ТА ЗМІСТ ЇЇ СТРУКТУРНИХ ЧАСТИН

Після завершення підготовчого етапу студент переходить до розробки структури (композиції) дипломної (або курсової) роботи та її написання.

Перш за все необхідно узгодити кінцевий варіант попередньо розробленого плану з науковим керівником. В остаточному варіанті роботи цей план оформлюється як «Зміст», що відображає структуру роботи. Під час роботи над планом потрібно пам’ятати, що великі за обсягом частини публікацій зазвичай розділяють на менші в такій послідовності: розділ, підрозділ, пункт підрозділу. Зразок «Змісту» дипломних (курсових) робіт подано в Додатку Г.

Дипломні (курсові) роботи всіх кваліфікаційних рівнів складаються з таких структурних елементів:

1) титульна сторінка (див. Додаток А);

2) завдання на дипломну роботу[1] (див. Додаток Б);

3) реферат українською мовою та анотація мовою за спеціальністю (англійською, німецькою, французькою) (див. Додаток В);

4) зміст (див. Додаток Г);

5) список скорочень (якщо потрібний).

6) вступ;

7) основна частина (як правило, складається з двох розділів, кожен із яких закінчується висновками);

8) висновки (з усієї наукової роботи);

9) список використаних джерел;

10) додатки (якщо є).

Титульну сторінку наукової роботи оформлюють українською мовою. Якщо робота написана іноземною мовою, то під назвою обов’язково подається її переклад українською мовою. На титульному аркуші в такій послідовності вказують: офіційну повну назву університету, факультету, кафедри, на якій виконується дипломна робота; назву теми дипломної (курсової) роботи із зазначенням освітньо-кваліфікаційного рівня; виконавця роботи (прізвище, ініціали; шифр групи; шифр напряму або спеціальності); керівника роботи (прізвище, ініціали; науковий ступінь; учене звання; посаду); для дипломної роботи – рецензента (прізвище, ініціали; науковий ступінь; учене звання; посаду); місто та рік виконання роботи.

Завдання на дипломну роботу складає науковий керівник. У ньому зазначають: тему та вихідні дані роботи, дату її подання на кафедру, календарний план виконання етапів роботи тощо. Завдання затверджує завідувач випускової кафедри. В обумовлений термін, на попередньому захисті, студент звітує про виконання зазначених етапів «Завдання» перед членами кафедри, які визначають ступінь готовності дипломної роботи.

У рефераті українською мовою коротко (не більше ніж ⅔ однієї друкованої сторінки) подають результати дипломної (курсової) роботи. У ньому зазначають кількість сторінок, таблиць, джерел, додатків; об’єкт, мету та методи дослідження, отримані результати, їхню практичну значущість. На завершення наводять перелік ключових слів, що складається з 5–10 термінів та термінологічних словосполучень, які найкраще відбивають зміст роботи. Ключові слова подають у називному відмінку та друкують окремим абзацом через кому великими літерами.

Анотація (англійською, німецькою, французькою мовою) коротко передає основний зміст роботи (1−2 абзаци). Її друкують на тій же сторінці, що й реферат.

Зміст бажано розмістити на одному аркуші. Він точно передає назви розділів, підрозділів і підпунктів з посиланням на сторінку, з якої починається той чи той структурний елемент роботи.

Список скорочень (якщо потрібний) містить найчастіше вживані скорочення, запроваджені автором роботи.

Вступ дипломної (курсової) роботи обов’язково повинен містити:

- обґрунтування вибору теми та короткий огляд ступеня її вивченості (преамбулу);

- визначення новизни, актуальності, теоретичного та практичного значення теми дослідження;

- об’єкт і предмет дослідження;

- формулювання мети і завдань дослідження;

- вказівку на теоретичні засади і методи дослідження;

- опис обсягу, структури та джерел фактичного матеріалу.

З’ясовуючи актуальність теми наукової роботи, студент у 2–3 абзацах пояснює, чому обрана тема заслуговує на увагу та вивчення, доводить, що досліджувані проблеми на сьогодні є важливими для теоретичного і практичного осмислення.

Обов’язковим елементом вступу є аналіз ступеня розробленості наукової проблеми, який формулюється на основі критичного вивчення літератури за темою роботи. Потрібно згадати вчених, які досліджували ті чи ті аспекти заявленої наукової проблеми, причому не просто перерахувати прізвища, а зробити посилання на конкретні джерела, статті, монографії. Імена відомих учених та назви їхніх праць не перераховують хаотично, а групують відповідно до логіки дослідження. Однак, щоб штучно не збільшувати обсяг вступу, увагу в ньому потрібно зосередити на фундаментальних працях, а повний огляд наукових та інших джерел й аналіз стану проблеми, що вивчається, подати в першому (теоретичному) розділі основної частини.

Після короткого огляду ступеня наукової розробленості проблеми студент окреслює новизну власного дипломного (курсового) проекту або з’ясовує, що він містить такого, чого раніше в дослідженнях не було.

У вступі обов’язково формулюють мету роботи. Починаючи наукові пошуки, студент повинен чітко визначити, яких результатів він прагне досягти. Формулювання мети повинне бути чітким і коротким. Її призначення – показати стратегію наукової роботи. Після мети зазначають завдання дослідження, розв’язання яких дозволяє досягти поставлену мету. Завдання можуть проектуватися на назви розділів і підрозділів дипломної (курсової) роботи. І це не дивно, оскільки студент працює над тим чи тим розділом, щоб розв’язати окремі завдання, що безпосередньо стосуються загальної теми дипломного (курсового) дослідження.

Визначення об’єкта і предмета дослідження часто викликає труднощі у студентів. Об’єкт – це сфера, конкретні мовні явища, на які спрямована увага суб’єкта (у нашому випадку виконавця наукової роботи). Предмет – це той бік, та точка зору, з якої досліджують об’єкт, інакше – аспекти аналізу мовних явищ. Наприклад, якщо тема роботи «Арготизми в сучасній англійській (німецькій, французькій) мові: когнітивні, культурологічні та семантико-синтаксичні аспекти», то об’єктом дослідження будуть арготизми в англійській (німецькій, французькій) мові, дібрані з різних емпіричних джерел, а предметом – когнітивні, культурологічні та семантико-синтаксичні аспекти їх вивчення. Як правило, предмет дослідження багато в чому збігається з темою роботи.

У вступі студент також указує на теоретичне значення та практичну цінність результатів своєї роботи. Теоретична цінність – це той доробок, навіть невеликий, який вносить дана робота в науку. Під практичною значущістю розуміють ту користь, яку конкретна дипломна (курсова) робота може мати для спеціалістів-практиків.

Після вище названого обов’язково потрібно вказати методи, які використовував студент у своєму дослідженні. Вибір тих чи тих загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методів визначається завданнями дослідження.

Описуючи емпіричну базу роботи, студент указує, який саме матеріал і в якому обсязі він досліджував з метою перевірки тих чи тих теоретичних висновків.

Оскільки вступ повинен давати загальне уявлення про виконане дослідження, рекомендуємо створювати його не на початку роботи над дослідженням, а на заключному етапі, коли результати будуть виглядати вже достатньо обґрунтованими відповідно до поставлених завдань. Обсяг вступу не повинен перевищувати 10 % від загального обсягу роботи.

Основною частиною дипломної або курсової роботи називають дослідницьку описову частину праці, яка містить виклад основних спостережень і результатів дослідження. Вона складається з розділів із конкретними назвами. Дипломна (курсова) робота зазвичай передбачає два розділи.

Назви розділів не повинні збігатися з назвою дипломної (курсової) роботи в цілому. «Основна частина», «Перший розділ», «Другий розділ» – це умовні позначення, яких не потрібно вживати, оформлюючи «Зміст» і саму роботу.

Зміст першого розділу, як правило, висвітлює теорію питання. У ньому зазвичай аналізують питання, пов’язані з досліджуваною темою, історією вивчення проблеми; розглядають різноманітні погляди та підходи до аналізу тих чи тих мовних явищ; формулюють теоретичну концепцію роботи; наводять робочі визначення основних понять; обґрунтовують принципи подальшої класифікації фактичного матеріалу. Для дипломної роботи спеціаліста та магістра обов’язковим є підрозділ «Методологія роботи та методика дослідження заявленого об’єкта».

Удругому розділірозглядають конкретний мовний матеріал: висвітлюють спостереження, що проводилися студентом, отримані результати; подають об’єктивний аналіз дібраного фактичного матеріалу; роблять узагальнення. Текст дослідження обов’язково ілюструють фактичним матеріалом. Але приклади не повинні перевантажувати основну частину наукової роботи, тому переважну більшість їх подають у додатках.

Лінгвістичні роботи потребують вичерпного, повного опису вивчених мовних фактів. Однак надмірна кількість прикладів і різного роду деталей руйнує композицію, порушує цілісність викладу матеріалу. Велика кількість конкретних фактів розпорошує увагу та відволікає від основної ідеї. У такому випадку на підставі отриманих даних висувають певне положення, роблять висновок і підтверджують це кількісними даними (у вигляді діаграм, таблиць, малюнків). У тексті роботи наводять найбільш яскраві приклади, які графічно виокремлюють відступом від абзацу. Аналізовані приклади виділяють курсивом, а явище, на яке спрямовано увагу, ще й підкреслюють.

Пишучи дипломну (курсову) роботу, особливу увагу необхідно звертати на оформлення цитат і посилань. Варто зазначити, що посилання – це більш важливий елемент роботи, ніж може видатися на перший погляд. Саме через цитати і посилання студент повинен показати, на які джерела він спирався, створюючи той чи той розділ своєї роботи, а читач повинен одразу зрозуміти, які фрагменти тексту студент запозичує в інших авторів, чи дослівно він їх цитує або викладає своїми словами, де закінчується переказ чужих думок і подаються власні висновки, міркування автора. Якщо ж читачу дипломної (курсової) роботи розібратися в цих питаннях складно або неможливо, є підстави звинуватити автора в недбальстві, недобросовісності або навіть у плагіаті. Якщо необхідно в роботі навести великий фрагмент (сторінку або півсторінки) тексту іншого дослідника, краще це зробити, переказавши своїми словами і, звісно, пославшись на джерело.

Цитування не повинно бути надмірним. Не рекомендується наводити на одній сторінці більше двох цитат. Довжина цитати не повинна перевищувати 5–7 рядків. Цитування необхідне переважно для підтвердження тих чи тих тверджень і висновків. Найважливішими в дипломній (курсовій) роботі є власні думки, аргументовані висновки, тобто особисте дослідження автора. Дуже важливо, щоб усі розділи роботи були логічно пов’язані між собою і послідовно наближали автора до тієї мети і завдань, які були сформульовані у вступі.

Оформлюючи основну частину роботи, важливо дотриматися певних пропорцій. Співвідношення розділів повинно бути таким: теоретична частина становить ⅓ від основної частини дипломної роботи бакалавра і спеціаліста та ½ дипломної роботи магістра. Співвідношення теоретичної та дослідницької частини курсової роботи може бути довільним. Кожен розділ основної частини (і теоретичний, і практичний) завершується висновками (не менше чотирьох пунктів), у яких узагальнено результати проведеного аналізу теоретичних питань або мовних фактів.

Висновки, що завершують усю роботу, повинні випливати з її змісту і бути результатом власних роздумів автора. Висновки відображають загальні результати роботи без додаткової аргументації, вони не повинні містити зайвих деталей. У висновках зазвичай відсутні конкретні приклади (або їх дуже мало), цитати і розгорнуті міркування. Чим чіткіше сформульовані висновки, тим простіше судити про результати, отримані автором.

Висновки до розділів не повинні дослівно повторюватися у висновках до всього дипломного (курсового) дослідження. Зазвичай вони займають не більше 10 % від загального обсягу роботи.

Завершує роботу список використаних джерел, до якого включають усі використані автором у процесі підготовки і написання дипломної (курсової) роботи праці незалежно від того, чи є на них посилання в тексті.

Додатки (якщо є) зазвичай містять матеріали, необхідні для документального підтвердження роботи, що проводилася, і її окремих положень, але без яких можна обійтися, викладаючи матеріал в основній частині. Це можуть бути складені студентами таблиці, словники, ілюстрації (схеми, діаграми та ін.).

Обов’язковою складовою дипломної (курсової) роботи є наукова доповідь студента на захисті, так зване «Резюме» іноземною мовою. Це виступ студента, який обговорюють під час захисту, але «Резюме» не є структурним елементом самої наукової роботи (до дипломної (курсової) роботи не брошурується).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ (КУРСОВИХ) РОБІТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.