Найбільша густота автодоріг — у країнах Західної Європи та в Японії.

Важливу роль відіграють трансконтинентальні магістралі, які сполучають протилежні береги материків: Трансамазонське шосе (від східного берега Південної Америки до західного), Панамериканське шосе (від Канади до Аргентини). Сім автобанів широтно перетинають США. Прокладена через Сахару асфальтована дорога сполучила узбережжя Середземного моря з країнами Гвінейської затоки. Трансазіатська магістраль пролягла через території 15 держав регіону. Водночас автомобільний транспорт є неекологічним. Автомобілі дають половину всіх шкідливих викидів в атмосферу. Сьогодні намагаються застосовувати нові види палива, які менше забруднюють довкілля: рідкий водень, спирт, природний газ. Створено автомобілі, що працюють на сонячних батареях. Проте до масового залучення нових технологій ще далеко. Автотранспорт також залишається найбільш аварійно небезпечним. У світі під колесами автомобілів щорічно гинуть близько 200 тис. чол. Виходом із цієї ситуації є поліпшення якості доріг та підвищення культури водіння.

Морський транспорт є одним із найдавніших, проте й нині зберігає свою першість у вантажоперевезеннях. 70 % світового товарообігу припадає саме на нього. Бурхливому розвитку морського транспорту в другій половині XX ст. сприяло зростання залежності більшості високорозвинених країн від заморського постачання палива та сировини, а також від збуту власної продукції. Тому 80 % морських перевезень є міжнародними і лише 20 % — каботажними (між портами однієї країни). Одночасно зі зростанням ролі морського транспорту в перевезенні вантажів через низьку швидкість він втрачає значення в пасажироперевезеннях. Сучасний торговельний флот світу налічує понад 80 тис. морських суден, які плавають під прапорами близько 160 держав. Найбільший за тоннажем флот мають дві невеликі країни, що розвиваються: Панама та Ліберія. Це пояснюється тим, що судна під прапором цих країн мають пільги у вигляді зменшеного оподаткування, дешевої робочої сили тощо. Свій прапор «продають» також Кіпр, Багамські острови, Маршаллові острови, Мальта, Вануату та деякі інші держави. Великий торговельний флот мають Японія, Норвегія, США, Греція, Росія, Китай. Морський флот України за вантажомісткістю посідає п'ятнадцяте місце в світі. Основним товаром, який перевозять морем, є нафта, тому майже 1/3 всього торговельного флоту становлять судна для рідких вантажів — танкери (з англ. — бак, цистерна). На них також перевозять кислоти, спирт, патоку, китовий жир, а останнім часом — скраплений газ. Третина флоту світу припадає на балкери — судна для перевезення насипних вантажів. Якщо раніше вони були універсальними, то нині — спеціалізовані: рудовози, вуглевози, лісовози, зерновози, банановози та ін. Швидко зростає частка контейнеровозів, які завантажують не вертикальним, а горизонтальним способом. Тропічні фрукти, м’ясо та іншу продукцію, що швидко псується, перевозять рефрижераторами (з лат. — охолоджую).

Географію морського транспорту визначає мережа морських портів, їх у світі понад 30 тис., проте найважливіших, що мають міжнародне значення, — близько 2700. Найбільше портів у Європі — понад 900. Основним показником роботи порту є його вантажообіг. Найбільшими вважаються морські порти, що приймають понад 50 млн т вантажів щороку. Є порти універсальні, які працюють з різноманітними вантажами, і спеціалізовані, зорієнтовані на один товар. Універсальних портів-велетнів — понад 50, з них

10 — у Китаї, 8 — у Японії, 7 — у США. Найбільшим морським портом світу є Сінгапур. Крізь нього проходить 646 млн т вантажів щороку. До найбільших портів світу належать також Шанхай (604 млн т на рік) та Сянган (524 млн т на рік) у Китаї. Порт Роттердам у Нідерландах називають «морськими воротами» Європи. У ньому одночасно можуть розміститися 375 суден.

Найважливіші морські траси проходять Атлантичним океаном. На нього припадає майже 2/3 морських перевезень. Зростає роль Тихого океану, частка якого вже становить 1/4. Це пояснюється швидким економічним піднесенням багатьох країн на його узбережжі. На Індійський океан припадає понад 1/10 обсягу морських перевезень. Більшість шляхів у ньому спрямовані до Перської затоки. Значення Північного Льодовитого океану невелике.

Міжнародними морськими каналами є Суецький (споруджений у 1869 p., довжина — 193 км), Панамський (працює з 1920 p., довжина — 82 км) та Кільський (відкритий у 1895 р. на території Німеччини, довжина — 99 км). Найважливішими для морського судноплавства протоками вважаються Ла-Манш, Ересунн, Гібралтарська, Ормузька, Малаккська, Босфор.

Внутрішній водний транспорт використовує для судноплавства річки, озера та внутрішні судноплавні канали. Він обслуговує переважно внутрішні потреби держав і поступається за пасажиро- та вантажообігом іншим видам. Найбільший річковий та озерний флот мають США, хоча вони поступаються протяжністю внутрішніх водних шляхів Китаю та Росії.

У США 3/4 усіх шляхів припадають на штучні водойми, в тому числі найдовший Береговий канал (5580 км). Головним районом внутрішнього судноплавства Північної Америки є система Великих Американських озер та р. Святого Лаврентія. Для внутрішніх перевезень у США важливе значення має р. Міссісіпі. У Європі найбільшими міжнародними судноплавними річками є Дунай і Рейн, в Азії — Тигр, Ганг та Меконг, в Африці — Ніл, Нігер та Замбезі, в Латинській Америці — Парана і Ріо-Гранде.

Для внутрішніх перевезень у Росії найбільше використовуються річки Волга, Об, Єнісей, Лена та кілька судноплавних каналів, що сполучають Балтійське море з Чорним та Каспійським, в Україні — Дніпро, у Китаї — Янцзи та Великий канал, у Бразилії — Амазонка.

Трубопровідний транспорт виник у середині XIX ст. у США, проте найбільшого значення набув у XX ст. Цей вид транспорту є найдешевшим для доставки рідких та газоподібних вантажів. Нині трубопровідний транспорт посів третє місце за вантажообігом, поступившись лише морському та залізничному. Він перекачує 97 % нафти та майже весь природний газ. Загальна довжина трубопроводів перевищує 1,5 млн км. З них

700 тис. км становлять газопроводи, 500 тис. км — нафтопроводи, решту — продуктопроводи, якими транспортують різні хімічні речовини (аміак, етилен, гас тощо). За довжиною трубопроводів провідне місце посідають США, Росія та Канада. Найдовшим у світі нафтопроводом є «Дружба» (5,5 тис. км), який починається в Росії і, прямуючи територією України, забезпечує нафтою держави Центральної Європи. Серед газопроводів немає рівних «Прогресу» (4,5 тис. км), який транспортує західносибірський газ із Росії через територію нашої країни до Європи.

У період НТР прокладено підводні трубопроводи, загальна довжина яких перевищує довжину земного екватора. Найдовшим (2,5 тис. км) з-поміж них є середземноморський газопровід, що сполучив Алжир з Італією. Найбільша мережа підводних трубопроводів працює у Північному морі та Мексиканській затоці. Вже з’явилися перші пульпопроводи, якими транспортують подрібнене вугілля, руди металів, фосфорити, вапняк.

Повітряний транспорт є наймолодшим, а за темпами свого розвитку випереджає всі інші види транспорту. Останнє місце авіатранспорту за вантажообігом пояснюється високою собівартістю перевезень. Повітряні перевезення використовуються для транспортування вантажів, що швидко псуються: тропічних фруктів, екзотичних квітів, а також пошти й коштовностей. Роль повітряного транспорту в перевезенні людей зростає. За цим показником він поступається лише автомобільному та залізничному, а в міжконтинентальних перевезеннях є навіть першим.

Передові позиції за авіаперевезеннями пасажирів посідають США, Японія, Велика Британія, Канада, Франція, Німеччина, Австралія. 55 % усіх перевезень припадають на міжнародні лінії, 45 % — на внутрішні. Основу світового повітряного транспорту становить мережа аеропортів. У світі їх налічується близько 25 тис. Найбільшими вважаються аеропорти, пасажирообіг яких становить понад 10 млн чол. на рік. Половина їх — у США. Найбільше пасажирів приймають американські аеропорти Атланта (90 млн щорічно) та О'Хара в Чикаго (69,4 млн). Деякі великі міста обслуговує кілька аеропортів: Москву — 5, Нью-Йорк — 3, Париж, Лондон, Токіо, Київ — по 2.

Транспорт – одна з найважливіших галузей господарства, яка забезпечує зв’язки між виробниками й споживачами, становить матеріальну основу географічного поділу праці. Залежно від рівня розвитку різних видів транспорту виділяють чотири основні типи транспортних систем:

Перші два типи – Північноамериканський ( США, Канада, Австралія ) і Західноєвропейський – характерні для високорозвинутих країн. Тут пропорційно розвинуті всі види транспорту, але в першому в пасажирських перевезеннях переважають повітряний і автомобільний, а в другому переважає залізничний, у вантажних – автомобільний транспорт. Країни, де переважає залізничний транспорт – Індія, Пакистан, Алжир, Туніс, Марокко, Замбія, Уругвай, Аргентина тощо відносяться до третього типу. До четвертого зараховують країни, в яких переважає один вид транспорту: автомобільний (Афганістан, Ємен, Ефіопія, Саудівська Аравія та ін. ) або річковий ( Судан, Конго, Парагвай тощо ). Густота транспортної мережі в розвинутих країнах 50 км/100 кв. км.

Основний вид сухопутного транспорту – залізничний, але його роль в епоху НТР дедалі знижується. За протяжністю залізниць на першому місці стоять США, за густотою залізничної мережі – Бельгія та ФРН. Найшвидкісні лінії У Японії, Франції, ФРН, Італії, Великобританії, США 9160-200 км/год). Залізницями в основному перевозять зерно, вугілля, сталь, залізну руду.

Автомобільний транспорт -відіграє головну роль у перевезеннях пасажирів та вантажів на короткі відстані. Найбільш розвинутий у розвинутих країнах. Побудовані трансконтинентальні магістралі – від Тихого до Атлантичного океану в США і Канаді, через Сахару в Африці, транс амазонська магістраль.

Трубопровідний транспорт –розвивається швидко, основні райони – Північна Америка, Європа, Південно-Західна Азія. Найкрупнішими власниками трубопроводів є США і Росія.

Морський транспортвідіграє значну роль у світовому вантажообігу. ½ всього тоннажу припадає на нафту і нафтопродукти. Основні судноплавні шляхи проходять через Атлантичний океан, на його узбережжі розташовані найбільші порти світу: Роттердам, Антверпен, Нью-Йорк, Філадельфія, Марсель, Гамбург, Лондон. Найбільший флот мають: Японія, Великобританія, Греція, Норвегія, США, Франція, Італія.

“Країни дешевого прапору” – Панама, Ліберія, Кіпр.

Річковий транспорт –велике значення у США, Росії, Канаді, ФРН, Нідерландах, Китаї.

Повітряний транспорт -провідна роль у перевезенні пасажирів. Найбільші пасажирообіги мають США, ФРН, Японія, Великобританія, Канада, Австралія. Найбільші аеропорти світу: Чикаго, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Лондон, Париж, Сінгапур.

• Транспортна система світу складається з наземних (залізничний та автомобільний), водних (морський, річковий і озерний) та інших (трубопровідний і авіаційний) видів транспорту.

• Залізничний транспорт є другим за пасажиро- та вантажоперевезеннями. У високорозвинених країнах здійснюється електрифікація залізниць, набувають поширення швидкісні траси, водночас частина залізниць замінюється автомобільними дорогами. Найбільшу довжину залізниць мають США, Канада та Росія.

• Автомобільний транспорт є головним за пасажироперевезеннями. Нині багато уваги приділяється пошуку нових видів чистого автомобільного пального та поліпшенню якості доріг. Найбільшу довжину автошляхів мають США, Індія та Японія.

• Морський транспорт здійснює 80 % вантажоперевезень. Його основою є торговельний флот, найбільшу частину якого становлять танкери. Найчисленніший флот мають Панама й Ліберія. Серед морських портів найбільшим є Роттердам у Нідерландах. Міжнародними морськими судноплавними каналами є Суецький, Панамський та Кільський.

• Нині зменшується значення внутрішнього водного транспорту, зростає роль

трубопровідного та повітряного. Найбільша густота трубопроводів та авіаліній — у високорозвинених країнах.

Форми міжнародних економічних зв’язків:міжнародна торгівля, ринок послуг, ринок капіталу, валютний ринок, ринок праці, науково-технічне співробітництво, послуги транспорту, міжнародний туризм.

¾ зовнішньої торгівлі припадає на розвинуті країни, в т.ч. 1/3 – США, ФРН, Японію. Основне місце займає продукція обробної промисловості, особливо машинобудування. Структура експорту країн, що розвиваються, дещо змінилася, зменшилася залежність від вивозу 1-2 видів сировини, крім країн-експортерів нафти. Але й тепер країни, що розвиваються, залишаються основними поставщиками нафти, міді, бавовни, природного каучуку, кави, какао, цукру, бананів.

Прискореними темпами розвивається обмін інформацією, будівельно-монтажними послугами, обслуговуванням придбаних машин. Кредитно-фінансові відносини виявляються в наданні позик, кредитів, у розвинутих країнах – у вивезенні капіталу. Найбільшими інвесторами є США, Японія, ФРН, Франція, Італія. З’явилися інвестиції країн-експортерів нафти (Саудівської Аравії, Кувейту, ОАЕ), Республіки Кореї, Тайваню в економіку європейських країн і США.

Головним регіоном міжнародного туризму залишається Європа, особливо Італія, Іспанія, Швейцарія. Галуззю міжнародної спеціалізації туризм стає і для багатьох країн, що розвиваються.

Зовнішні економічні зв’язки. В умовах міжнародного географічного поділу праці та міжнародної економічної інтеграції зростає роль міждержавних економічних відносин. Головними їх формами є: зовнішня торгівля, кредитно-фінансові відносини, науково-технічні зв’язки, надання послуг та міжнародний туризм.

У світовій торгівлі 3/4 усього товарообігу припадають на високорозвинені країни. За міжнародним товарообігом та абсолютними розмірами експорту в світі немає рівних Німеччині. Кредитно-фінансові відносини виявляються у вивезенні капіталу. Це найбільше характерно США, які вивозять капітал до країн Західної Європи, Канади, країн, що розвиваються. Науково-технічні зв’язки полягають в обміні науково-технічними знаннями та здійсненні міжнародних проектів і розробок. Дедалі більше на розвиток світової економіки впливає надання послуг: транспортних, рекламних, банківських, готельних, охоронних, медичних. Однією з найбільш прибуткових форм надання послуг є міжнародний туризм. Туристів приваблює передусім Європа. Сюди їдуть 65 % усіх туристів. Найбільші прибутки від міжнародного туризму одержують США.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Головними видами транспорту є: наземний (залізничний, автомобільний), водний (морський, річковий, озерний) та інший (трубопровідний, авіаційний, електронний).	\|	Тема 1.5. Глобальні проблеми людства. (2 год.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.