Оцінка кредитоспроможності позичальника.

Під кредитоспроможністю позичальника розуміють здатність юридичної чи фізичної особи повністю й у зазначені терміни виконати всі умови кредитн угоди.

Під платоспроможністю розуміють спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. Кредитоспроможність позичальника на відміну від його платоспроможності не фіксує неплатежі за поточний період або на яку-небудь дату, а прогнозує його платоспроможність на найближчу перспективу. Кредитоспроможність — це якісна оцінка позичальника, яка дається банком до розв'язання питання про можливість та умови кредитування і дає змогу передбачити ймовірність своєчасного повернення позик та їх ефективного використання.

У процесі аналізу кредитоспроможності клієнта використовуються такі методи аналізу: метод коефіцієнтів, метод групувань, метод порівнянь, рейтингові системи оцінки тощо.

Основне джерело внутрішньої інформації — фінансові звіти позичальника (баланс, звіт про прибутки і збитки). Розрахунок різних коефіцієнтів на основі цих звітів дає змогу глибше проаналізувати справжній стан справ потенційного позичальника, оцінити перспективи його розвитку і здатність погасити позику.

Нарівні з цим вивчається репутація позичальника, його чесність, порядність, взаємовідносини з іншими банками, компетентність керівників, досвід і знання справи, потенційні можливості, особистий фінансови стан позичальника, ринк вартість підприємс

Основними критеріями оцінки банком кредитоспроможності позичальників є показники, що характеризують ліквідність балансу. Ліквідність балансу можна визначити як засіб покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення в гроші яких відповідає строку погашення зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу клієнта дає можливість оцінити здатність і вірогідність повернення взятих у борг коштів відповідно до умов кредитног договору.

Аналіз полягає у зіставленні коштів, за активом згрупованих за ступенем їх ліквідності і розміщених у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованих у порядку збільшення строків.

У банківській практиці використовують ряд показників, що характеризують фінансовий стан позичальника. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюється кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних (кредитних) операцій та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог Положення НБУ.

Для здійснення оцінки фін стану позичальника — юр особи банк повинен враховув такі основні економ показники його д-ті як

— платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);— фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залуч і вла коштів);— обсяг реалізації;— обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів — у динаміці);— склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточн роки);— собівартість продукції (у динаміці);— прибутки та збитки (у динаміці);— рентабельність (у динаміці);— кредитна історія (погашення кредитної заборгова в минулому, наявність діючих кредитів).

Крім вищевказаного при оцінці кредитоспроможності позичальника також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, такі як:

— ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;— наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;— ефективність управління позичальника;— професіоналізм керівництва та його ділова репутація;— інша інформація.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Страхування ризику непогашення позички.	\|	Показники, що характеризують платоспроможність позичальника.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.