• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Організація і методика аудиту праці та її оплати

Організація та методика аудиту МШП

В першу чергу аудитором встановлюється правомірність віднесення матеріальних цінностей до МШП.

Згідно П(С)БО 9, до складу МШП відносяться ті, які використо­вуються протягом не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше року.

Будь-які предмети, що придбаються для подальшого перепродажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

В обліковій політиці підприємства МШП поділяють на дві групи: одна частина їх належить до запасів і відображається у балансі в розділі "Оборотні активи", інша - входить до складу матеріальних необоротних активів і відображається в розділі "Необоротні активи".

При перевірці оборотних МШП, слід пам’ятати, що знос по них не нараховується і їх вартість списується на витрати з подальшою організацією оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації та відпо­відальними особами протягом терміну фактичного використання таких предметів.

Перевірка передачі МШП в експлуатацію зводиться до встанов­лення правильності та правомірності їх списання на витрати у податковому обліку.

При перевірці руху МШП встановлюють випадки передчасної за­міни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації.

При поверненні на склад з експлуатації МШП, придатних для по­дальшого використання, вони оприбутковуються Дт 22 Кт 71. Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів по однорідних групах.

Ретельній перевірці підлягають акти на списання МШП. У комісії зі списання МШП повинні брати участь кваліфіковані фахівці. Пр списанні МШП має бути документ, що підтверджує здавання їх в утиль, сировину чи металобрухт. Аудитор звертає також увагу на списання МШП при звільненні працівників.

Заключним етапом перевірки оборотних МШП є співставлення аналітичних і синтетичних даних обліку. Після підтвердження цих даних проводиться їх співставлення з даними Головної книги і звітними дани­ми.

Аудитор перевіряє тотожність відображення даних в активі балан­су по рядку "Виробничі запаси" на початок і кінець звітного періоду в співставленні з відповідними кінцевими даними журналу № 5, а також перевірки їх достовірності шляхом порівняння з сумами інвентаризацій­них відомостей.

Нормативна база:

1) Кодекс Законів про працю від 10.12.71р..

2) Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95р. № 108.

3) Закон України "Про відпустки" від 15.11.96р. № 504.

4) Закон України "Про колективні договори та угоди" від 01.07.93р. № 3356.

5) Податковий Кодекс України.

6) Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.95р. № 100

7) Порядок обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат
за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений Постановою КМУ від 26.09.01р. № 1266 в редакції від 22.02.2006р.

8) П(С)БО 16 "Витрати".

9) П(С)БО 26 "Виплати працівникам".

10) Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого
часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від
04.10.2006р. №359.

11) Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики Украї­ни від 19.04.2006р. №138.

12) Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5.

14) Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом
Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. № 286.

Аудит формування і використання ФОП включає:

1) дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;

2) вибір раціональних форм оплати праці;

3) своєчасне впровадження прогресивних розцінок;

4) обґрунтованість розміру ФОП в допоміжних виробництвах;

5) доцільність впровадження контрактної форми оплати праці;

6) структуру джерел формування ФОП;

7) ефективність використання ФОП та правильність відображення в обліку і
фінансовій звітності;

8) наявність та правильність документів, на підставі яких нараховується заробітна плата;

9) правильність нарахування заробітної плати готівкою та в натуральній
формі.

На початковому етапі з'ясовується правильність записів в особистих спра­вах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок та надбавок при обчисленні заробітної пла­ти, оформлення документів, на підставі яких нараховується заробітна плата ( та­белі обліку робочого часу, наряди, контракти, розрахункове - платіжні відомості тощо).

Форми і системи оплати праці, розцінки, ставки, схеми посадових окладів, -премій, надбавок підприємства встановлюють самостійно у колективному догово­рі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами. Конк­ретні розміри ставок, окладів, розцінок тощо власник встановлює із врахуванням законодавства. Особи, що працюють за сумісництвом, одержують зарплату за фа­ктично виконану роботу. Робота в надурочний час оплачується в подвійному роз­мірі годинної ставки.

Аудитором аналізується доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час перевірки встановлюється правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. До­тримання їх відповідності встановлюють шляхом порівняння з штатним розкла­дом, нормативами, розмірами реалізації продукції тощо.

Для нарахування основної зарплати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), при­своєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного об­ліку відпрацьованого ними часу за період (місяць).

При нарахуванні основної зарплати працівникам, яким встановлена відряд­на оплата праці, крім табеля треба мати дані про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Аудит розміру ФОП в допоміжних виробництвах повинен здійснюватися на основі прогнозних обсягів робіт, нормативів затрат часу, затверджених підприєм­ством, а також посадових окладів, тарифних ставок і положень з оплати праці..

Аудитор вибірково перевіряє наявність трудових книжок. Особливо уважно слід перевірити табель обліку робочого часу на предмет наявності підставних осіб, яким нараховують заробітну плату,

При перевірці контрактної форми оплати праці, аудитору слід врахувати, що контракт є особливою формою трудового договору з строком дії від 1 до 5 років, в якому права, обов'язки, відповідальність сторін, умови організації праці та припинення дії визначається за згодою сторін.

Об'єктом аудиту є також середньооблікова чисельність працівників. Вона повинна бути розрахована у відповідності до Інструкції зі статистики чисельності № 5. Фактична чисельність перевіряється шляхом співставлення наявних трудо­вих книжок та табеля обліку робочого часу.

Аудитору слід з'ясувати, чи використовується на підприємстві праця інва­лідів і чи є наявні документи.

При перевірці розрахунків з працівниками по заробітній платі встановлю­ють ідентичність даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку по рахунку 66, Головній книзі та балансі на однакову дату. Для цього звіряють сальдо на перше число відповідного періоду в Головній книзі і балансі з підсумковими сумами до видачі розрахункове - платіжних відомостей,

Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зло­вживань, неповного утримання авансів, повторного списання грошових докумен­тів (із віднесенням виплат у дебет рахунку 66), зменшення дебіторської або збі­льшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з однієї розра­хункової відомості в іншу тощо.

Аудитору слід перевірити достовірність первинних документів (табелів об­ліку робочого часу, особових рахунків, платіжних відомостей тощо).

Під час перевірки правильності нарахування і виплати зарплати слід вста­новити:

1) чи відповідають дані відомостей на виплату зарплати спискам працівників;

2) наявність у відомості підписів керівника і бухгалтера;

3) чи немає у відомостях виправлень і підчисток;

4) правильність підрахунків у платіжних відомостях;

5) чи правильно здійснені утримання із зарплати;

6) ідентичність підписів працівників у відомості та особистій справі.
Премій та заохочення визначають на основі положення, яке розробляється на основі колективного чи типового договору.

Під час перевірки виплати премій слід встановити, чи виконано умови, згід­но з якими виплачується премія шляхом перевірки усіх показників з даними бух­галтерського і статистичного обліку; чи дотримано порядку зниження розміру чи позбавлення премій тощо.

Аудит правомірності виплат премій за загальні показники роботи базуєть­ся на встановленні достовірності даних про кінцеві фінансові результати, досяг­ненні прогнозного рівня валового доходу, реалізації продукції в цілому по під­приємству та за окремими підрозділами.

Одним із складних етапів аудиту є перевірка правомірності віднесення на собівартість продукції, робіт, послуг витрат на заробітну плату та нарахувань до соціальних фондів. При перевірці цього питання слід керуватися П(С)БО 16, 26 та Методичними рекомендаціями з формування собівартості у відповідній галузі. Стосовно віднесення вказаних витрат у податковому обліку слід керуватися Податковим Кодексом України.

Здійснюючи аудиторське дослідження, необхідно впевнитися, що у суб'єкта господарювання відсутні типові помилки і порушення в обліку і звітності у розра­хунках з оплати праці, а саме:

1) сума нарахованої зарплати за даними первинної документації не відповідає даним облікових регістрів, що свідчить про викривлення оборотів і залишків
по рахунку 66. Як результат - не вірно відображені витрати на оплату праці в по­датковому обліку. Аудитор повинен встановити істину, і йому потрібно провести
наскрізне тестування від нарахування зарплати до відображення в звітності;

2) віднесена на собівартість продукції зарплата не підтверджена відповідними документами про фактично відпрацьований час, про виконання робіт, що не дає можливості підтвердити обґрунтованість нарахування зарплати та достовір­ність показника собівартості продукції;

3) при віднесенні зарплати на витратні рахунки порушено принцип
нарахування та відповідності доходів і витрат, в результаті чого перекручені показники собівартості та прибутку;

4) неправильно застосовані посадові оклади, норми, розцінки;

5) при нарахуванні відпускних, лікарняних, інших виплат неправильно
встановлений середній заробіток та інше.

При аудиті розрахунків з оплати праці обов'язково перевіряють правиль­ність утримання податку на доходи фізичних осіб та утримання єдиного соціального внеску. При цьому слід мати на увазі, що вказані податок і внесок повинні перерахову­ватися до бюджету та до фонду одночасно з отриманням заробітної плати в бан­ку.

Аудитору слід з'ясувати наявність депонованої зарплати, порівняти суми у відомостях з книгами обліку розрахунків з депонентами, а також встановити реа­льність виплати таких сум.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. II. Організація і проведення спортивних походів
3. II. Організація перевезень
4. II. Організація перевезень
5. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
6. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
7. Адаптація працівників.
8. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
9. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
10. Адміністративно-територіальна організація
11. Акти з охорони праці в організації.
12. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.

Переглядів: 994