Виборче право і виборча система. Референдум.

У Франції процес формування виборчих органів досить детально регламентований.

На теперішній час активним виборчим правом юридично володіють всі французькі громадяни, які досягли на момент виборів 18-ти років і володіють громадянськими і політичними правами. Виборці повинні задовольняти вимоги цензу осілості, який по загальних правилах рівний не менше шестимісячного строку.

Голосування здійснюється особисто, і кожен виборець має один голос. На президентських виборах і в голосуваннях на референдумі можуть приймати участь французькі громадяни, які проживають за кордоном. Своє право вони здійснюють в посольствах чи в прикордонних департаментах.

Пасивне виборче право надається для виборів в Національні збори у 23 роки, в Сенат - з 35 років. Виборча застава існує на всіх виборах.

Важливим етапом є висування кандидатів.

Згідно закону всякий французький виборець, який володіє необхідними кваліфікаціями, може бути кандидатом до представницької установи. Але фактично кандидати висуваються політичними партіями і організаціями. Лише опираючись на політичну партію, можна розраховувати на вибрання. На парламентських виборах кандидат не може бути висунутий більш як в одному окрузі.

Ні конституція, ні ніяке інше законодавство не встановлюють мінімального віку для кандидатів на цей пост. Від Четвертої республіки був збережений і семирічний строк повноважень, з тією різницею, що тепер нічого не говориться про неможливість переобрання, тобто передбачена можливість займати цю посаду невизначену кількість разів.

Для подання кандидатури на посаду президента потрібно зібрати 5 тисяч підписів осіб, які займають певні виборчі посади. Обрання президента проходить по двотуровій мажоритарній системі. Якщо в першому турі ні один із кандидатів не отримує абсолютної більшості голосів, то через два тижні проводиться другий тур. В ньому беруть участь тільки два кандидата, які набрали найбільшу кількість голосів в першому турі.

Національні збори - нижня палата парламента - обирається на 5 років загальним прямим голосуванням за змішаною мажоритарною системою.

Верхня палата - Сенат - формується триступеневими виборами. Сенатори обираються на 9 років в колегіях в кожному із департаментів. Палата оновлюється на одну третину кожних три роки.

У Франції на національному і місцевому рівні на теперішній час відомий тільки один вид безпосередньої демократії - референдум. В конституції 1958 року референдум представлений досить широко і в декількох видах. На національному рівні він передбачений тричі.

Перш за все, на основі ст.89 основного закону може проводитись конституційний референдум для ратифікації поправок. По змісту ст.89 такий референдум повинен проводитись тільки у випадку, коли авторами поправок будуть парламентарії. Якщо ж проект перегляду має урядове походження, то від президента республіки залежить вибір способу ратифікації.

Референдум на основі цієї статті - друга можливість, надана виборцям прийняти участь у вирішенні важливих державних справ. Ця стаття ввела референдум як інструмент в руках президента республіки.

Голосування може проводитись по слідуючому колу питань: організація державної влади, повноваження на ратифікацію міжнародного договору, яки би відобразився на функціонуванні державних інститутів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Права і свободи громадян.	\|	Центральні органи державної влади.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.