віку у поірвнювальних країнах .

3. Вказати причини, що впливають на частку населення працездатного віку для однієї з країн.

4. Порівняти частку населення працездатного віку і частку економічно-активного населення. Вказати причини, що визначають частку економічно-активного населеня країни.

5. Дати якісну оцінку трудових ресурсів для порівнювальних країн.

6. Зробити висновки (вчитель подає орієнтовні питання, на основі яких учні роблять висновки).

Отже, вивчення населення світу вимагає від вчителя підбору статистичних даних, які використовуються на уроці. В процесі вивчення теми формуються основні прийоми роботи учнів зі статистичним і картографічним матеріалом.

Читайте також:

1. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
2. Біноміальний розподіл.
3. Валовий дохід його формування та розподіл.
4. Види документарних акредитивів в міжнародній практиці
5. Види прийомів, які існують в міжнародній практиці
6. Випишіть організації, що належать до українського дисидентського руху, вкажіть час їх існування та їх головних діячів?
7. Внутрішнє середовище організації, взаємозв’язок внутрішніх змінних
8. Вплив процесу глобалізації на міжнародні відносини
9. Гнучкість організації, процесу, та системи. Виробнича гнучкість
10. Дипломатія буржуазного пацифізму: суть, тенденції, ствердження в міжнародній діяльності західноєвропейських країн протягом 1920-х років
11. Еволюція світової валютної системи. Міжнародні міжнародно-фінансові та кредитні організації.
12. Економіка митного захисту і вільної торгівлі. Міжнародні економічні угрупування і організації.

Переглядів: 1162