Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій

Промислові підприємства — це передусім колективи людей, пов’язані спільними інтересами і загальною цілеспрямованою діяльністю. Тобто підприємство —це безперервна взаємодія лю­дей зі знаннями і навичками з вироблення і реалізації споживчих вартостей, озброєних певними засобами виробництва, технологія­ми. На основі такого розуміння промислових підприємств внут­рішньопромислові і комерційні комунікації можна визначити як інформаційну взаємодію людей. «Комунікація (принаймні людська) — це те, — писав американський теоретик комунікації Уїлбур Шрамм, — що здійснюється людьми. Сама по собі, без людей вона не існує. Вона не має нічого магічного, крім того, що в неї вкладають люди, вступаючи в комунікативні зв’язки. У повідомленні немає іншого змісту, крім того, який у нього вклали люди. Хто вивчає комунікацію, той вивчає людей, які вступають у стосунки між собою, своїми групами, організаціями і суспільст­вом загалом» .

Такий концептуальний підхід до визначення й аналізу промис­лових і комерційних комунікацій передбачає насамперед модель двостороннього зв’язку, у якій той, хто надає інформацію, і той, хто її отримує, діють у певних межах взаємовідносин, які склалися між ними, та соціального оточення і конкретної ситуації, що склалася на даний час (рис. 7.6).

Рис. 7.6. Внутрішньопромислові і комерційні комунікації

 

Повідомлення, звернення (сигнали) зазвичай надсилаються з метою інформування, інструктування або переконання тих цільових аудиторій (осіб, груп), на яких розраховані повідомлення, звернення, інформація.
Процес інформування має чотири стадії:

1. Повернення уваги до каналу комунікації.

2. Досягнення сприйняття повідомлення.

3. Інтерпретація повідомлення у певний заздалегідь визначений спосіб.

4. Зберігання інформації для подальшого використання.

Інструктування як вимогливіший процес передбачає ще одну стадію:

1. Стимулювання активного навчання та практичної дії (певного реагування).

Процес переконання цільової аудиторії йде ще далі, додаючи шосту стадію:

1. Сприйняття зміни (готовність до дії) відповідно до бажання або позиції відправника звернення (суб’єкта управління).

Процес інформування з використанням будь-яких комунікацій непростий, ускладнений певними труднощами, що посилюються з реалізацією п’ятої і шостої стадій процесу комунікації. Крім цього, у запропонованій моделі комунікації важливе значення мають два елементи: кодування і декодування. Кодування — це підготовка повідомлення комунікатором А, його переклад та надсилання до того, хто приймає це повідомлення (у даній схемі це комунікатор Б). Розкодування (декодування) — це розшифрування та інтерпретація окремого повідомлення до того, як почати діяти, тобто до певного реагування на це повідом­лення. Недосконалість цих двох елементів процесу комуніка-
ції у промисловості та комерційній діяльності призводить до різ­них колізій у досягненні взаєморозуміння між автором пові­домлення та адресатом, тобто між суб’єктом впливу і цільовою аудиторією.

Керівництво промислових підприємств і комерційних організацій завжди повинне мати «свіжу» інформацію про те, що цікавить громадськість, кожну цільову аудиторію, які потреби та інтереси мають різні групи населення, в якому становищі на сьогодні перебувають партнери і конкуренти, що реально відбувається в інших компаніях, корпораціях, фірмах. Об’єктивну інформацію про все це та інше здатна професійно забезпечити лише досконала за фахом і організаційною структурою служба зв’язків з громадськістю.

Для успішного розв’язання проблем внутрішньопромислових і комерційних комунікацій персонал служби зв’язків з громадськістю будь-якої компанії має бути готовим здійснювати ефективну роботу в таких напрямах: організація і проведення консультацій; раціональне використання комунікацій; організація і проведення дослідження у сфері зв’язків з громадськістю, зокрема комунікацій; розробка і реалізація програм з паблік рилейшнз; підготовка і проведення ПР-компаній і ПР-акцій; інтегрування всіх комунікаційних функцій. Кожен з цих напрямів потребує грамотного методологічного і методичного підходу, раціональних організаційних форм роботи, персональної і колек­тивної відповідальності.

Нині у промисловій, підприємницькій, комерційній діяльності триває процес утвердження самоорганізації, самоуправління, інноваційних підходів у вирішенні будь-яких проблем. Усе це вимагає від спеціалістів служб зв’язків з громадськістю не лише високої фахової підготовки, а й знання синергетики та самооргані­зації як методологічних засад підприємницької і комерційної діяль­ності, суті та методів самоуправління, використання інновацій у практичній діяльності.

Загалом проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій в будь-якій компанії можуть розв’язуватися успішно лише за наявності висококваліфікованого та ефективно працюючого персоналу служби зв’язків з громадськістю, безперервного вдосконалення освітньої і спеціальної підготовки фахівців, підвищення матеріальної і моральної мотивації їхньої праці. Тож існує широке коло діяльності для паблік рилейшнз усередині самої компанії. Практично воно не має чітко окреслених меж, зачіпає питання роботи з персоналом, його підготовки, добробуту, трудових відносин, а також питання гармонії з іншими важливими аспектами управління і самоуправління промисловою, підприємницькою і комерційною діяльністю.

Добре налагоджені зв’язки з громадськістю, комунікації, що ефективно працюють, можуть зробити вагомий внесок у створення позитивної моральної атмосфери, в якій люди працюватимуть зі значно більшою продуктивністю праці, виробля-
тимуть якісні товари за невисокими цінами, ініціюватимуть пропозиції щодо вдосконалення умов праці, використання інновацій, гарантування безпеки праці і т. ін. Усе це дає керівництву промислового підприємництва, комерційної компанії (фірми) можливість відкрито й ефективно спілкуватися на всіх рівнях.
Таким чином, будь-які проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій можна раціонально й ефективно роз­в’язати шляхом активного використання сучасної системи зв’яз­ків з громадськістю, усіх без винятку її елементів.

 


Читайте також:

  1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
  2. III. Проблеми репатріації експатріантів
  3. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  4. VIII розділ. Маркетингова політика комунікацій
  5. VIII. Маркетингова політика комунікацій.
  6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  7. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  8. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  9. Активні операції комерційних банків
  10. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  11. Актуальні проблеми біоетики
  12. Актуальні проблеми економічної безпеки України.




Переглядів: 629

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості зв’язків з громадськістю в комерційній діяльності | Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.301 сек.