Магістратура. Згідно зі ст. 104 Конституції, магістратура має автономний й незалежний від усякої влади стан.
Склад магістратури:
- судді;
- прокурори.
Вища рада магістратури є вищим конституційним органом у судовій ієрархії і включає 24 особи, з яких троє входять за посадою — Президент Республіки як голова, голова і генеральний прокурор Касаційного суду. Інші члени Ради обираються у такій кількості: 14 — магістратами з числа осіб, що належать до різних категорій магістратури, 7 — парламентом на спільному засіданні палат з числа штатних професорів права університетів і адвокатів з 15-річним стажем.
До компетенції Вищої ради магістратури входить:
- прийом до складу магістратури,
- переводи, підвищення й інші заходи, пов'язані зі статусом магістратів;
- призначення і відкликання почесних віце-преторів, світових суддів та їхніх заступників, а також членів спеціалізованих відділень, що не є магістратами;
- накладення дисциплінарних санкцій на магістратів;
- деякі інші функції.
Склад судової системи Італії:
1) загальні суди (цивільні та кримінальні справи);
2) спеціальні суди (адміністративна юстиція).
Вищим судом у системі загальних судів є Касаційний суд. До його функції входить забезпечення єдності судової практики, розгляд спорів про компетенцію між судами. Цей орган є касаційною інстанцією у справах, розглянутих апеляційними судами. По кожній справі рішення приймає журі із семи суддів, а особливо складні справи можуть розглядатися в об'єднаних парламентах у складі 15 суддів.
Спеціальна (адміністративна) юстиція являє собою самостійну галузь. Вона розпадається на дві підсистеми — загальні адміністративні суди на чолі з Державною радою та спеціальні, очолювані Рахунковою палатою.