Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття антигенної детермінанти або епітопа

Ще у 30-х роках було показано, що молекула білка може зв'яза­ти декілька молекул антитіл одночасно. У 50-х роках стало ясно, що антитіла взаємодіють із дискретними ділянками на поверхні білкової молекули. Їх назвали антигенними детермінантами. Було сформульо­вано проблему: що складає антигенну детермінанту? Які властивості дозволяють тій чи іншій ділянці білка бути розпізнаній як чужорідній і викликати імунну відповідь?

Спочатку, як модель, було використано короткі синтетичні пептиди. Виявилося, що лінійні гомополімери амінокислот (типу (АІа-АІа)n) неімуногенні, але після кон'югації з білком-носієм поводять себе як гаптени. Розгілковані гетерополімери амінокислот високоімуногенні і викликають синтез ан­титіл до поверхневих ділянок молекули.

Висновки: антигенні детермінанти знаходять­ся на поверхні молекули, мають певну конформацію і аміно­кислотні залишки, здатні утворювати нековалентні зв'язки із ан­титілом. Для антигенів з монотонною структурою- вуглеводневих АГ- характерні однотипні детермінанти, що повторюються.

Головні роботи по антигенній структурі глобулярних білків було проведено в 70-80-ті роки XX сторіччя. В результаті їх було з'ясовано, що антигенна детермінанта чи епітоп - це виокремлена область на поверхні білкової молекули. У склад її входять 6-7 (до 15) амінокислотних залишків.Не було знайдено зв'язків із якимось певними амінокислот­ними залишками: у склад антигенних детермінант входили ті аміно­кислоти, що звичайно розташовані на поверхні білка. Виявилося, що кожна антигенна детермінанта описує на поверхні білка лінію за­вдовжки 23-25 Å (2,3 -2,5 нм) і має детерміновані N і С кінці.

Для цукрів встановлено, що до складу антигенних детермінант входять в середньому 6 моносахаридних залишків.

Розрізняють послідовні =(sequential) або лінійні

та переривчасті=(nonsequential) або конформаційніантигенні детермінанти.

Послідовні (лінійні) визначаються порядком амінокислот. Антитіла до таких епітопів легко взаємодіють із лінійним пептидом такої ж послідовності. У чистому вигляді зустрічаються у фібрилярних білків та пептидів. У глобулярних білків поверхневі послідовні ділянки ма­ють певну конформацію Антитіла, отримані до пептидів, часто розпізнають нативні білки, тобто можуть певним чином пристосовувати­ся до конформації поверхневих фрагментів.

Переривчасті (конформаційні) антигенні детермінанти складаються із амінокис­лотних залишків, розташованих далеко один від одного у поліпептидному ланцюгу, але зближених за рахунок третинної структури білка, перш за все з залученням дисульфідних зв'язків. Такі антигенні детермінанти не можна змоделювати лінійним пептидом.

Не всі амінокислоти, що входять до складу епітопу, мають одна­кове значення для розпізнання: як правило, специфічність визна­чається 1-2 залишками (імунодомінантними), а інші відіграють роль у підтримці належної конформації епітопу. Для білків часто показано розміщення імунодомінантної групи на N-кінці епітопу.

Як приклади, розглянемо антигенну структура міоглобіну каша­лота та лізоциму курячого яйця - перших детально вивчених білкових антигенів.

Міоглобін - гемовмісний глобулярний білок м'язів з молекулярною масою 18 кДа, складається із 153 амінокислотних залишків, не містить дисульфідних зв'язків. В молекулі міоглобіну було визначено п'ять лінійних епітопів: фрагменти 15-21, 56-62, 94-99, 113-119 і 146-151, які розміщуються на згинах поліпептидного ланцюга, в його альфа-спіральних ділянках. До їх складу входять полярні заряджені амінокислоти: Lys, Аrg, Ніs, Glu, Asp. Поряд з цим можна відмітити також на наступному рис. і конформаційні детермінанти, що містили 83-144-145 та 34-53-113.

Лізоцим - фермент, що міститься у секреторних рідинах ор­ганізму ссавців і у білку пташиних яєць, з молекулярною масою 14 кДа, має чотири дисульфідні зв'язки. У складі лізоциму було визна­чено три переривчасті (конформаційні) антигенні детермінанти, що відповідали фраг­ментам:

22-34 і 113-116, зближених дисульфідним зв'язком 30-115;

62-68 і 74-96, зближених зв'язками 76-94 і 64-80;

6-13 і 126-129, зближених зв'язком 6-127.

Для вивчення цих антигенних детермінант було запропоновано спеціальний експериментальний підхід - синтез, що імітує поверхню. Так, для імітації переривчастого епітопу залишки, що було ідентифіко­вано як імунодомінантні, зшивали в єдиний пептид, поєднуючи окремі фрагменти за допомогою гліцинового спейсора:

116 113 114 34 33

Lys Asn Аrg Рhe Lys

Lys-Asn-Аrg-G1у-Рhe-Lys

Такий пептид ефективно блокував зв'язування специфічних ан­титіл із білком, тобто був схожий на природний переривчастий епітоп.

У 80-ті роки стало ясно, що вся поверхня білка може бути анти­генною, тобто якщо для імунізації використовувати синтетичні пепти­ди, то можна отримати антитіла до будь-якої поверхневої ділянки. Од­нак при імунізації цілим білком антитіла утворювалися тільки до пев­них ділянок. Використання моноклональних антитіл чітко визначеної специфічності показало, що кожна антигенна детермінанта фактично складається із декількох потенційно антигенних ділянок, що перекри­ваються. Тепер такі епітопи стали називати більш вдалим терміном імунодомінантні області- для ниххарактерна гідрофільність і атомна рухомість.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. VII. Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання




Переглядів: 1853

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МНС (Major histocompatibility complex) , у людини | Необхідно ще зазначити, що епітопи- ті ділянки антигенів, які розпізнаються рецепторними зонами Т і В клітин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.