Етапи аудиторської перевірки та процедури аудиту

Основні етапи аудиту:

· підготовчий;

· проміжний;

· фізичної перевірки;

· аудит рахунків;

· заключний.

На початковій, підготовчій стадії перевірки завданням аудитора є ознайомлення з бізнесом підприємства-клієнта, отримання про нього загальних відомостей, укладання договору на проведення аудиту, визначення аудиторського ризику, оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також планування своєї роботи і призначення групи аудиторів або асистентів (якщо це необхідно).

На наступній стадії аудиторської перевірки, яку аудитори-практики Франції звичайно називають проміжною аудитор повинен скласти робочі документи з перевірки внутрішнього контролю, дотримання принципів бухгалтерського обліку, попереднього аналітичного огляду стану справ на підприємстві.

На стадії фізичної перевірки окремих статей головним прийомом є інвентаризація, на якій присутній аудитор. Після інвентаризації аудитор складає звіт для своїх цілей, у якому відображає результати інвентаризації та необхідні корективи у фінансовій звітності.

На стадії оцінки і або аудиту рахунків звітності, аудиторська перевірка здійснюється під час безпосередньої перевірки статей і показників фінансової (бухгалтерської) звітності. (Це документи з детального аналітичного огляду, перевірки і підтвердження окремих показників, документів тощо). З цією метою широко застосовують тести, запити, а також докази, надані підприємством-клієнтом (первинні документи, дані аналітичного і синтетичного обліку тощо), і документи, які складають самі аудитори.

На стадії оцінки звітності перевіряють регістри синтетичного й аналітичного обліку, на яких аудитор робить свої помітки, записи про перевірку, підтвердження сум, залишків та інші дані, застосовуючи при цьому спеціальні помітки.

Перевіряючи кожну статтю звітності, документуючи отримані результати, аудитору слід постійно використовувати ознаки і критерії оцінки фінансової (бухгалтерської) звітності: повнота, оцінка, фактична наявність, належність, правильність відображення, законність, обережність, постійність, відповідальність. Про важливість дотримання їх свідчить практичний досвід зарубіжних аудиторів. Аудитор мусить так спланувати свою роботу і здійснити перевірку, щоб підтвердити кожний показник фінансової звітності за всіма встановленими ознаками і критеріями оцінки фінансової звітності. Це справляє вплив на складання робочих документів.

Третя стадія – це узагальнення та реалізації результатів аудиту, яка включає насамперед узагальнення і систематизацію виявлених недоліків в хронологічній послідовності їх вивчення. При цьому здійснюється систематизація порушень нормативно-правових актів у фінансово-господарській діяльності за економічним змістом, а також за місцем виникнення госпрозрахункової відповідальності за порушення, завдяки яким власнику завдані збитки. Крім того здійснюється документування результатів проміжного контролю, складання аналітичних таблиць, обґрунтування недоліків, узагальнення і відображення результатів аудиту (висновку).

Реалізація результатів аудиту є завершальним етапом в аудиторському процесі. Бригада аудиторів разом з керівництвом підприємства–клієнта, акціонерами та засновниками проводить обговорення результатів аудиту, доповідаючи про них на зборах акціонерів чи виробничій нараді. Обговорення результатів аудиту може оформлятися спеціальним протоколом. Гласність в обговоренні результатів аудиту дозволяє запобігти виявлених недоліків в майбутньому, а також розробити проектні заходи.

Аудиторські процедури – це дії аудитора, які здійснюються з метою збирання та опрацювання (оцінки) аудиторських доказів.

Аудитор одержує аудиторські докази виконавши одну або декілька із зазначених нижче процедур: перевірка, спостереження, запит і підтвердження, обчислення та аналітичних процедур. Термін проведення таких процедур якоюсь мірою залежатиме від часу, протягом якого будуть отримані потрібні аудиторські докази.

Перевіркаскладається з вивчення бухгалтерських записів операцій та документів або матеріальних активів. Перевірка бухгалтерських записів та документів надає аудиторські докази різного рівня надійності, залежно від їхнього характеру і джерела отримання та ефективності засобів внутрішнього контролю підприємства. До трьох основних категорій документальних аудиторських доказів, які мають для аудитора різний рівень надійності, належать: документальні аудиторські докази, що створені і зберігаються у третіх осіб; документальні аудиторські докази, які створені третіми особами і зберігаються на підприємстві; документальні аудиторські докази, що створені і зберігаються на підприємстві.

Перевірка матеріальних активів забезпечує надійні аудиторські докази стосовно їх надійності, але не завжди стосовно права власності на них та правильності відображення їх оцінки.

Спостереження полягає у нагляді з боку аудитора за процесом або процедурою, які виконуються іншими особами, наприклад, спостереження за інвентаризацією товарно-матеріальних запасів працівниками підприємства або за виконанням процедур контролю, після яких не залишаються ознак їх проведення.

Запит – це процес звернення за інформацією до обізнаних осіб у середині підприємства або поза його межами. Запити можуть бути різного роду: від офіційних письмових запитів, адресованих третім особам, до неформального усного опитування працівників підприємства. Відповіді на опитування можуть забезпечити аудитора інформацією, якою він раніше не володів, або яка підтверджує аудиторські докази.

Підтвердження – це відповідь на запит щодо підтвердження інформації, яка міститься в облікових записах (реєстри). Наприклад, аудитор, як правило, шукає прямого підтвердження сум дебіторської заборгованості шляхом контакту з боржниками підприємства.

Обчислення – це перевірка арифметичної точності сум у первинних документах і облікових записах (реєстрах) або самостійного проведення незалежних підрахунків самим аудитором.

Аналітичні процедури включають аналіз важливих фінансових показників і тенденцій, а також подальше дослідження відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій релевантній інформації або відрізняються від прогнозованих сум.

У відповідності до МСА № 520 “Аналітичні процедури” ці операції передбачають порівняння фінансової інформації підприємства з:

- зіставною аналітичною інформацією за минулі періоди;

- плановими показниками діяльності підприємства (наприклад, бюджетом) чи прогнозами аудитора, наприклад, оцінка амортизації;

- аналогічною галузевою інформацією, наприклад, порівняння відношення виручки від реалізації до суми дебіторської заборгованості підприємства із середньо галузевими показниками або з даними по інших подібних підприємствах.

Питання для самоперевірки знань

1. Яких принципів має дотримуватися аудитор для забезпечення належного планування?

2. З яких етапів складається загальна модель планування аудиту?

3. З яких реквізитів складається план проведення аудиту?

4. З яких реквізитів складається програма аудиту?

5. Основні етапи аудиту та їх характеристика.

6. Які існують процедури аудиту?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРОГРАМА АУДИТУ	\|	Тести для самоконтролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.