Обласна автономія і місцеве самоврядування

В адміністративно-територіальному відношенні Італія поділяється на області (їх 20), провінції і комуни.

Автономна область — це вищий ешелон територіального розподілу, до компетенції якого входять сфери, що до видання Конституції 1947 року відносилися до ведення центральних органів влади.

Усі області розділені на дві категорії:

- звичайні (15), статус яких визначений загальними для всіх конституційними нормами ;

- спеціальні (5), статус яких регулюється спеціальними конституційними законами.

Повноваження областей включають організацію своїх органів, свої відомства, установлення границь комун, регулювання питань суспільної добродійності, санітарної і лікарняної допомоги, містобудування, туризм і готельна справа, полювання і рибна ловля, сільське господарство і ліси, ремесла, міська та сільська поліція, а також інші питання, що можуть бути включені спеціальними конституційними законами.

Органами областей зі звичайним і спеціальним статусом є ради, джунти і голови джунти. Рада зі своїм головою є законодавчим органом, він контролює діяльність виконавчої влади.

Джунта — виконавчий орган.

Чисто адміністративними одиницями є провінції (їх близько 100) і комуни (близько 8 тис). Вони мають виборні органи й органи виконавчої влади. Перші — ради; другі — у провінціях — джунти, що обираються зі складу ради, а в комунах — муніципальні джунти і мер, який виконує ще й функції представника держави.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конституційний суд	\|	Судова система

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.