Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 3. Системний підхід в управлінні персоналом.

Управління персоналом – система взаємопов’язаних організаційно-економічних і соціальних заходів щодо створення умов для нормального функціонування, розвитку та ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації.

Система управління – це упорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів, які відрізняються функціональними цілями, діють автономно, але спрямовані на досягнення загальної мети.

Система організаційно закріплює певні функції за структурними одиницями, працівниками, а також регламентує потоки інформації в системі управління.

Система управління людськими ресурсами постійно розвивається й удосконалюється. На кожному етапі розвитку суспільства вона повинна приводитись відповідно до вимог розвитку продуктивних сил, вносячи корективи в окремі її елементи.

Система управління розкладається на підсистеми, виділення яких наглядно проявилось порівняно недавно. Першою підсистемою є те, що раніше було прийнято розглядати як систему управління — сукупність управлінських органів, підрозділів і виконавців, які виконують закріплені за ними функції й вирішують поставлені перед ними завдання, а також сукупність методів, за допомогою яких здійснюється управлінський вплив

Управління персоналом забезпечується взаємодією керуючої та керованої системи.

Керуюча система (суб'єкт) – це сукупність органів управління й управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією та специфікою виконуючих функцій. Вона може змінюватись під впливом організуючих і дезорганізуючих факторів. Керуюча система представлена лінійними керівниками, які розробляють комплекс економічних й організаційних заходів щодо відтворення і використання персоналу.

Керована система (об'єкт) – це система соціально-економічних відносин з приводу процесу відтворення й використання персоналу. Управління персоналом являє собою комплексну систему, елементами якої є напрями, етапи, принципи, види і форми кадрової роботи. Основними напрямками є набір і збереження персоналу, його професійне навчання і розвиток, оцінка діяльності кожного працівника з точки зору реалізації цілей організації, що дає можливість скорегувати його поведінку

Системний підхід в області управління персоналом відображає взаємозв’язок між окремими аспектами управління персоналом і полягає в розробці кінцевої мети, визначення шляхів її досягнення, створення відповідного механізму управління, що забезпечує комплексне планування, організацію і стимулювання системи робіт з персоналом в організації. Принципи системності в роботі з персоналом передбачають, що управління персоналом на підприємстві повинне охоплювати не окремі категорії працюючих, весь склад персоналу, вирішувати на одномоментні задачі, а проблеми, що безпосередньо виникають в діяльності робітника: від його прийняття на роботу, в період просування по службі і до останнього дня роботи на підприємстві. Необхідно використовувати різні методи, засоби, прийоми роботи з персоналом, а не випадково під впливом настрою рішення.

У теперішній час послідовно затверджується новий погляд на робочу силу як на один із основних ресурсів економіки. Він відображає реальне підвищення ролі людського фактора у виробництві, зростання залежності останнього від якості, мотивації і характеру робочої сили, що використовується в цілому і кожного працівника окремо.

Виходячи з цього, під УП, за звичай, розуміють всю сукупність організаційних заходів, що спрямовані на оптимальне формування колективу і повне використання здібностей у виробничому процесі (політика підбору і найму працівників, розвиток кар’єри, мотивація, заохочення, звільнення з роботи, вихід на пенсію, лідерство в колективі, культура, взаємовідносини і зв’язки, розвиток колективу, творча обстановка, підготовка персоналу, управління конфліктною ситуацією), оскільки для досягнення успіху на ринку організація повинна мати стабільний персонал.

Система управління персоналом в свою чергу представляє з себе комплекс цілей, завдань і основних напрямків діяльності, а також різних форм, методів і механізму управління, що спрямований на забезпечення постійного зростання ефективності виробництва, продуктивності праці та якості роботи.

Ресурсне забезпечення: нормативно-правова, науково-методичне, матеріально-технічне, кадрове, фінансове, інформаційне

Будь-яке вир-во неможливе без застосування праці людей. Всі цінності і блага, створені у процесі вир-ва, – це результат праці людей, результат взаємодії, взаємостосунків і взаємовідносин між людьми в процесі застосування праці. Право, як сукупність норм і правил поведінки, регулює певні сфери відносин, що набувають форму правових. Що ж до трудових відносин, то таку f-ю виконує труд.зак-во.

Специфічною особливістю УП є робота з людьми, пов’язана з працевлаштуванням, переведенням чи звільненням з роботи, орг-єю оплати праці, підготовкою та кваліфікації, регул.роб.часу, створенням спр.умов праці, оцінюванням персоналу, вимагає чіткої регламентації прав і обов’язків усіх учасників труд.відносин. Це досягається шляхом прийняття закон.актів держ.органами влади та розроблення нормат.-правових і науково-метод.документів (правил, положень, норм, інструкцій, рекомендацій, хар-к).

Право громадянина України на працю гарантує основний закон. ст.43 КУ. Кожен має право самостійно розпорядж.своїми здібностями, обирати вид труд.дія-ті та професію, яка подоб.; отримувати за свою працю зарплату не нижче встан.законод. мінім.розміру; працювати в належних, безпечних і здорових умовах праці. Згідно з ст.23 КУ кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості.

Права людини – це не лише свобода слова і демократія. Через права людини демократичну Європу регулярно стрясають масові демонстрації протесту працівників найманої праці. Сотні тисяч європейців виходять на вулиці і запекло б’ються за внесення до законів про працю тієї чи іншої поправки.

18 листопада 2009 Комітет ВР з питань соц.політики та праці затвердив проект Труд.кодексу України, який за змістом своїм створений на користь господарів великих промислових під-в.

Чинний КЗпП дійсно недосконалий і не відповідає вимогам часу. А проект «суч.влади» не передбачає ні створення системи держ.і громад.контролю за дотриманням роботодавцями закону про працю, ні боротьби із зарплатами «у конверті». Не гарантує права на справедливу оплату праці робітників, шляхом частки зарплати у собівартості виробленої продукції.

Зауваження профспілок та громад. орг-й не були враховані, стосуються таких осн.питань:

1) метод прав.регулювання труд.відносин в Україні (проблема «нормативних актів роботодавця»);

2) захист заробітної плати;

3) тривалість робочого дня і тижня;

4) порядок встан.вини найм.працівника у скоєнні дисцип.поступку і завданні мат.шкоди роботодавцю;

5) право працівника на недоторканність його особистого життя (відео-спостереження на роб.місцях);

6) гарантії прав первинних профспілкових орг-й.

Труд.зак-во України включає такі основні закони:

КЗпП України визначає прав.засади і гарантії здійсн.громадянами Укр. права розпоряджатися своїми здібностями до прод.і творч.праці. КЗпП України містить такі розділи: заг.положення; колект.договір; труд.договір; забезп.зайнятості вивільнених працівників; роб.час; час відпоч.; норм.праці; оплата праці; гарантії і компенсації; гарантії при покладенні на працівників матер.відповідальності за шкоду, заподіяну під-ву; труд.дисципліна; охор.праці; праця жінок; праця молоді; пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням; індив.труд.спори; профспілки, участь працівників в упр-і під-ми; труд.колектив; держ.соц.страхування; нагляд і контроль за додержанням закон-ва про працю.

ЗУ “Про зайнятість населення” визначає правові, екон.та орг-ні основи зайнятості населення і його захисту від безробіття, соц.гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

ЗУ “Про колективні договори і угоди” - визначає прав.засади розробки, укладення і виконання колект. договорів і угод з метою регул.труд.відносин і соц.-екон.інтересів працівників і власників.

ЗУ “Про порядок вирішення колект.труд.спорів (конфліктів)" - визначає прав.та орг-і засади f-ня системи заходів щодо виріш.колект.труд.спорів (конфліктів), він ®на здійснення взаємодії сторін соц.-труд.відносин у процесі врегулювання колект.труд.спорів (конфліктів), що виникли між ними.

ЗУ “Про оплату праці” - визначає екон., правові та орг-і засади оплати праці працівників, які перебувають у труд.відносинах на підставі труд.договору з під-ми усіх форм власності, з окр.громадянами; сфери держ. й договір. регул. оплати праці; він ®на забезпечення відтвор. і стимулюючої f-ї зарплати.

ЗУ “Про охорону праці” основні полож.щодо реалізації конст.права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі труд.дія-ті; регулює за участю держ.органів відносини між власником під-ва і працівн. з безпеки, гігієни праці та вир.середовища і встанов.єдиний порядок орг-ї охор.праці в Україні.

ЗУ “Про пенсійне забезпечення” – гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Врахування суспільно-корисної праці, встановлює єдність умов і норм пенс.забезпечення.

До нормативно-правової бази УП слід також віднести Класифікатор професій ДК 003-95. Розділи:

§ Законодавці, вищі державні службовці, керівники.

§ Професіонали (високий рівень знань в галузі фізичних…., доцента, професора.

§ Фахівці. (відповідним документом молодого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста).

§ Технічні службовці (профтехосвіта).

§ Робітники сфери торгівлі та побутових послуг.

§ Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.

§ Кваліфіковані робітники з інструментом.

§ Оператори та складальники устаткування і машин.

§ Найпростіші професії (продавці на вулиці, охорона, низькокваліфікованих робіт).

Контроль за додерж.закон-ва про працю здійснюють спец.уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй дія-ті від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на під-вах, що перебувають в їх f-му підпорядкуванні. Вищий нагляд здійснюється Ген.прокуратурою України.

Нормативно-правовою базою УП виступають документи, які розробляються і затверджуються керівництвом орг-ї для внутр.використання. До таких документів слід віднести:

Правила внутр.труд.розпорядку, в яких фіксуються: заг.положення; порядок працевлаштування і звіл. працівників; гол.обов’язки працівників; гол.обов’язки адміністрації; роб.час та його використання; заохочення за успіхи в роботі; відповідальність за поруш.труд.дисципліни.

Колективний договір, який укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом з метою регул.виробн., труд.і соц.-екон.відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. У колект.договорі встановл. взаємні зобов’язання сторін щодо:

- змін в орг-ї вир-ва і праці;

- забезпечення продуктивної зайнятості;

- нормування і оплати праці;

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку під-ва (якщо це передбачено статутом);

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- умов і охорони праці;

- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, орг-ї оздоровлення і відпочинку працівників;

- гарантії дія-ості профспілкової чи інших представницьких орг-й трудящих тощо.

Положення про структурні підрозділи орг-ї – док., які регламентують дія-ть структ.підрозділів: їхні завдання, f-ї, права, відповідальність, взаємозв'язки з ін.структ.ланками орг-ї. Дані документи розробляються на основі Типових положень про структ. підрозділи або самими керівниками відповідних підрозділів або ін.вищ.керівниками й затверджуються першим керівником орг-ї.

Посадові інструкції – док., які регламентують дія-ть посадових осіб і містять дані про їх завдання та обов’язки, права, відповідальність, вимоги до знань, умінь, майстерності, квал.вимоги, взаємозв’язки з ін.виконавцями та структ.ланками. Посадові інструкції розробляються керівниками відпов.структ.ланок на підставі типових вимог до посад. Посадові інструкції затверджує керівник орг-ї.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 2. Управління персоналом у системі сучасного менеджменту	\|	Науково-методичне забезпечення УП.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.