МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||
Машинобудівного факультету денної та заочної форм навчанняМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Луцький державний технічний університет ТЕХНОЛОГІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ Частина 1 Конспект лекцій для студентів спеціальності 6.090200 “Обладнання лісового комплексу” машинобудівного факультету денної та заочної форм навчання Редакційно - видавничий відділ ЛДТУ Луцьк 2006
УДК 674 ББК 37.13 В81
Конспект лекцій з дисципліни „Технологія деревообробки” (частина 1) для студентів спеціальності 6.090200 “Обладнання лісового комплексу” машинобудівного факультету денної та заочної форм навчання / М.В. Вржещ, Л.М. Дацюк - Луцьк: ЛДТУ, 2006.- 48 с.
Укладачі: М.В. Вржещ Л.М. Дацюк
Рецензент: С.Ф. Юхимчук
Відповідальний за випуск: І.Є. Цизь
Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ, протокол № від 2006р.
Рекомендовано до друку науково-методичною радою ННВІІ та ІТ, протокол № 4 від 20.12. 2006р.
Затверджено на засіданні кафедри сільськогосподарського машинобудування, протокол № 4 від 13 .12. 2006р.
Вступ...................................................................................................................................5
Лекція 1. Загальні положення з теорії деревообробки..............................................6 1. Класифікація деревообробних виробництв........................................................6 2. Виробництва по первинній обробці деревини...................................................7 3. Виробництва по вторинній обробці деревини...................................................7 4. Поняття про технологічний, виробничий процеси та потоки..........................8
Лекції 2, 3.
1. Характеристика процесу різання деревини.......................................................9 2. Різець, його елементи та геометрія.....................................................................9 3. Види різання........................................................................................................10 4. Швидкість різання та подача.............................................................................11 5. Сила, робота та потужність різання..................................................................12 6. Фактори, що впливають на питому роботу різання........................................13 7. Способи різання деревини.................................................................................16 .
1. Рамні пилки..........................................................................................................16 2. Круглі пилки........................................................................................................18 3. Стрічкові пилки...................................................................................................19 4. Ножі......................................................................................................................20 5. Фрези.....................................................................................................................21 6. Свердла.................................................................................................................22 7. Довбальний інструмент......................................................................................23 Лекція 6. Продукція та сировина лісопильного виробництва..............................24 1. Пилопродукція....................................................................................................24 2. Розкроювання пиловочної сировини на пиломатеріали.................................25 3. Поняття про постави..........................................................................................26 4. Корисний вихід пилопродукції.........................................................................27
Лекції 7, 8, 9. Технологія первинної обробки деревини...........................................28
Література.......................................................................................................................45
Вступ Деревообробна промисловість – це галузь промисловості, підприємства якої за допомогою механічної та хіміко-механічної обробки і переробки деревини виготовляють широкий асортимент матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів, зокрема пиломатеріали, фанера, деревинноволокнисті (ДВП) та деревинностружкові (ДСП) плити, а також меблі. Зародження розвитку галузі в Україні відбувається на рубежі ХYШ - ХІХ століть. У цей період створюються дрібні кустарні лісопильно-деревообробні та меблеві підприємства. В другій половині ХІХ століття з'являються лісохімічні виробництва (випалювання вугілля, видобуток живиці і т.ін.). Однак, як галузь деревообробна промисловість сформувалася в 1950-1990р. На підприємствах почали впроваджуватися механізовані й автоматизовані лінії, новітнє устаткування з програмним керуванням, сучасні технології і матеріали, особливо в меблевому виробництві. Пріоритетний розвиток деревообробна промисловість одержала на півночі та заході країни, де зосереджені значні лісосировинні ресурси. У лісовому фонді мають перевагу хвойні та твердолистяні породи. Найбільші лісові масиви розташовані на Поліссі та Карпатах. Промисловий потенціал базових виробництв – ДВП та ДСП створено на Наддвірнянському та Вигодському лісокомбінатах, а також на Київському, Черкаському, Оржівському деревообробних комбінатах. Виробництво фанери великого формату та водостійкої фанери зосереджено на підприємствах Карпатського регіону, Рівненської, Черкаської областей та міста Києва. Меблева промисловість найбільш розвита у великих містах - Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку й інших. Значні меблеві центри сформувалися в межах лісопромислових районів, де зосереджені основні лісосировинні ресурси (Карпати, Житомирська, Львівська, Київська та інші області). Серед найбільш спеціалізованих меблевих підприємств - Ужгородський фанерно-меблевий комбінат, Івано-Франківська меблева фабрика, Дніпропетровський, Донецький, Чернівецький меблеві комбінати, меблевий комбінат „Стрий” та інші. Науково-технічну підтримку галузі забезпечують 6 науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів та організацій. Зокрема, головним у сфері досліджень технології деревообробки є Український науково-дослідний інститут механічної обробки деревини. Український державний інститут по проектуванню меблів та столярних виробів („Укргіпромеблі”) упроваджує технічні новинки в меблеве виробництво. Відкрите акціонерне товариство „Укргіпродеревпром” займається проектуванням заводів плитних матеріалів і підприємств деревообробної та меблевої промисловості. Український проектно-конструкторський технологічний інститут є головним розроблювачем технічної документації на устаткування, а Львівський проектно-конструкторський технологічний інститут виконує замовлення по проектуванню машин та механізмів.
Лекція 1. Загальні положення з технології деревообробки План 1. Класифікація деревообробних виробництв. 2. Виробництва із первинної обробки деревини. 3. Виробництва із вторинної обробки деревини. 4. Поняття про технологічний, виробничий процеси та потоки.
Література [3, 5, 7, 8 ]
Обробка деревини, як галузь промисловості, почала розвиватися в Україні у другій половині XVIII ст., коли виникли перші лісопильні заводи. В Україні у 1913 р. діяло 274 лісопильно-деревообробних підприємства. Це були переважно приватні майстерні, засновані на ручній праці. Традиційно підприємства деревообробної промисловості розміщені в місцях зосередження лісосировинних ресурсів - на Поліссі, Передкарпатті та Закарпатті. Усі види обробки та переробки деревини – механічну, хімічну, біологічну, гідротермічну – об’єднує лісова промисловість. До неї входять лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова та лісохімічна промисловості. Лісозаготівельна промисловість проводить лісосічні роботи, вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку, її продукцією є ділова деревина (використовують у лісопилянні, фанерному, тарному та целюлозному виробництвах, а також у будівництві та гірничодобувній промисловості), дрова (використовують як паливо), а також сировина для лісохімічної промисловості. Основні лісозаготівельні райони України - Карпати (Івано-Франківська та Закарпатська області) та Полісся (Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська області). Деревообробна промисловість об’єднує велику групу деревообробних виробництв, які спеціалізуються на обробці та переробці деревини, причому деревина, як правило, зберігається як матеріал (дошки, меблі, фанера, ДСП та ДВП). Целюлозно-паперова промисловість об’єднує виробництва, що спеціалізуються на виготовленні целюлози, паперу та картону. Особливістю таких виробництв є подрібнення деревини до розмірів волокон та виготовлення з них необхідної продукції. У виробах із подрібненої деревини важко впізнати вихідний продукт – деревину. Лісохімічна промисловість об’єднує виробництва, які спеціалізуються на хімічній переробці деревини, результатом якої є нові, не схожі на деревину речовини (деревне вугілля, каніфоль, скипидар, ацетон, фенольні продукти, оцтова кислота, формалін). Деревообробні виробництва можна також розділити на дві групи за ознакою використання сировини та виготовлення продукції. До першої групи належать виробництва із первинної обробки деревини (сировина – колоди, кряжі; продукція - напівфабрикати). До другої групи належать виробництва із вторинної обробки деревини (сировина – напівфабрикати; продукція – готові вироби).
Вивезена з лісу деревина у вигляді хлистів, колод, кряжів переробляється на деревообробних підприємствах, які відносяться до першої групи деревообробних виробництв. У цю групу входять такі виробництва: лісопильне, дерев’яних будинків та шаруватої клеєної деревини, виготовлення ДСП та ДВП. На лісопильних виробництвах із колод виготовляють дошки, бруси, заготовки. Основний вид обробки – пиляння, фрезерування, сушка. Основна продукція – деревні напівфабрикати. Виробництво збірних будинків. Основний вид обробки – пиляння, фрезерування, сушка. Основна продукція – брускові та щитові елементи стандартних будинків. Виробництво шаруватої клеєної деревини. До цієї групи відносяться виробництва із виготовлення шпону, фанери, фанерних плит, клеєних заготовок. Основні види обробки – лущення, сушка, склеювання. Основна продукція – напівфабрикати. Виробництва ДСП та ДВП. Основний вид обробки – подрібнення деревини, сушка, пресування. Основна продукція – напівфабрикати. Особливістю виробництв по первинній обробці деревини є те, що вони використовують як сировину продукцію лісозаготівельних підприємств (ділова та низькоякісна деревина, а також технологічна щепа). Крім того, лісопиляння є трудомістким процесом порівняно із заготівлею деревини, потребує підготовки пиломатеріалів перед відправкою їх до споживача (сортування, сушка, ув’язування в пакети тощо), а також спеціальних складських приміщень. Транспортування пиломатеріалів потребує спеціальних видів транспорту (лісовози, залізниці з відповідним рухомим складом) та розгалужених шляхів сполучення.
Сировиною виробництв із вторинної обробки деревини є продукція виробництв із первинної обробки деревини: дошки, ДСП, ДВП, фанера, шпон. Основною продукцією виробництв по вторинній обробці деревини є вироби, що придатні для безпосереднього використання (шафи, столи, двері, віконні рами, музичні інструменти). У групу виробництв із вторинної обробки деревини входять виробництва, що виготовляють меблі та будівельні вузли (вікна, двері, клеєний паркет), дерев’яні музичні інструменти (піаніно, роялі, скрипки, віолончелі, контрабаси, гітари), дерев’яні судна (катери, шлюпки, яхти, спортивні човни), спортивний інвентар тощо. Ці вироби мають складну конструкцію та містять багато дерев’яних деталей, які з’єднують у вузли за допомогою столярних кріплень та склеюванням. Розміщення галузей з механічної обробки деревини повинно враховувати такі особливості лісової промисловості, як високі витрати сировини на виготовлення продукції та величезні виробничі відходи. Для одержання 1 м3 клеєної деревини необхідно 2,3 м3 деревинної сировини, а для виготовлення 1 т деревинної маси - близько 3 м3 деревинної сировини. Відходи виробництва ще на стадії лісозаготівель досягають 20%, а в лісопильній промисловості досягають 40%. У процесі подальшої обробки, наприклад, в меблевому виробництві використовується, як правило, тільки половина витраченої деревини. Це потребує наближення виробництва до джерел сировини і, одночасно, комплексної переробки деревини з метою зменшення відходів.
Виготовлення будь-яких виробів чи напівфабрикатів із вихідної сировини полягає у безпосередній дії на сировину основних та допоміжних процесів. До основних процесів відносяться: пиляння, різання, склеювання, облицювання та складання; до допоміжних - перевезення сировини, контроль якості, забезпечення робочих місць електроенергією та освітленням. Сукупність усіх процесів, що пов’язані з перетворенням сировини у готову продукцію, називають виробничим процесом. Частина виробничого процесу, що безпосередньо пов’язана зі зміною форми, розмірів та властивостей перероблюваної сировини, називається технологічним процесом. Науково та практично обґрунтована система методів та прийомів, що застосовується для перетворення сировини у готову продукцію, називається технологією виробництва. Технологічний процес за цілою низкою ознак може бути розділений на окремі етапи (склеювання, облицювання, складання), а кожний етап може складатися із окремих технологічних операцій. Операція - це неподільна частина технологічного процесу. Операція може складатися із окремих прийомів, що виконуються послідовно за час операції. Місце, де виконується певна операція, називається робочим місцем. Технологічний процес розділений у цеху на окремі ділянки. В одиничному та дрібносерійному виробництвах поділ на ділянки виконується з урахуванням характеру операцій: ділянка фрезерних, свердлильних верстатів і т.ін. У крупносерійному та масовому виробництвах обладнання у цеху розташовують у порядку послідовного виконання операцій. Таким чином, при послідовному переміщенні предмета обробки у просторі від одного робочого місця до іншого без повернень, виробництво називається прямоточним. Внаслідок того, що тривалість виконання кожної операції може бути різна, то необхідний міжопераційний запас заготовок на кожному робочому місці. Тобто, якщо у процесі обробки деталі накопичуються, а після обробки на наступну операцію передається уся партія, то таке виробництво називається прямоточно-перервне. Якщо усі операції синхронізувати, тобто зробити їх виконання однаковими за тривалістю, то можливе послідовне передавання заготовок з однієї операції на іншу без затримки. У цьому випадку виробництво називається неперервно-поточним. Міжопераційних запасів може не бути або може бути невеличкий страхувальний запас на випадок виходу з ладу будь-якої ланки неперервного потоку. Якщо деталі від одного робочого місця до іншого передаються вручну, то це ручний потік. Якщо для передавання деталей використовується конвеєр, то потік з розподільним конвеєром. При виконанні операції над деталлю безпосередньо на самому конвеєрі – потік з робочим конвеєром. Вищою формою організації неперервного потоку є автоматизована лінія, на якій виконання операцій і передавання деталей на наступну операцію відбувається без участі людини. Людина виконує тільки завантаження, розвантаження та спостерігає за роботою лінії. Якщо на будь-якій технологічній чи транспортній операції необхідно залучати людину, то лінія називається напівавтоматизованою.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||
|