Класифікація податків відводить кожному податку відповідне місце у податковій системі, завдяки чому вона виконує певні прогностичні функції (обґрунтовується необхідність введення кожного нового виду податку).
1 За характером дії або формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі.
2 За економічним змістом об'єктів оподаткування податки поділяються на податки з доходів, із споживання, із майна.
3 За джерелом сплати податки поділяються на ті, що сплачуються з прибутку (доходів), і ті, що включаються у витрати виробництва.
4 Залежно від органу, який стягує податки і розпоряджається ними, податки поділяються на загальнодержавні і місцеві.
5 За порядком формування і використання податки поділяються на загальні, спеціальні.
Податкова політика
Податкова політика - це діяльність держави у сфері акумулювання і використання податків.
Податкова політика залежить як від об'єктивних економічних законів, так і від суб'єктивних факторів.
Вона має базуватися на загальних принципах:
- виваженості;
- наукової обґрунтованості;
- оптимальності вилучення доходів суб'єктів через податки.
Податкова політика має бути зорієнтована на максимальне повернення податків через розширення обсягу суспільних послуг.
Податкова система
Податкова система являє собою певним чином упорядковане різноманіття податків відповідно до різноманіття господарської діяльності і економічних відносин.
Принципи побудови податкової системи
- податок має бути визначеним;
- строки сплати податків мають бути такими, щоб максимально задовольнити платника;
- спосіб обкладання податком, суми сплати податків мають бути зрозумілими для платника;
- втрати на стягнення податків мають бути мінімальними.
Податкова система, як і будь-яка наука, повинна задовольняти загальні вимоги:
- бути стабільною;
- мати розвинену регулярну функцію;
- бути достатньо гнучкою;
- бути рухливою, “чутливою” до змін у формуванні доходів;